- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
5 Питання
У 50-х рр. в СРСР був проведений ряд економічних реформ. Лозунгом реформ став «поворот економіки лицем до людини», у зв'язку з чим народногосподарське виробництво повинне було забезпечити зростання добробуту народу шляхом розвитку сільського господарства і виробництва товарів народного споживання.
Головна причина успіху реформ полягала в тому, що вони відродили економічні методи керівництва народним господарством і були запроваджені з сільського господарства, а тому одержали широку підтримку в масах.
Головна причина поразки реформ - вони не були підкріплені демократизацією політичної системи. Зламавши репресивну систему, не чіпали її основу - командно-адміністративну систему. Тому вже через п’ять - шість років багато реформ почали згортатися зусиллями як самих реформаторів, так і могутнім адміністративно-управлінським апаратом, номенклатурою. У березні 1955 р. ухвалою уряду відмінявся старий порядок планування. За новими правилами, місцеві органи влади стали доводити до колгоспів тільки загальні показники за об'ємом заготовок, конкретне планування виробництва стали здійснювати самі колгоспи.
У 1956 р. колгоспам було надане право самим визначати розміри присадибних ділянок, кількість худоби, що знаходиться в особистій власності, встановлювати мінімум трудоднів, приймати в артіль і виключати з неї. Колгоспи отримали право вносити зміни в Статут сільгоспартілі стосовно місцевих умов.
У 1958 р. відміняються обов'язкові постачання сільгосппродукції і натуральна оплата, натомість був встановлений порядок закупівлі сільгосппродукції державою. Одночасно з цим були змінені принципи оплати праці в колгоспі: вводилися щомісячне авансування колгоспників і грошова оплата праці за диференційованими розцінками. Колгоспникам видали паспорти. Вони стали отримувати пенсії.
З початку 1954 р. держава стала проводити політику освоєння цілинних земель. Але разом з позитивними моментами в питанні освоєння цілинних земель виявилася і інша сторона. Проблему доставки зерна з районів, що проводять, в споживаючі сильно ускладнювало бездоріжжя. Положення посилювали високі витрати матеріалів, відсутність складських місткостей, погана організація сотень тисяч людей, що рушили на освоєння цілини. Їх вигляду упускався і той факт, що освоювані райони в значній мірі були зонами ризикованого землеробства, де нерідкими були засухи і смерчі.
Одночасно з розширенням цілинних посівів почалася кампанія по збільшенню посівів кукурудзи. У СРСР цей злак почали вирощувати усюди. Результати 1955 р. були негативні. З 1958 р. почалася робота по реорганізації МТС (машинно-тракторних станцій). Техніка, яка раніше належала державним організаціям, тепер у повинна була закупатися колгоспами. На практиці ліквідація МТС опинилася невигідна для більшості колгоспів, які були вимушені витратити всі свої фінансові ресурси. У 1958-1961 рр. вперше за останні 30 років в країні спостерігалося скорочення парку сільськогосподарських машин. Знаходячись в користуванні колгоспів, техніка швидко виходила з ладу, а необхідних ремонтно-технічних служб вчасно створити не вдалося.
Паралельно проводилася кампанія скорочення особистих господарств колгоспників. Передбачалося їх потреби задовольняти з суспільних фондів. З 1962 р. стимулювання тваринництва стало здійснюватися шляхом підвищення цін на м'ясо. Почалися перебої з м'ясом, хлібом, маслом. СРСР був вимушений купувати зерно за кордоном. У сільському господарстві продовжувалася хронічна криза.
У промисловості - виробництво засобів виробництва випереджало розвиток оброблювальної і легкої промисловості. Багато зусиль було направлено на механізацію і автоматизацію виробництва. Потім настала черга хімізації виробництва, як головної ланки науково-технічного прогресу. Пріоритетну роль відігравало дослідження космосу.
У хрущовське десятиліття з особливою наполегливістю реалізовувалася політика децентралізації управління. У 1957 р. була проведена реформа управління промисловістю і будівництвом: здійснений перехід від галузевого (вертикального) до територіального (горизонтального) принципу управління. Замість міністерств створювалися ради народного господарства (совнархози), які були покликані наблизити управління до місцевих потреб.
Тенденція до децентралізації управління не змогла розвинутися. Кінець 50-х років став закінченням періоду в економічній політиці Н.Хрущова, який охарактеризувався зростанням темпів розвитку в багатьох галузях народного господарства. Поступово стали набирати силу процеси гальмування.
На початку 60-х років уряд пішов на непопулярний крок - проголосив про підвищення цін. Рішення про підвищення цін негайно спричинило виступи в цілому ряду міст.
Таким чином, економічні перетворення Хрущова на рубежі 50 - 60-х рр. почали давати серйозні збої. Проведена у 1961 р. грошова реформа не привела до поліпшення життя населення. У народному господарстві продовжувалося зниження темпів зростання.
Становище значно змінилося в 60-ті роки у зв'язку з усвідомленням необхідності здійснення крупних соціально-економічних змін у суспільстві, що стало істотним поштовхом для розвитку економічної теорії. На думку Ю. Пахомова, саме працями покоління вчених, які реалізували свій творчий потенціал на фоні хвилі економічної реформи 1965 р., був сформований категоріальний, «понятійний» апарат, тобто збагачені, порівняно з 30-ми роками, теоретичні знання про закони й категорії політекономії соціалізму. Відзначимо, насамперед, монографії Ю. Пахомова. А. Чухна, С. Дзюбика, В. Логвиненка, Ю. Палкіна, М. Панченка, А. Покритана, О. Рубана, М. Черненка, В. Черняка, І. Ястремського, Л. Воротіної та багатьох інших українських учених.
Пожвавлення економічної думки в 60-х роках тісно пов'язане з наявністю соціального замовлення. За словами Пахомова, воно повернуло до політико-економічних досліджень не лише вчених, які спеціалізуються в галузі політичної економії. Істотний внесок у розробку категоріального апарату зробили також дослідники, відомі до того часу лише як спеціалісти з конкретної економіки (В. С. Немчинов, В. В. Новожилов, П. М. Перший). Менш відомий, але не менш істотний внесок в один Із розділів політичної економії здійснив І.Лукінов. Насамперед це розробка теоретичних положень і загальної концепції диференціальної ренти за соціалізму в книзі «Ціноутворення і рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції» (1964).
Становище знову різко змінилося в 70-ті роки у зв'язку зі згортанням економічної реформи й переходом до вдосконалення господарського механізму шляхом здійснення серії організаційно-економічних нововведень.
У цей період погляди вчених-економістів на проблеми політичної економії та шляхи їх вирішення не були однозначними. За останні три десятиліття більш чи менш виразно склалися й діють три течії: «сталіністська», «модернізована, або офіційна», і «радикальна». Існує певна складність з персоніфікацією представників цих течій, не в останню чергу пов'язана з еволюцією їхніх поглядів. Але в усякому разі варто критично сприйняти тезу про те, що спроби реформувати систему управління, господарювання в середині 60-х років не дали бажаних результатів через недостатнє політекономічне обгрунтування. Це справедливо лише стосовно до «сталіністської» та «офіційної» економічної теорії.