16. Основні елементи сучасної фінансової думки
У поняття "фінанси" вкладають різний зміст – це й "фінансові ресурси", і "капітал", і "грошові потоки", і "фінансовий ринок", і "фінансові фонди" тощо.
Так, у літературних джерелах визначення фінансам дається по-різному. Про розбіжність позицій можна судити хоча б із такого їх короткого переліку:
Фінанси – це гроші (гроші – основна і необхідна умова функціонування фінансів).
Фінанси – це система грошових відносин із приводу руху фондів коштів.
Фінанси є системою імперативних («наказових» – вимога, наказ, закон) грошових відносин.
Фінанси – це планомірний рух фінансових фондів, які виражають відносини із приводу необхідного, обов’язкового (індиспенсабельного) вилучення вартості та їхнього використання в суспільних інтересах.
Фінанси (франц. finance, від латинського finantia – оплата) – система грошових відносин, що зумовлена характером економічного ладу суспільства і його політичної надбудови – держави.
Фінанси – це застосування різноманітних економічних засобів для досягнення максимальної прибутковості фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу.
Фінанси – система грошових відносин, що виражають формування і використання грошових фондів у процесі їх кругообігу.
Фінанси – це система грошових відносин, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу на макрорівні валового внутрішнього продукту і національного доходу (на мікрорівні – виручки і прибутку) із приводу утворення і розподілу, використання фінансових ресурсів (що найчастіше відбувається у фондовій формі) з метою задоволення суспільних інтересів і потреб.
17. Сутність фінансової системи держави
Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інструментів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних та соціальних потреб суспільства в цілому, верств населення, господарських структур, окремих громадян
18. Економічні та організаційні засади створення фінансової системи держави
Державні фінанси можна визначити як сукупність фондів фінансових ресурсів загальнодержавного призначення.
Державні фінанси охоплюють
державний та місцевий бюджети
централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення,
фінанси підприємств та організацій державної та комунальної форм власності,
державний кредит
держане , особисте та майнове страхування.
Фінансова система України в сучасному вигляді істотно відрізняється від фінансових систем інших країн:
У розподілі фінансових ресурсів пріоритет віддається загальнодержавним фінансам,
Фінансова діяльність державних підприємств не завжди відповідає принципам підприємництва,
Недержавний сектор економіки знаходиться на стадії розвитку,
Фінанси домашніх господарств до останнього часу не виокремлювались.
Особливий інтерес для досліджень становлять фінанси домашніх господарств. Тому, що структура доходів та витрат сімей є відображенням рівня економічного розвитку країни. Перевищення доходів над витратами дає можливість здійснення накопичень, інвестицій, вкладати гроші в кредитні та страхові фонди, займатися підприємництвом.
19. Принципи побудови фінансової системи держави
Побудова фінансової системи держави будується на принципах:
1.Розподілу фінансових ресурсів на централізовані тадецентралізовані,
2.Незалежності, тобто держава сама формує свою незалежну фінансову систему, що спирається на централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів.
3.Самостійності кожної ланки фінансової системи.
Цей принцип реалізується на основі самофінансування та самоврядування.
4Єдність тобто, усі ланки фінансової системи пов’язані між собою через систему фінансових відносин з приводу розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів.
5Гласність. При формуванні централізованих фінансових ресурсів цей принцип забезпечується публікацією через засоби масової інформації про доходи та витрати держави. Питання формування та використання фондів фінансових ресурсів підприємств, об’єднань та організацій вирішуються радами трудових колективів, зазначені в Статуті, трудовому договорі.
6Соціальна справедливість знаходить своє вираження в забезпеченні рівних прав всіх громадян держави при оподаткуванні, пенсійному забезпеченні, розподілі та використанні прибутку підприємств тощо.
7Адміністративно-територіальний принцип, властивий в більшій мірі централізованим фінансам (побудова бюджетної системи держави).