4.2 Профілактичні заходи з охорони праці

Завдання раціональної організації робочих місць інженер-програмістів включає в себе устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується та раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці.

Правильна організація робочих, місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його

продуктивності. Проведені дослідження показують, що при раціональній

організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15—25%.

Організація робочого місця передбачає:

- правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

- вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

- раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;

- урахування характеру та особливостей трудової діяльності[19].

Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця інженер-програміста повинні бути дотримані такі основні умови:

- оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця;

- достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні прямування і переміщення;

- необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених задач;

- рівень акустичного шуму не повинний перевищувати допустиме значення [19].

Характеристики робочого місця відповідають: висота робочої поверхні стола для відео монітору складає 700 мм. Розміри стола: висота – 700 мм, ширина – 1000 мм, глибина – 900 мм. Ширина і глибина сидіння складає 500 мм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 400 – 500 мм, а кут нахилу поверхні – від 15° вперед до 5° назад. Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану монітора розміщувалася перпендикулярно нормальній лінії зору. Висота спинки сидіння становить 300 мм, ширина – 390 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах 0–30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння регулюєтьсь у межах 260 – 400 мм. Відстань від очей до монітору(розмір екрана по діагоналі – 38 см (15")) – 650 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук застосовуються стаціонарні або змінні підлокітники довжиною – 250 мм, шириною – 50 – 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200 – 260 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350 – 500 мм.

Клавіатура зручна для виконання роботи двома руками, кут нахилу клавіатури складає 5 – 10^о.

Було правильно організоване робоче місце при якому можна досягти вільну робочу позу, виключити нахили корпусу і технологічні переміщення в просторі.

Приміщення оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Під час робіт, які виконуються з великим навантаженням, передбачені перерви на 10 – 15 хв. через кожну годину, при неінтенсивній та монотонній роботі на 10 – 15 хв. через кожні дві години. Здійснювалися перерви у роботі: виробнича гімнастика (вправи для очей, гімнастика, спрямована на корекцію вимушеної робочої пози, поліпшення венозного кровообігу, часткову дисфункцію рухової активності), альтернативна допоміжна робота, приймання їжі тощо [19].

Розрахунок штучного освітлення (за коефіцієнтом використання світлового потоку).

Природне освітлення в основному виробничому приміщенні здійснюється у вигляді бокового освітлення з лівого боку. У приміщенні передбачено штучне освітлення у відповідності до [20].

Розряд зорових робіт, що виконується у приміщенні – VІII(а); параметри приміщення наступні: довжина – 36 м, ширина – 24 м, висота стелі – 7,2 м.

Вибираємо РСП 20х400-141 тип світильника.

Необхідна кількість світильників визначається з формули:

(4.1)

де Е – нормативна освітленість для VІII(а) розряду зорових робіт, 75 лк;

S – площа приміщення, 864 м²;

К_з – коефіцієнт запасу, 1,3;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,1;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику РСП 20х400-141, 22000 лм;

n – кількість ламп у світильнику, 1;

u–коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці), 0,56.

Коефіцієнт u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення j та коефіцієнтів відбиття стін 70 % та стелі 50 %.

Показник приміщення j розраховується за формулою:

(4.2)

де a, b – відповідно довжина і ширина приміщення, 36 і 24 м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, 5,4 м.

Приймаємо 8 світильників РСП 20х400-141 [20].

Розрахунок товщини звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням .

Розрахунок виконується у наступній послідовності:

Визначається загальний рівень звукового тиску, від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

(4.3)

де L_i – рівень звукового тиску і-того виду обладнання основного виробничого приміщення, 110 дБ ;

n – кількість обладнання і-того виду, 7 шт.

Порівнюючи знайдену величину із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні, визначається потрібна звукоізолююча здатність перегородки R, дБ:

(4.4)

L_доп - допустимий рівень звукового тиску , 65 дБ

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку, дБ:

(4.5)

де m_e — еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м².

Знаходиться поверхнева густина будівельного матеріалу(шлакобетону), кг/м²:

(4.6)

де k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу - шлакобетону, 1,2;

Потрібна товщина звукоізолюючої перегородки знаходиться із співвідношення, м:

(4.7)

де ρ – густина будівельного матеріалу (шлакобетону) перегородки, 1700 кг/м³.

Отже, товщина звукоізолюючої перегородки із шлакобетону – 0,12 м.