- •Міністерство освіти і науки України
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Таблиця 2.1 – династії давнього єгипту
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій (VIII - V ст. До н.Э.)
- •Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.3 Економічна думка Давньої Греції
- •3.4 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •1 .Становлення феодального способу виробництва (V-х ст.).
- •2.Період розвиненого феодалізму (XI-XV ст.).
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринковогогосподарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •7. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •7.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •11.2 Питання
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Птання
- •5 Питання
- •6 Питання
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
6.3 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Японії
У XVIII ст. економіку Японії охопила економічна криза. Занепадали князівські будинки - дайме, а їхня влада і багатство скорочувалися. У критичному положенні знаходилися селяни, частина яких змушена була мігрувати до міста або включатися в міське господарство через мануфактури.
Разом з тим, у японському селі поступово формувався прошарок так званих „нових поміщиків” із середовища купців, лихварів, сільської верхівки, самураїв. Створювалися мануфактури, у тому числі бавовняні й шовкоткацкі. Перші капіталістичні мануфактури в Японії з'явилися наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. Поступово формувався капіталістичний уклад господарювання.
Процес розпаду феодалізму в Японії був значно прискорений проникненням в країну іноземного капіталу і насильницьким залученням Японії до світового ринку. У 1854 р. США, надіславши ескадру до берегів Японії, добилися відкриття портів Симода і Хакодате для іноземних кораблів. За допомогою договорів, укладених США та європейськими державами з Японією в 1854-1858 р.р., Японію було залучено до світового ринку.
Нерівноправні торговельні договори з капіталістичними країнами загострили економічні й політичні протиріччя в країні. Низькі мита на імпортні вироби спричинили заповнення японського ринку дешевими іноземними товарами. Японській промисловості було нанесено важкого удару. І без того скрутне положення селян і ремісників, погіршилося. Японська сировина і продовольство вивозилися іноземцями за безцінь, що викликало продовольчі ускладнення в державі. У країні зростало народне обурювання.
Проти сегунів виступали широкі маси селянства і городян, торгово-промислова буржуазія, а також придворна аристократія й опозиційно настроєні феодали. Антисегунську коаліцію підтримала Англія, яка була зацікавлена в різкій зміні політики Японії.
Після короткого опору, восени 1868 р. уряд сегуна було скасовано. Владу в країні було передано імператорові — 16-річному Муцухіто. Девізом правління імператора було обрано Мейдзи, тобто освічене правління. Мейдзи — офіційна назва періоду правління японського імператора Муцухіто, який правив до 1912 р.
Мейдзи ісін – процес великомасштабних реформ в Японії, який почався у 1868 році з відновлення імператорської влади і був спрямований на імперську модернізацію країни за рахунок заохочення промисловості й приватного підприємництва, освіти народу і засвоєння технологічних досягнень Заходу.
В результаті Мейдзи в Японії:
ліквідовано феодальну систему;
створено централізована буржуазно-поміщицьку державу.
У вузькому і найбільш вживаному значенні „Мейдзи ісін” — це незавершена буржуазна революція в Японії 1867-1868 р.р.
Революція 1868 р. в Японії призвела до влади блоку поміщиків і великої буржуазії, в якому буржуазія відігравала підлеглу роль. Цей реакційний монархічний поміщицько-буржуазний блок у 70-80-х роках провів ряд реформ, які сприяли швидкому перетворенню Японії на капіталістичну державу, зокрема:
завершено процеси щодо об'єднання держави;
ліквідовано феодальні князівства і створено префектури;
скасовано державні обмеження щодо сфер діяльності і професій;
ліквідовано цеховий лад, гільдії і клани;
скасовано нерівноправність у господарській діяльності;
проголошено свободу торгівлі й пересування по країні;
засновано три рівні ієрархії: вище дворянство, до складу якого ввійшли колишні феодальні князі й придворна аристократія; дворянство, до якого були віднесені всі колишні самураї; простий народ, який об'єднав у собі інші верстви населення, зокрема торгово-промислову буржуазію;
ліквідовано всі внутрішні митниці;
встановлено єдину грошову одиницю „йєну”, яка мала золоте забезпечення;
скасовано феодальні права князів і самураїв. Самураї сформували офіцерський корпус нової японської армії, створений на основі загальної військової повинності, а також основні кадри адміністративного апарата.
Серед найбільш значних заходів уряду слід зазначити аграрну реформу 1872—1873 р.р., згідно якої хазяями землі були оголошені всі, хто володів земельними наділами до моменту прийняття закону.
Офіційно дозволялася купівля-продаж землі. В результаті, земля сконцентрувалася, в основному, в руках нових поміщиків і заможного селянства. Реформа активізувала процес майнової диференціації на селі. Зростало число орендарів. Прогресивність нового законодавства проявилася, насамперед, у ліквідації земельна монополії феодалів і введенні буржуазного принципу приватної власності на землю.
У 1873 р. був прийнятий закон про зміни в системі оподатковування у сільському господарстві: впроваджувався єдиний щорічний державний грошовий податок у розмірі 3 % від вартості землі. З урахуванням високої ціни на землю, земельний податок дорівнював майже 50 % валового доходу селянського двору і становив близько 80 % державного бюджету країни.
Таким чином, політичні й соціально-економічні перетворення в Японії, які ввійшли в історію як революція Мейдзи ісін, сприяли ліквідації феодальних порядків і становленню капіталістичного способу виробництва.