мельянцова / аудит / organizatsija_auditu

140

джерела інформації, що характерні тільки для конкретної стадії процесу аудиту. При розробці вищерозглянутої моделі систематизації інформаційного забезпечення аудиту в розрізі стадій його процесу (рис. 4.5.) для окремих країн доцільно враховувати особливості їх економічного розвитку, нормативно-правову

базу, облікову політику та ін.

Однією із причин потреби в систематизації інформаційного забезпечення в розрізі стадій процесу аудиторського контролю є те, що аудит часто виконують не один, а більше аудиторів. Так, вибір суб’єкта аудиту, ознайомлення з бізнесом клієнта, складання договору часто здійснює керівник аудиторської фірми, а безпосередньо аудит виконує група аудиторів під керівництвом старшого аудитора цієї групи. Тому залежно від стадій процесу аудиторського контролю буде змінюватися інформаційне забезпечення аудиту.

Систематизацію інформації також можна здійснювати залежно від видів аудиторських послуг. Відомо, що інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності буде суттєво відрізнятися від інформації, використовують аудитори в процесі надання консультацій із питань обліку, податків або здійснення аналізу фінансового стану підприємства та ін.

На основі проведеного дослідження формування й використання інформації в процесі аудиту, вивчення спеціальної економічної літератури та досвіду роботи вітчизняних і зарубіжних фірм можна зробити такі висновки:

•визначення змісту і структури інформаційного забезпечення аудиту вимагає розробки наукової класифікації і систематизації джерел інформації, використовують у процесі аудиторського контролю;

•враховуючи різноманітність джерел інформаційного забезпечення та їх зміст, ознаками класифікації інформації доцільно вважати: зміст інформації, об’єкти аудиту, суб’єкти аудиту, пізнавальність інформації, спосіб відображення, спосіб подання, ступінь інформаційної деталізації, період формування, ступінь перетворення інформації в процесі обробки, джерела отримання, ступінь доказовості, тривалість зберігання, ступінь деталізації та спосіб формування;

•систематизацію джерел інформації аудиторського контролю доцільно здійснювати із врахуванням підходів до процесу аудиту (підтверджуючий, системний, ризико-орієнтований) і виділених стадій аудиту (початкова, дослідна, завершальна);

•від видів аудиторських послуг залежать зміст і характер інформаційного забезпечення;

•в умовах системного і ризико-орієнтованого аудиту доцільно широко використовувати такі джерела інформації як система внутрішнього контролю, оцінка аудиторського ризику, сфера управління, матеріали зовнішнього контролю тощо;

•оперативність, аналітичність і контрольна цінність економічної інформації значно підвищується в умовах впровадження і використання системи елект-

141

ронної обробки даних бухгалтерського обліку з використанням сучасних персональних комп’ютерів і програмного забезпечення.

4.4. Організація аудиту в середовищі електронної обробки даних

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій у 80-90-х роках викликав необхідність визначення шляхів створення ефективної методики аудиту в середовищі електронної обробки даних (ЕОД). Результатом зусиль національних аудиторських організацій і КМАП було видання в лютому 1984 р. МНА № 15 «Аудит в середовищі електронної обробки даних» і № 16 «Техніка проведення аудиту з використанням комп’ютерів», а в липні 1985 р. — МНА № 20 «Вплив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішнього контролю» [25].

До середини 80-х років великі аудиторські фірми самостійно напрацьовували і використовували методики аудиту з допомогою великих універсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обмеженою. З розвитком мікрокомп’ютерної техніки виникли нові концепції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські організації різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп’ютерів під час перевірок.

Сферу використання комп’ютерної техніки в аудиті багато науковців оцінюють по-різному. Деякі автори вважають, що застосовувати ЕОМ необхідно лише у випадках здійснення складних економіко-математичних розрахунків, зберігання аудиторського архіву, складання і оформлення документів. Справді, вказані напрями використання ЕОМ є перспективними і необхідними для аудиту. На думку проф. А.М. Кузьмінського, «головна перевага використання ЕОМ для складання робочих документів аудитора полягає в якісній зміні технології аудиту, праці аудитора» [32, c. 272]. Проф. М.Т. Білуха стверджує, що «застосування у аудиторському контролі економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів (на технічній базі ЕОМ) підвищує наукову достовірність аудиту і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин» [43, c. 55].

Вказані міркування є, безумовно, правильними й обгрунтованими. Але сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дозволяє значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі аудиту, залучити комп’ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.

Зміст використання комп’ютерної техніки особливо проявляється на дослідній стадії аудиторського процесу, коли аудитор збирає левову частку доказів щодо об’єктів контролю.

142

Окремі вітчизняні аудитори розуміють і враховують важливість застосування можливостей ЕОМ у дослідному процесі, але часто зменшують інформаційну цінність комп’ютерних процедур. Так, не можна вважати точним визначення проф. М.Т. Білухи, який вважає, що «дослідний етап — це виконання аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ЕОМ» [43, c. 66]. Найпростіші засоби обчислювальної техніки — це, практично, лише арифметичні розрахунки, а роль діалогового спілкуванням аудитора з ЕОМ М.Т. Білуха розуміє у виконанні «процедур щодо вивчення кон’юнктури ринку, дослідженні науково обгрунтованих нормативів витрачання сировини на виробництво продукції, створення безвідходного виробництва, ритму конвейера, оплати праці, рентабельності продукції тощо» [43, c. 71]. Таким чином, роль комп’ютерної техніки в аудиті свідомо обмежується виконанням обчислень, які можна здійснювати з допомогою калькулятора і певних допоміжних процедур, що стосується, в першу чергу, операційного (управлінського) аудиту, а не фінансового.

Роль комп’ютерної техніки в сучасних умовах може однаково виявляється на різних стадіях аудиторського процесу. На початковій стадії, під час ознайомлення з бізнесом клієнта і планування роботи, аудитори можуть використовувати комп’ютер не лише для друкування листів і організаційних документів, а й для виконання розрахунків, оцінки ефективності внутрішнього контролю і здійснення аналітичних процедур.

Комп’ютерну техніку клієнта аудитор обов’язково застосовує у випадках, коли облік ведуть з допомогою спеціальних програм, а інформація зберігають у файлах даних. У цьому випадку «при наявності ЕОМ деякі процедури контролю здійснюють з використанням комп’ютерних програм. Такі процедури контролю отримали назву «програмованих», наприклад, порівняння на ЕОМ рахунківфактур на закупку з файлами записів щодо отриманих товарів» [140, c. 166]. Подібні програмовані процедури внутрішнього контролю аудитор повинен перевіряти дуже ретельно, оскільки персонал часто надто покладається на них і не здійснює ефективною керування процесом автоматизованої обробки даних. Американські аудитори Ф.Л. Дефліз, Г.Р. Дженік, В.М. O’Рейлі, М.Б. Хірш вказують, що «проведення перевірок засобів контролю викликає необхідність перевірки великої кількості процедур, наприклад, якщо відповідні загальні процедури контролю в системі на базі ЕОМ не забезпечують ефективності програмованих процедур контролю» [140, c. 202].

Проведення аналітичних процедур також тісно пов’язано з комп’ютерною технікою. Американські аудитори Е. А. Аренс і Дж. К. Лоббек вказують, що «програму комп’ютерного аудиту можна використовувати при виконанні широких аналітичних процедур як додатковий спосіб аудиторського тестування» [29, c. 217]. Методика використання комп’ютерної техніки полягала в наступному: в аудиторські файли вводили інформацію з Головної книги клієнта, яка зберіга-

143

ється і нагромаджується з року в рік. На основі даних Головної книги виконували аналітичні розрахунки, що не потребувало великих затрат часу. Крім того, як справедливо вказують Е. А. Аренс і Дж. К. Лоббек, підвищується інформативність аналітичних процедур — легко формувати таблиці і будувати графіки. Це допомагає аудитору правильно інтерпретувати дані. Якщо ж у фінансову звітність клієнта вносять зміни, то за допомогою комп’ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефіцієнтів майже без усяких затрат.

Вітчизняні аудитори фірми також широко використовують комп’ютерну техніку і спеціальні програмні засоби (наприклад, електронні таблиці Excel, Lotus 1-2-3, SuperCalc) для виконання аналітичних процедур, але, на відміну від зарубіжних колег, розрахунки проводять, переважно на завершальній стадії аудиту. В Україні аналітичні процедури дуже часто трактують як додатковий вид аудиторських послуг, прямо не пов’язаний із процесом перевірки, що є неправильним. Дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінки показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити фактори ризику тощо.

Систему основних фінансових показників можна розглядати як основу для прийняття рішення за наслідками аналітичного дослідження в процесі аудиту. Перспективними шляхами вдосконалення методики аналізу з допомогою ком- п'ютерів можна назвати розширення бази дослідження у часі і просторі (збільшення кількості об'єктів аналізу), використання математичного забезпечення для вирішення економічних задач, розробку перспективних методів узагальнення і оцінки результатів із метою прогнозування та ін.

На наш погляд, організація і методика виконання аналітичних процедур є, в основному, однаковою для зовнішнього та внутрішнього аудиту, хоча й має деякі відмінності. Основну увагу при зовнішньому аудиту зосереджують на детальному аналізі фінансової сфери, а внутрішнього — на дослідженні найважливіших аспектів господарської і фінансової діяльності підприємств у комплексі. Це не означає, що предметом зовнішнього (незалежного) аудиту не може бути господарська діяльність суб'єкта перевірки. Є випадки, коли система внутрішнього контролю і аналізу підприємства-замовника не забезпечує потреб управління в надійній інформації про фінансовий стан і перспективи підприємства. Відповідно, власники (акціонери, засновники, інвестори тощо) також не мають можливості ознайомитися з цією інформацією. В таких випадках, згідно з угодою між аудиторською фірмою і клієнтом, додаткові аналітичні процедури можуть виконувати незалежні аудитори.

Розбіжності в організації і техніці проведення аудиту з використанням комп’ютерів в Україні і за кордоном є досить значними. Наприклад, вітчизняні спеціалісти досі не виробили єдиного підходу щодо термінології комп’ютерного аудиту. В багатьох вітчизняних джерелах фігурують англосаксонські терміни і

144

абревіатури, які без значних зусиль можна перекласти і визначити українською мовою.

У першу чергу необхідно дати визначення, що ж таке електронне середовище і чим є аудит в цьому середовищі.

Середовище електронної обробки даних (ЕОД) існує у випадках, коли для обробки фінансової інформації на підприємствах (в організаціях, установах) використовують комп'ютери будь-якого типу незалежно від того, кому належить ця обчислювальна техніка — самому підприємству або третій стороні.

Згідно з МНА № 15 "Аудит в середовищі електронної обробки даних", загальна мета і обсяг аудиторських робіт не повинні змінюватися лише тому, що аудит проводять середовищі ЕОД. Використання комп'ютерів впливає на організацію фінансового й управлінського обліку, а також на методику і техніку внутрішньогосподарського контролю. Відповідно, ЕОД може суттєво впливати на процедури, які використовують аудитори при вивченні й оцінці системи обліку та внутрішнього контролю, а також на зміст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.

У зарубіжній спеціальній літературі з аудиту відзначені особливості проведення аудиту в середовищі ЕОД, описані специфічні процедури і прийоми, які здійснюють з допомогою обчислювальної техніки. Зокрема, Дж. К. Робертсон описує процедури вивчення комп'ютерної облікової системи і середовища контролю, вказує на напрями та процедури тестування автоматизованих систем із метою оцінки ризику неефективності контролю [119, с. 241-289]. У наукових працях британських та американських економістів Р. Доджа, Р. Адамса, Е. А. Аренса і Дж. К. Лоббека, Ф. Л. Дефліза та ін. також приділена велика увага особливостям проведення аудиту з допомогою комп'ютерів, описані процедури автоматизованого контролю [26; 29; 72; 140]. Заслуговує на увагу навчальний посібник проф. А.М. Романова і Б.Ю. Одінцова "Компьютеризация аудиторской деятельности" [120], який є, фактично, єдиною грунтовною працею з комп'ютерного аудиту в країнах — членах СНД. Але, на наш погляд, цей посібник орієнтований, в першу чергу, на автоматизацію аудиторської діяльності на рівні аудиторської фірми (розробку програмних засобів, внутрішньомашинної інформаційної бази тощо) і не дає детальних вказівок щодо проведення перевірки в середовищі ЕОД підприємства-замовника. Дещо далі в своїх наукових розробках пішов В.П. Завгородній [77], який у своїй «Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту» висвітлив ряд важливих організаційних, методологічних і методичних аспектів комп’ютерного аудиту.

АПУ поки що не затвердила жодного національного нормативу, який би регулював аудит у середовищі ЕОД. Тому вітчизняним аудиторам слід керуватися МНА № 15, 16, 20, які містять достатньо змістовні інструкції для проведення комп’ютерного аудиту. Слід зауважити, що МНА відрізняють поняття аудиту в середовищі ЕОД від методики проведення аудиту з допомогою комп’ютерної техніки. Відомий британський аудитор Р. Додж пише, що «облікові системи, які

145

використовують комп’ютери, надають аудитору можливість працювати з комп’ютерною мережею клієнта (або інших осіб). Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп’ютерів (Computer-Assisted Audit Techniques

— CAATs)» [72, c. 120] і включає дві складові — програмне забезпечення аудиту та контрольні дані. Сферу застосування CAATs розглядають досить широко, хоча вона не поширюється на значну частину аудиторських процедур. Не слід забувати, що норму аудиту «Аудит в комп’ютерному середовищі», на яку посилається Р. Додж, була видав APC (Audit Practices Committee — Комітет з практики аудиту) ще в червні 1984 р. Звичайно, майже 15 років тому сфера застосування комп’ютерної техніки і, власне, її можливості були зовсім іншими, ніж тепер. Таким чином, методика (техніка) аудиту з використанням комп’ютерів (CAATs) є сукупністю аудиторських комп’ютерних засобів, з допомогою яких

проводять вивчення і оцінку об’єктів дослідження.

Аудиторські комп'ютерні засоби (АКЗ) — це спеціальне технічне, математичне, програмне й інформаційне забезпечення, призначене для здійснення процедур зовнішнього контролю в середовищі ЕОД.

АКЗ виступають як універсальний інструментарій аудитора, який він використовують ним залежно від стану і характеристик конкретних об'єктів аудиту.

До основного і найважливішого елементу АКЗ, такого як програмне забезпечення (рис. 4.6.), можуть належати:

пакети прикладних програм (ППП) загального призначення, які використовують для обробки даних, зчитування і вибірки інформації з файлів, розрахунків фінансово-економічних показників, формування і друкування звітів;

спеціальні (цільові) програми, які складають для вирішення конкретних аудиторських задач. Вони можуть підготувати аудитор, підприємство або сторонній експерт-програміст, залучений до перевірки. В деяких випадках програми клієнта, які містять потужні засоби контролю, аудитор може використовувати в стандартному або модифікованому вигляді, оскільки цей спосіб може бути ефективнішим і дешевшим, ніж створення спеціальних незалежних програм;

облікові та інші програми клієнта, які не містять спеціальних засобів зовнішнього контролю, але їх може використовувати аудитор для вирішення деяких інформаційно-аналітичних завдань.

Складові частини програмного забезпечення, яке використовують в аудиті

146

Рис. 4.6 . Склад програмного забезпечення, які використовують в аудиті

Дослідження ринку програмного забезпечення в Україні показало, що практично немає спеціальних розробок у галузі аудиту. Окремі аудиторські фірми використовують у практичній діяльності ППП загального призначення, а для проведення перевірок у середовищі ЕОД застосовують ручні прийоми контролю.

На нашу думку, в Україні склалася досить непроста ситуація, коли власного досвіду в розробці і використанні комп'ютерних методик зовнішнього контролю (ревізійного, аудиторського, податкового тощо) просто не існує, а зарубіжний досвід не може бути використаний повною мірою, оскільки існують суттєві відмінності в обліку, фінансовій і податковій сфері, у законодавстві. Така ситуація негативно впливає на якість та перспективи вдосконалення роботи вітчизняних аудиторських фірм.

У той же час досвід розвинених країн Заходу свідчить, що «застосування комп'ютерних методик широко розповсюджено в сучасному аудиті", оскільки «...

аудитор має справу з такими речами, як ввід інформації з віддалених терміналів, відсутність первинної документації і візуального контролю, погіршення проблем конфіденційності» [26, c.177].

В Україні рівень комп'ютеризації бухгалтерського обліку порівняно з іншими країнами досить низький, що обумовлює майже повну відсутність теоретичних та практичних розробок з аудиту в середовищі ЕОД. Тому головне завдання наукового дослідження в даній галузі полягає у визначенні пріоритетних напрямів комп'ютеризації аудиторської діяльності, найважливішими з яких, на нашу думку, є: розробка ефективних методик аудиту в середовищі ЕОД, враховуючи особливості вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтерського обліку та інші фактори; розробка аудиторських комп'ютерних засобів, які включають у себе спеціальне технічне, математичне, програмне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення (рис. 4.7.).

Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяльності

Розробка методики аудиту в середовищі ЕОД

147

Рис. 4.7 . Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяльності

Основними умовами забезпечення ефективності аудиту в середовищі ЕОД є: високий рівень компетентності та професійної майстерності персоналу аудиторських фірм; дотримання вимог щодо відповідальності аудитора за належне проведення перевірки в умовах ЕОД; організація і планування аудиторських процедур із допомогою комп'ютерів; належне вивчення автоматизованої системи обліку та внутрішнього контролю; отримання достатніх і надійних доказів у середовищі ЕОД.

Високий рівень компетентності і професійної майстерності передбачає, що для проведення аудиту в середовищі ЕОД аудитор повинен мати глибокі знання про технічне і програмне забезпечення ЕОМ, володіти методикою контролю з використанням комп'ютерів, знати технологію автоматизованого облікового процесу, мати достатні навики практичної роботи з комп'ютерами.

ЕОД може суттєво впливати на процес вивчення й оцінку системи обліку і внутрішнього контролю, а також на вибір та підготовку спеціальних аудиторських комп'ютерних процедур і прийомів. Тому аудитор повинен отримати достатні знання про середовище ЕОД для здійснення необхідних аудиторських процедур.

Відповідальність аудитора полягає в тому, що він не може передавати іншим особам свої зобов'язання за складання аудиторського висновку та інших документів в умовах проведення перевірки у середовищі ЕОД, а також за висловлення думки щодо інформації, яка належить до внутрішньомашинної інформаційної бази.

У випадках, коли аудитор передає роботу іншим аудиторам або використовує підсумки робіт, що їх виконали інші експерти (асистенти), він повинен володіти достатнім обсягом знань про ЕОД з тим, щоб спрямовувати, контролювати і перевіряти роботу помічників.

Організація і планування аудиторських процедур з допомогою комп'ютерів включає такі основні процедури: вивчення існуючого порядку організації системи ЕОД, обсягу концентрації і принципів розподілу комп'ютерної обробки даних на підприємстві; вивчення напрямів та оцінка ефективності використання наявного технічного і програмного комп'ютерного забезпечення; дослідження спосо-

148

бів обробки і передачі інформації; вивчення методів і носіїв інформації, які використовують для зберігання даних; ознайомлення з перспективними заходами, запланованими для впровадження нових систем ЕОД або модернізації існуючих; визначення ступеня довіри до контрольних властивостей ЕОД для оцінки ефективності внутрішнього контролю; планування процедур з використанням аудиторського програмного забезпечення і комп'ютерної техніки; вивчення доцільності використання досвіду персоналу підприємства-клієнта, яке застосовує ЕОД. Процедура вивчення існуючого порядку організації системи ЕОД, обсягу концентрації і принципів розподілу комп'ютерної обробки даних на підприємстві полягає у вивченні ряду питань: які технічні засоби використовують; як здійснюється зв'язок між віддаленими терміналами; який принцип побудови комп'ютерної мережі; де обробляють дані і в яких місцях їх зберігають тощо. Оскільки найсуттєвішими відмінностями автоматизованого обліку від традиційного є використання принципово альтернативних носіїв інформації та розподіл функцій обробки даних між людиною і комп'ютером, вивченню підлягають також принципи

розподілу обов'язків між персоналом в умовах ЕОД.

Процедура вивчення напрямків та оцінки ефективності використання наявного технічного і програмного забезпечення виконують, переважно, з допомогою залучених спеціалістів із комп'ютерної техніки. Аудитор повинен правильно поставити завдання й оцінити наслідки експертизи.

Виконання процедури дослідження способів обробки і передачі інформації має важливе значення у складних комп'ютерних системах. Завданням аудитора є отримання підтвердження, що обробку даних здійснюють відповідно до діючих вимог, а також виявлення можливих фактів втрати інформації.

Вивчення методів і носіїв інформації, які використовують для зберігання даних, дозволяє спланувати процедури доступу до бухгалтерських записів у файлах даних і попередньо оцінити цілісність та повноту внутрішньомашинної інформаційної бази.

Процедура ознайомлення із заходами, запланованими для впровадження нових систем ЕОД або модернізації існуючих, дозволяє отримати інформацію про всі можливі модифікації програмного забезпечення, зміну технічних пристроїв, удосконалення структури бази даних тощо. Особливо важливою є інформація про зміни в системі ЕОД, що відбулися на момент аудиторської перевірки порівняно з досліджуваним періодом.

Важливо також визначити ступінь довіри до контрольних властивостей ЕОД із метою оцінки ефективності внутрішнього контролю. Оскільки в умовах ЕОД внутрішній контроль поділяється на ручний і програмований, необхідно вивчити перелік способів програмованого контролю і з'ясувати, чи всі контрольні моменти перебувають в полі зору працівників бухгалтерської служби.

Планування процедур із використанням аудиторського програмного забезпечення і комп'ютерної техніки є основним етапом передослідного процесу. Аудитор з'ясовує, чи можливо провести перевірку, використовуючи тільки комп'ю-

149

тери клієнта і ручні прийоми дослідження. Якщо достатні докази не можуть бути отримані без застосування спеціального аудиторського програмного забезпечення, доцільно підготувати наявні програми або розробити оригінальні. Планування процедур із використанням аудиторських програм полягає у визначенні їх складу, послідовності та часу виконання, а також змісту.

Якщо аудитор не має достатніх професійних знань у галузі комп'ютерної обробки даних, він вирішує питання про доцільність використання досвіду персоналу підприємства-клієнта.

Після завершення планування необхідних процедур і вибору спеціалістів із комп'ютерної обробки даних аудитор може розпочати вивчення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Вивчення автоматизованої системи обліку та внутрішнього контролю клієнта є одним із найважливіших етапів аудиту в середовищі ЕОД. Аудитор повинен отримати достатні знання про методику і технологію обліку, з'ясувати, які процедури внутрішнього контролю підприємства-замовника можна використати для перевірки фінансово-господарських операцій, а також вирішити, чи відповідають можливості внутрішнього контролю ЕОД вимогам щодо надійності облікових систем відповідного типу.

Якщо аудитор вважає доцільним покладатися на внутрішній контроль при проведенні аудиту, та він повинен вивчити всі види ручного і комп’ютерного контролю, які впливають на функціонування ЕОД, та переконатися, що рівень надійності внутрішнього контролю був стабільним протягом періоду, за який здійснюють перевірку.

Усі зазначені вище дії аудитор виконує у тісній співпраці з іншими спеціалістами, вдосконалюючи свої знання в галузі інформаційних технологій. У сучасній економічній науковій літературі, на наш погляд, дуже мало уваги приділено взаємному впливу, який виникає у системах «людина – комп’ютер». Помилковою видається думка, що комп’ютерні облікові й аудиторські системи здатні перебрати на себе більшість інтелектуального навантаження, що припадає на кожного спеціаліста, який приймає рішення. Комп’ютерні системи повністю не звільняють користувачів від ручних операцій. Наприклад, працівники бухгалтерських служб, які працюють у середовищі ЕОД, виконують такі функції: забезпечення процесу збирання і введення необхідних даних у пам'ять комп'ютера; утримання в адекватному стані нормативно-довідкової частини інформаційної бази; управління процесом обробки даних, удосконалення алгоритмів і налагодження змінних параметрів програмних засобів; виконання функції поточного (оперативного) контролю і аналізу інформації, виправлення помилок у внутрішньомашинній інформаційній базі, а також запобігання виникненню помилок внаслідок технічних та експлуатаційних порушень; організація і виконання операцій щодо своєчасного формування фінансової звітності, її високоякісного відображення на папері; забезпечення зберігання інформації за попередні періоди і захист даних від несанкціонованого доступу тощо.