- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
Ранній європейський феодалізм не знав міст і міського господарства. Міста виникають лише у XI ст. і починають швидко зростати. В першу чергу, оживали міста, побудовані римлянами: Лондон, Париж, Марсель, Венеція, Неаполь. Причиною формування і швидкого зростання міст було відокремлення ремесла від землеробства. Також у цей період зростає попит феодалів на предмети розкоші, що потребувало вузької спеціалізації в ремеслі. Ремісник, з метою удосконалення навичок у своїй справі і пристосування до потреб феодалів у дорогих виробах, залишає село і селиться у місці, де концентрується велика кількість народу (на перетинанні доріг, під стінами великого монастиря тощо). Також, до міст втікають кріпаки. Хоча в містах часто лютували епідемії, вони давали волю, і люди прагнули там оселитися. Спочатку місто перебувало під владою феодала, на землі якого воно виникло. Іноді феодали самі намагалися організовувати міста на своїй землі, щоб потім зтягувати з них високі податки. Це спричинило боротьбу міст за свою незалежність. Також, міста часто були на боці королівської влади, оскільки королі прагнули послабити могутність великих феодалів.
Міста, що звільнялися від феодальної залежності, перетворювалися на центри антифеодальної боротьби. Деякі міста (у Північній Італії, Німеччині) отримали незалежность навіть від короля, тобто стали своєрідними самостійними державами. Однак, більшість міст мали тільки право самоврядування, а юридично підкорялися королеві або своїм феодалам.
Незважаючи на відносно швидке зростання міського населення, воно становило абсолютну меншість країни (в Англії тільки 5% населення мешкало у містах). Чисельність населення більшості міст була мізерною. Звичайно, кількість мешканців типового середньовічного міста не перевищувала 5-10 тис. чоловік. У ХIV ст. місто з населенням в 20 тис. чоловік вважалося великим. Наприклад, у Гамбурзі в ХIV ст. налічувалося 7 тис. мешканців, у Брістолі — 10 тис. чол. Лондон, який нараховував у ХIV ст. 40 тис. мешканців, вважався величезним містом. Такими ж вважалися і північноіталійські республіки (Венеція, Флоренція, Мілан). Самим великим містом вважався Константинополь (близько 100 тис. чоловік). Загальна кількість міст зростала дуже швидко. Тільки у Німеччині в ХII- ХIV ст. утворилося близько 700 нових міст.
Територія середньовічного міста була оточена ровами, земляними валами.
Ремесло не відразу оформилося на новому місці мешкання, тому середньовічне місто довго зберігало напіваграрний характер. Населення міст мало орну землю, городи, розводило корів, кіз, свиней. Проте, процес відокремлення ремесла від землеробства неминуче збільшував частину продукції, що вироблялася для обміну, тобто сприяв розвитку торгівлі й появі класу купців. Ремісники все більше працювали для задовільнення ринкового попиту.
Виробництво все більшої кількості ремісничих товарів у містах і умови їхньої реалізації обумовили виникнення і розвиток нового суспільного прошарку — купців, які займалися тільки обміном товарів.
За соціальним складом, найбільший відсоток міського населення становили ремісники, торговці, лихварі тощо. Ремісники принесли в місто основи общинного устрою (общинне землеволодіння, народну сходку). Міста управлялися міськими радами, які підпорядковували військові сили міста, зовнішнью політику, фінанси, ремесло, торгівлю тощо. Після звільнення від феодалів, владу в містах захопила багата верхівка міського населення, а саме: купці, лихварі, землевласники (патриціат). Розшарування міського населення було досить значним, а патриціат був повновладним його хазяїном.
Роль міста в історії феодального суспільства важко переоцінити. За своїм соціально-економічним устроєм міста з самого початку були носіями капіталістичного укладу. Торгівля, ремісниче дрібнотоварне виробництво, неминуче мали перерости в певних умовах у капіталістичні виробничі відносини. Економіка міста, з його торгівлею і товарним виробництвом, перебувала в суперечності з натуральним характером виробництва феодальних маєтків. Вона мала потребу в розширенні ринку збуту, а феодальний лад стримував процес розвитку ринкових зв'язків. Саме це і було причиною боротьби міст з феодалами. До того ж, міста, з їхнім зосередженням лихварського і торгівельного капіталу, сприяли розпаду феодалізму. Крім того, вони були центрами зосередження біглих селян. Міста сприяли розвитку єдиного національного ринку, економічній і політичній національній консолідації.
Дрібнотоварне ремісниче виробництво існувало у формі цехів, які наприкінці ХV ст. перетворилися на замкнуті організації, що перешкоджали розвитку нової техніки, приватної ініціативи і підприємництва. Проте, деякі цехи, в силу тих або інших сприятливих умов, іноді еволюціонували в капіталістичні підприємства. Крім цього, окремі майстри, які нагромадили значні суми грошей, нерідко стали виступати першими власниками і організаторами капіталістичних мануфактур.
З розвитом міст розвивалася і торгівля. Головною формою середньовічної торгівлі були ярмарки, самими великими серед яких були шампанські ярмарки. Однак, торгівля в середні століття була небезпечним заняттям, оскільки пірати і розбійники їй перешкоджали. З метою захиститу своїх інтересів купці об’єднувалися в гільдії. Важливо зазначити, що середньовічна торгівля була переважно морською - по північному і південному торговельному шляху. Торгівля північним шляхом була монополією торгово-політичної спілки міст північної Німеччини. Цим шляхом вивозили товари господарського призначення. Південний торговельний шлях проходив через Середземне море і з'єднував Європу з країнами Сходу. Цим шляхом переправлялися предмети розкоші, шовкові тканини, екзотичні плоди, прянощі тощо.