60. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг,

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

- допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога при вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

- забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування).

61. Особливості формування фонду Пенсійного страхування

Відповідно до покладених на нього завдань, Пенсійний фонд України:

1. Організовує і контролює роботу органів Пенсійного фонду із забезпечення дотримання вимог законодавства про державне страхування, що стосується пенсійного забезпечення, повному і своєчасному обліку платників і надходження зборів і платежів у Пенсійний фонд; перевірці правильності призначення та виплати пенсій і допомоги; повному і своєчасному фінансуванню витрат на виплату державних пенсій.

2. Розробляє проект бюджету Пенсійного фонду і складає звіт про його використання.

3. Бере участь у підготовці пропозицій з удосконалення законодавства про соціальне страхування, у тому числі, про пенсійне забезпечення.

4. Видає в межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, числення і сплати цих внесків, порядку використання й обліку коштів Пенсійного Фонду.

5. Взаємодіє в питаннях, що знаходяться в його компетенції, з міністерствами, відомствами, іншими органами державної виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями та багато іншого.

6. Інші завдання згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Для вирішення наданих завдань управлінням здійснюються наступні заходи:

1. контроль і забезпечення підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог законодавства про державне загальнообов'язкове пенсійне страхування страхування;

2. планування надходжень і витрат коштів Фонду забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду;

3. здійснення реєстрації і ведення обліку платників, забезпечення надходження збору й інших платежів до Пенсійного фонду;

4. контроль надходження збору й інших платежів у Фонд від підприємств, установ, організацій і громадян, збір у встановленому порядку відповідної звітності, проведення планових і позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності платників із приводу правильності нарахування і сплати збору;

5. призначення і виплата пенсії;

6. здійснення повного і своєчасного фінансування витрат на виплату державних пенсій у місці проведення перевірки цільового використання коштів Фонду;

7. здійснення введення автоматизованих робочих місць, автоматизованої обробки інформації тощо.

62. Фінансові відносини суб'єктів господарювання

Фінанси суб'єктів господарювання – базова відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свою специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.

Специфіка фінансів підприємств та організацій полягає в тому, що через них мобілізуються кошти й створюються фонди фінансових ресурсів не для подальшого перерозподілу, як це має місце у сфері державних фінансів, а для обслуговування процесу виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Фінансовими є грошові відносини:

1. між засновниками підприємства у процесі формування статутного капіталу, що є першоджерелом створення виробничих фондів, придбання нематеріальних активів;

2. між суб'єктами господарювання під час розрахунків із постачальниками і покупцями, надання комерційних кредитів, здійснення інвестиційної діяльності, організації спільних виробництв, розрахунків за штрафами, оренди і лізингу. Від ефективної організації цих відносин, значною мірою, залежить кінцевий фінансовий результат комерційної діяльності;

3. між підприємством і його підрозділами (філіями, відділеннями, цехами) з приводу фінансування витрат, розподілу і використання прибутку, оборотних коштів. Ця група відносин впливає на організацію і ритмічність виробництва;

4. між підприємством і його працівниками – у процесі розподілу і використання доходів, випуску і розміщення акцій та облігацій підприємства, виплати процентів за облігаціями і дивідендів за акціями, утримання штрафів і компенсацій за спричинений матеріальний збиток. Від організації цих відносин залежить ефективність використання трудових ресурсів;

5. між підприємством та інституціями фінансового ринку – розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів. Від того, наскільки ефективною є організація цих відносин, залежать можливості залучення додаткових джерел фінансування підприємницької діяльності;

6. 6)між підприємством і галузевими та корпоративними органами (всередині фінансово-промислових груп, холдингів, корпорацій, спілок, асоціацій, концернів, галузевих міністерств і відомств)

7)між підприємством і фінансовою системою держави – під час сплати податків й інших платежів до бюджету

8)між підприємством і банківською системою – у разі відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплати відсотків, купівлі і продажу валюти, надання інших банківських послуг;

9)між підприємством і страховими компаніями – під час страхування майна, окремих категорій працівників, комерційних і підприємницьких ризиків;

10)між підприємством та інвестиційними інституціями – під час розміщення інвестицій, приватизацій тощо.