Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
финансы.doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
939.01 Кб
Скачать

8. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів

Фінанси виникають із появою грошей. Гроші, виконуючи функцію обігу коштів, стають капіталом, тобто самозростаючою вартістю, або вартістю, що приносить прибуток або дохід. Таким чином, гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як частини виробничих відносин.

Термін "фінанси" походить від латинського слова «finis», що означає кінець, закінчення, фініш. Термін «finansia» виник в XIII-XV ст. у торговельних містах Італії й спочатку означав будь-який грошовий платіж. . Надалі термін одержав міжнародне поширення й став уживатися як поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою з приводу утворення державних фондів коштів.

Передумови виникнення фінансів

1. в результаті перших буржуазних революцій, відбулося відторгнення глави держави (монарха) від скарбниці. Виник загальнодержавний фонд коштів – бюджет, яким глава держави не міг одноосібно користувати

2. Формування й використання бюджету стало носити системний характер, тобто виникли системи державних доходів і видатків

3. Податки в грошовій формі придбали переважний характер.

9.Моделі фінансових відносин у суспільстві

1. За послідовністю розподілу ВВП

- модель ринкової економіки.

Сутність її дуже проста і логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні.

  • моделі адміністративної економіки.

Сутність полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті й виключалась із розподільних відносин. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, а також робітники і службовці, яким виплачується заробітна плата.

2. За рівнем державної централізації ВВП

- Американська модель. характерна незначним рівнем бюджетної централізації  25-30%. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги.

- Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті  35-45%. За рахунок вищого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, насамперед, у галузі освіти. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.

- Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50-60%. За рахунок якого держава утримує соціальну сферу.

10.Сутність фінансової моделі адміністративної економіки

яка застосовувалась у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті й виключалась із розподільних відносин. Держава спрямовувала в бюджет централізований чистий дохід – податок з обороту і частину децентралізованого чистого доходу – прибутку підприємств (через систему платежів з прибутку). Частина прибутку (до 40%) залишалась на підприємстві, інша частина національного доходу виплачувалась робітникам і службовцям у вигляді заробітної плати, яка підлягала прибутковому оподаткуванню.

Характерна ознака моделі полягає в тому, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.

Пропорції первинного розподілу національного доходу регулюються державою за допомогою адміністративних методів. Рівень заробітної плати регулювався через установлення тарифних розрядів і посадових окладів. На основі планового ціноутворення фіксувався централізований чистий дохід держави (податок з обороту), і встановлювався рівень прибутку підприємств.

Модель адміністративної економіки, у свою чергу, включала елементи перерозподілу. Відмінність однієї моделі від другої полягає в різних пропорціях. У моделі ринкової економіки переважає участь держави в перерозподілі ВВП, а в моделі адміністративної економіки – втручання у його первинний розподіл.