- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
Англія вступила в першу світову війну недостатньо підготовленою, економіка перебудовувалася на військовий лад повільніше, ніж німецька, але до кінця війни були створені майже всі галузі військової промисловості того часу. Велику роль у розвитку англійської військової промисловості відіграли постачання матеріалів із США. Війна прискорила процес концентрації англійської промисловості. У 1916 році був зроблений великий крок на шляху встановлення неподільного панування монополій в економічному та політичному житті країни.
Позитивні сторони закінчення першої світової війни для економіки Англії:
Знищення головного конкурента – Німеччини;
Розширення території (за рахунок відібраних у Німеччини та Туреччини колоній Англія отримала нові ринки збуту та джерела сировини у Африці, на Близькому Сході, на Тихому океані. Особливо зросла сировинна база з видобутку нафти. Каучуку, кольорових металів.
В цілому перша світова війна не посилила, а послабила англійський імперіалізм. Війна принесла дуже великі збитки економіці Англії. Під час війни США і Японія обґрунтувались на англійських ринках в Азії та Америці, американський капітал було спрямовано до Канади. В англійських домініонах та колоніях розвивалося у повоєнні часи власна промисловість, формувалися національна буржуазія та пролетаріат. Протиріччя колоній з метрополією загострилися. Вплив Англії в країнах Британської імперії, особливо в Австралії, Канаді та Південно-Африканському Союзі, різко послабився. Британська імперія вступила у стан кризи, що закінчилася після другої світової війни розпадом найбільшої колоніальної системи в світі.
За час війни різко скоротилося англійське судноплавство. Дуже багато суден були потоплені. Тоннаж англійського торгівельного флоту скоротився на 70 %. Обсяг англійської зовнішньої торгівлі скоротився за період війни більше ніж в два рази. Допомога США у підйомі англійського військового виробництва була зовсім не безкорисливою. Борг Англії – головного довоєнного кредитора США – складав 5,5 млрд. доларів. Фінансову систему Англії було сильно розлагоджено. Відтік золота, сплата боргів та падіння фунту стерлінгів відібрали у Лондона роль світового фінансового центру, що англійська столиця відігравала протягом століть. Вивезення капіталу значно скоротилося. Світова економічна криза почалася в Англії на рік пізніше, у 1930 році. Для того, щоб вивчити економічну ситуацію в країні та розробити міри з виходу країни з кризи, в березні 1931 року була створена комісія з національної економіки під керівництвом Джона Мея. У відповідності до висновків комісії було здійснено зростання прямого та непрямого оподаткування, було зменшено державні витрати (за соціальними напрямками), а кошти державного бюджету перерозподілялись на користь тих галузей, що мали більший соціально-економічний ефект. Держава стимулювала створення монополій та обєднання окремих фірм. Було створено низку змішаних державно-приватних фірм. Здійснювалося примусове картелювання (в судобудуванні – на 75 %; у виплавлянні чавуну – на 53 %, сталі – на 50 %, в текстильній промисловості – на 20 %).
Криза охопила і сільське господарство. Посівні площі ще більше скоротилися, велика кількість фермерів збанкрутіла. Великий удар було нанесено зовнішній торгівлі, оборот якої скоротився на 60 %. Особливо впав експорт машин та сталі. Скоротилося вивезення капіталу. Восени 1932 року був відмінений золотий стандарт британської валюти (він протримався лише 6 років). Для англійських капіталістів – це був один із засобів виходу з кризи. Англійські товари на світових ринках подешевшали, їх збут зростав у порівнянні зі збутом американських товарів, ціни на які все ще розраховувалися у твердій валюті. У 1931 році під керівництвом Англії була створена фінансово-валютне угрупування низки залежних країн (стерлінгова зона). Англійський фунт став розрахунковою одиницею в усіх економічних відносинах країн стерлінгового блоку, а їх валютні резерви перейшли на зберігання у Лондон. Тому англійська валюта, хоча і втратила золотий паритет, стала обслуговувати майже половину світового товарообігу. В роки кризи Англія конче покінчили з політикою вільної торгівлі. На початку 30-х років була введена система протекціонізму. Високі митні платежі огородили англійський ринок від припливу великої кількості дешевого імпорту, що конкурував із вітчизняним виробником. А у 1932 році англійські правлячі кола домоглися прийняття на імперській конференції в Оттаві системи преференціальних імперських митних тарифів. Англія та домініони різко скоротили або зовсім відмінили мита во взаємному товарообігу. Англійські товари зайняли панівне становище на ринках домініонів, а товари домініонів – на англійському внутрішньому ринку. Введення цієї системи нанесло серйозного удару країнам-конкурентам. Перед другою світовою війною половина англійського експорту спрямовувалася до країн імперії, а 2/5 імпорту надходило з цих країн. З середини 1932 року економіка Англії почала поступово виходити з кризового стану, що сприяло введенню торгівельного протекціонізму, а також та обставина, що ціни на промислові товари впали у меншій мірі, ніж на сировину та продовольство, та з’явилися умови для формування експорту. В середині 1937 року Англія вступила у смугу нової кризи, що переривалася у 1939 році другою світовою війною.