53.Видатки місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Обов'язкові видатки це – видатки, спрямовані на виконання обов'язкових завдань, які покладаються на органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах усієї країни, а також видатки, пов'язані з їхніми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками.

Факультативні видатки – це видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також, так званих, добровільних та факультативних обов'язків.

Кошти поточного бюджету спрямовують на фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Кошти бюджету розвитку спрямовують на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних із розширеним відтворенням.

54. Ха – ка функцій місцевих фінансових органів

Завдання та функції місцевих органів влади можуть бути розділені на дві основні групи:

- завдання та функції, які взагалі передано місцевим органам влади в межах місцевих інтересів, і вони є їхньою невід'ємною власною компетенцією;

- завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою, або, так звані, делеговані повноваження.

місцеві фінансові органи виконують такі функції:

• забезпечують втілення в життя державної фінансовї політики;

• аналізують показники розвитку економіки відповідного району та галузей економіки;

• сприяють збільшенню доходів бюджету;

• розробляють проекти зведених балансів фінансових ресурсів для відповідних територій;

• координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

• ведуть облік і складають звіти про виконання бюджету;

• готують інформаційні матеріали, підзвітні органам місцевої влади про хід і підсумки виконання бюджету;

• вирішують питання про відстрочення платежів;

• вносять пропозиції про надання пільг з податків і платежів до бюджетів відповідних рівнів за висновками податкових інспекцій.

55. Збалансування місцевих бюджетів

Бюджетним кодексом України передбачене удосконалення системи збалансованості місцевих бюджетів, що включає дві складові.

Перша стосується збалансування доходів, що передбачає розподіл надлишкових доходів бюджетів територій з вищою за середню податкозабезпеченістю між територіями з нижчою за середню податкозабезпеченістю.

Друга складова збалансування бюджетів стосується видаткової частини. Дуже важливим при збалансуванні видатків місцевих бюджетів є врахування структурних видатків територій.

Інший шлях – це запровадження владою того територіального рівня, де виник вертикальний фіскальний дисбаланс додаткових податків. Ще один шлях – передання центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс.

Вертикальних фіскальних дисбалансів можна позбутися і за рахунок надання центральною владою грантів, субсидій та інших трансфертів.

Горизонтальний фіскальний дисбаланс – це невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць однієї ланки й обсягами завдань, що на них покладаються і забезпечуються іншими територіальними одиницями цієї ланки.

Фінансове вирівнювання – це процес усунення вертикальних і горизонтальних дисбалансів.

У процесі фінансового вирівнювання здійснюються заходи щодо перерозподілу фінансових ресурсів як між ланками системи бюджетів за вертикаллю, так і між "бідними" й "багатими" територіями – за горизонталлю.

Мета фінансового вирівнювання – перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих владних рівнів, котрі мають вертикальні й горизонтальні фіскальні дисбаланси з метою їх усунення.