Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
До лекції.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
86.53 Кб
Скачать

9

3.6. Вплив на мікроклімат міста. Підстилаюча поверхня міста слабо відображає енергію сонця (альбедо). Рослини частину поглинають, решту кількості відбивають. Крони дерев створюють тінь, що захищає людину від надлишку прямого і відбитого сонячного тепла. Температура в зоні ЗН на 12–14 °С нижча за температуру стін, доріг. Під прикриттям лісонасаджень сонячна радіація складає 1–39,8 % радіації на відкритому місці. Для теплових відчуттів людини важливе значення має радіаційні температури – це сумарне тепло, що отримується від прямих сонячних променів, випромінювання навколишніх поверхонь і випромінювання атмосфери.

3.7. Гігієнічне значення зелених насаджень полягає в тому, що під їх кронами теплова радіація нижча (до 5,0°), ніж у тіні будівель. Тому теплові відчуття людини ближче до комфортабельних серед зелені (температура комфортності 17,2–21,7 °С). Освіжаючий ефект одного дерева, що росте в сприятливих умовах, еквівалентний ефекту 10 кімнатних кондиціонерів. Збільшення вологості повітря пов'язане з здатністю рослинного покриву випарювати воду. Зелені насадження є механічною перешкодою, що знижує швидкість руху повітря. Рослини висаджуються для запобігання ґрунтової ерозії, при боротьбі зі сніговими заносами, в боротьбі з пожежами (вологоємкість листків).

3.8. Боротьба з шумом. Рослини послаблюють звукові коливання у момент проходження їх крізь гілки, листя і хвою. 74 % звуковій енергії відбивається і розсіюється, 26 % поглинається. Влітку зелені насадження знижують силу шуму на 7–9 дБ, взимку – на 3–4 дБ.

3.9. Містобудівна функція. Як повноправний конструктивний містобудівний елемент рослини беруть участь в організації території міста, у формуванні міського ландшафту, можуть бути центром просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням. Зелені насадження відіграють величезну роль у формуванні архітектурно-художньої зовнішності міста. Вони підкреслюють найбільш цінні будівлі, пам'ятники і т. д., декорують глухі стіни, старі будівлі, промислові об'єкти. Рослини прикрашають узбережжя річок і водоймищ. Високоефективним елементом є квіткове оформлення міста. Зелені насадження також мають естетичне і емоційне значення.

Тема 2. Асортимент декоративних квіткових рослин, які використовуються в озелененні міст і сіл України. План

1. Квітники – найважливіший елемент художнього оформлення міської території.

2. Типи квітників за ступенем окультуреності.

3. Підбір асортименту декоративних квіткових рослин.

3.1. Підбір за габітусом та кольором.

3.2. Підбір за вимогами до умов вирощування.

4. Рекомендуємі види і сорти декоративних квіткових рослин.

4.1. Однорічники. 4.2. Дворічники.

4.3. Багаторічники не зимуючі в ґрунті.

4.4. Зимуючі в ґрунті цибулинні.

4.5. Зимуючі в ґрунті кореневищні і осьові.

5. Колористична характеристика і поєднання квітково-декоративних рослин, що рекомендуються.

А) Теплі і холодні кольори.

Б) Ахроматичні і хроматичні кольори.

В) Виступаючі і відступаючі кольори.

1. Квітники – найважливіший елемент художнього оформлення міської території. Під квітниками розуміють площу, яка призначена для оформлення різних об'єктів, на яких розташовані малі архітектурні форми, газони, однорічні і багаторічні квітучі і декоративнолистяні рослини, які повинні викликати позитивні емоції і виховувати у людей естетичний смак.

При проектуванні квітників необхідно вірно добирати придатне місце для них, визначити їх розміри і конфігурацію, сучасне квіткове оформлення територій може вирішуватися шляхом утворення клумб різного розміру і форми, рабаток і бордюрів, площа яких коливається від 5–20 м2 до 1 га і більше. У наш час, запобігаючи одноманітності і монотонності житлових районів, все ширше використовуються квітники вільної форми, з контрастними сполученнями квітів або навпаки, гармонійними за висотою і формою.

Основною вимогою до квіткового оформлення є висока декоративність і естетична цінність при економічній ефективності і відповідності об'єкту озеленення. Комплексний облік цих вимог неможливий без знання рослинного матеріалу. Зараз використовується широкий асортимент. Перш за все з великої маси слід виділити види і сорти, призначені для озеленення, вибрати кращі, районовані в ґрунтово-кліматичній зоні.

2. Типи квітників за ступенем окультуреності. За ступеню окультуреності квітково-декоративні рослини можна розбити на наступні групи:

- природно зростаючі дикі види місцевої флори – вероніки, анемона лісова і дібровна, конвалія травнева, дзвіночки, медунка неясна, первоцвіт весняний, простріл розкритий або сон-трава, фіалки, чубарка щільна та ін.;

- мало змінені в культурі садові форми, інтродуковані з інших районів видів – аубрієнції, саксифраги, седуми, флокси субулята і диваріката, фіалка рогата, роговик та ін.;

- створені людиною селекційні сорти і сортогрупи, а також місцеві несортові популяції.

Характер і об'єкти застосування кожної групи різні. Так, дикі види місцевої флори перспективні при використанні в умовах природного фітоценозу лісопарків і крупних ландшафтних парків у виді куртин і груп на лугових полянах. Основним правилом тут є використання рослин на місці, без викопування і розмноження в розплідниках.

Робота садівника-декоратора спрямована на регулювання взаємин рослин природного рослинного угруповання, підвищення його декоративності шляхом створення сприятливих умов для розмноження гарноквітучих видів. Це досягається збереженням при укосах куртин квіткових рослин для визрівання насіння і забезпечення самосіву; прополкою бур'янів і створенням вільних ділянок землі біля найбільш цінних рослин для їх природного розмноження; застосуванням адміністративних заходів із заборони знищення гарноквітучих рослин приватними особами. Особливо важлива ця робота в крупних приміських ландшафтних парках і лісопарках, що характеризуються підвищеним відвідуванням. Для збереження або відновлення декоративних видів місцевої флори тут необхідні виділення насіннєвих ділянок гарноквітучих рослин місцевої флори, що охороняються, збір з них насіння і регулярний висів на лугових галявинах. Посів слід проводить з урахуванням екологічних вимог виду поблизу дорослих рослин для затінювання сходів і молодих сіянців, що є основною умовою успішного росту багаторічників дикої флори на перших етапах життя.

Рослини другої групи – інтродуковані садові форми і видові популяції – також незамінні для збагачення садово-паркових об'єктів. Проте садивний матеріал їх вирощується в розплідниках і використовується для штучного створення природних художніх композицій, внесених з других географічних зон (альпійські гірки, кам'янисті квітники, квітники у водоймищ тощо). Проте, на шляху масового впровадження багатьох представників рослин другої групи виникає перешкода економічного характеру: низька рентабельність даної групи визначається малою декоративною віддачею при порівняно великій трудомісткості розмноження.

Найбільш ефективна з естетичної і економічної точки зору третя група – селекційні сорти і сортогрупи, в створення яких вкладена величезна праця людини, спрямована на вдосконалення основних декоративних, агробіологічних і господарських якостей: забарвлення, розміру і форми квіток (суцвіть), тривалості цвітіння, легкості розмноження і рентабельності в культурі, компактності куща, пристосованості до складних екологічних умов міського середовища, стійкості до хвороб і шкідників. Сорт – популяція, складається з вирівняних за висотою і габітусом рослин. Кращі з селекційних сортів, особливо інтенсивніші, зокрема на поліплоїдній основі, забезпечують високу декоративну віддачу при мінімальних витратах на вирощування садивного матеріалу, створення і догляд за насадженнями.

Місцеві популяції створені також в результаті діяльності людини (тривалого культивування видів у розплідниках), проте декоративні і господарські якості їх не доведені до високих сортових кондицій. Вони характеризуються низькою декоративністю, менш ефективні економічно. Разом з тим, несортовий матеріал місцевих популяцій все ще займає значне місце в практиці. Заміна місцевих популяцій кращими селекційними сортами, підвищення сортових кондицій при вирощуванні насіння – важливе завдання, що стоїть у даний час перед квітникарями.

Останнім часом все більше значення в оформленні міст набуває гібридний матеріал F1, що має ряд позитивних якостей (ефект гетерозису): морфологічною вирівняністю рослин, великою інтенсивністю цвітіння, високою життєздатністю.

Більшість селекційних сортів однорічних рослин (шавлія, цинія, айстра) перспективні при оформленні міських територій, а також партерної частині садів і парків, і не гармонує з природними рослинними угрупуваннями. Сортові багаторічники і дворічники з естетичної точки зору можуть мати широкий діапазон застосування, який, проте значно звужується екологічними і агробіологічними вимогами рослин.

3. Підбір асортименту декоративних квіткових рослин. Важливий елемент квіткового оформлення – правильний підбір і компонування квіткових рослин. У цьому велику роль відіграють біологічні і декоративні властивості рослин: тривалість вегетації, особливості галуження пагонів, колір і фактура квітів і листків, тривалість цвітіння.

3.1. Підбір за габітусом та кольором. При освоєнні об'єкту, який озеленюється, враховують висоту рослин. У зв'язку з цим квіти за висотою розподіляють на:

а) дуже низькі (до 10–12 см); б) низькі (12–25 см); в) середні (25–50 см)

г) високі (50–80 см); д) дуже високі (більше 80 см).

При створенні квітника на передньому плані великими групами висаджують дуже низькі або низькі квіти, потім – середні, в центрі квітника невеликими групами – високі, на задньому плані – дуже високі.

Достатньо важливий чинник такого об'єкту – його колір, який має емоційну дію на працюючих. Сила емоційної дії кольору визначається перш за все характером виробництва, його дією на психіку людини. Так, якщо робота проходить на конвеєрі, то відпочивати краще серед кольорових квітників, тоді як робота серед шуму і яскравого світла потребує відпочинку в спокійному, монотонному оточенні.

3.2. Підбір за вимогами до умов вирощування. Важливе значення в підборі асортименту при деталізації об'єкту озеленення має врахування екологічних вимог рослин. Відомо, що для максимального розкриття декоративних можливостей рослини необхідна повна відповідність зовнішніх умов зростання його спадковості. При частковому порушенні цієї вимоги знижується декоративність, при повному – рослини слабіють і випадають. Необхідні умови можна забезпечити підбором самих рослин, біологічно стійких до природних макро- і мікрокліматичних умов, або штучним створенням даних умов. Вибір того або іншого шляху у великій мірі залежить від значущості об'єкту оформлення або його функціональної ролі в озелененні міської території. Так, у парадних квітниках, що несуть значне естетичне навантаження, можливе застосування високодекоративних дорогих видів, що вимагають значних витрат на вирощування стандартного садивного матеріалу і особливого догляду за насадженнями (гіацинти, бегонія бульбова, пеларгонія зональна).

Проте в більшості випадків доцільний шлях підбору стійких культур і сортів. При цьому слід враховувати, що частина видів має високу лабільність і однаково добре відчуває себе в різних мікрокліматичних умовах; інша частина видів і сортів маю значну чутливість до зміни умов і може застосовуватися лише в чітко обмежених зонах. Умови росту квіткових рослин у створюваних людиною насадженнях визначаються цілим комплексом природних і антропогенних чинників, зокрема ґрунтово-кліматичними умовами району, мікрокліматичними особливостями окремих її ділянок, взаємовідношенням рослин в угрупованнях, що створюються, а також специфічними особливостями міського середовища.

При закладці квіткових насаджень орієнтація ділянки (сонячна або тіньова), склад земельної суміші, система поливу та ін. повинні узгоджуватися з особливостями планованих для посадки культур. Проте нерідкі випадки, коли в оформлених квітниках світлолюбні рослини виявляються розташованими в тіні, а тіньолюбні культури (незабудка альпійська, примули та ін.) висаджують на освітлених ділянках, внаслідок чого насадження швидко відцвітають і втрачають декоративність.

Дуже важливе дотримання екологічної відповідності компонентів при підборі квіткових рослин в декоративні групи, тобто створення штучних рослинних угруповань. Біологічна несумісність – невідповідність рослин за агробіологічними вимогами – виключає можливість оптимального розвитку одного з компонентів, утруднює застосування раціональних прийомів агротехніки і технології догляду, різко знижує декоративність насаджень і, таким чином, не створює бажаної гармонії форми.

При підборі матеріалу для масового оформлення міських територій вирішального значення набуває встановлення відношення рослин до складних екологічних умов міського середовища. Умови ґрунтового і повітряного середовища міста різко відрізняються від умов природних фітоценозів або розплідників, де формувалися спадкові якості сучасних сортів.

На ріст і розвиток квіткових рослин в умовах міста негативно впливають наступні чинники: 1) надлишок або нестача світлової енергії; підвищена температура повітря і ґрунту, пов'язана з перегрівом асфальтованих поверхонь; 2) знижена вологість повітря і, як результат її, повітряна засуха; 3) запилення повітря (відкладення пилу на листовому апараті); 4) забруднення повітря вихлопними газами автотранспорту і викидами промислових підприємств; 5) порушення водного, повітряного і теплового режиму ґрунту внаслідок наявності асфальтованих і плиткових поверхонь, підземних комунікацій, ущільнення верхніх шарів ґрунту; 6) шум, вібрація ґрунту, механічне пошкодження рослин та ін.

Інтенсивність впливу на рослини перерахованих чинників неоднакова і залежить від ступені урбанізації середовища вирощування (розмірів асфальтованих і бетонних покриттів, щільності забудови, насиченості транспортними засобами) і площі території, що озеленюється. Так, у крупних зелених масивах створюється сприятливіші фітоценотичні умови, що нівелюють негативні впливи міського середовища. Важливе значення в зв'язку з цим набуває газон: чим більше ділянка газону, тим благоприємніший мікроклімат для росту рослин. Найбільш жорсткі умови виникають там, де квіткові насадження примикають безпосередньо до асфальтованих поверхонь для пішоходів і транспорту.

За інтенсивністю негативного впливу на ріст і розвиток рослин елементи міської території можна розбити на три основні групи. До першої групи віднесені території, де негативний вплив міського середовища виражений найрізкіше (магістральні вулиці, вузькі бульвари, розташовані по оси вулиці, площі, перехрестя, транспортні розв'язки та ін.).

Другу групу складають території, на яких негативний вплив міського середовища менш виражений і створюється сприятливіші умови існування рослин за рахунок збільшення розмірів озеленювальних смуг, зокрема площі газону.

До третьої групи віднесені території, де негативний вплив міського середовища зводиться до мінімуму або практично відсутній (паркі, крупні сквери і сади).

При оформлений ділянок першої групи провідним показником підбору асортименту є стійкість до умов міського середовища. Застосовувати тут слід тільки стійкі види. Найбільш ефективні при оформленні магістральних вулиць, перехресть, транспортних розв'язок і площ однорічні квіткові рослини (алісум морської, вербена гібридна, іберис зонтичний і гіркий, кохія волосиста, петунія гібридна, портулак крупноквітковий, шавлія блискуча, чорнобривці, флокс Друммонда, цинія витончена, цинерарія морська), а також ряд багаторічників, що не зимують (бегонія завждиквітуча, пеларгонія зональна). Перераховані види мають більшу стійкість до надлишку світлової енергії, підвищеної температури повітря, його загазованості, повітряної посухи та ін. Крім того, більшість видів однорічників мають спеціалізовані сорти, які відрізняються низьким компактним кущем, вирівняною квітковою поверхнею, яскравістю, рясним і тривалим цвітінням і найбільш відповідають переважаючому тут партерному типу насаджень. Використовують в даному випадку і ті види, що не тривало зростають на квітниках в осінньо-весняний період, коли дія негативних чинників міського середовища знижується. До них відноситься ряд дворічників і багаторічних цибулинних. Кореневищні багаторічники мають тут другорядне значення, можливе використання лише найбільш стійких їх видів: рудбекії гібридної Глоріоза Дезі, седума спектабиле, роговики повстяної та ін. Близькість до транспортних магістралей і потоків пішоходів створює можливість пошкодження насаджень у холодний період. Квіткові композиції при нагоді слід влаштовувати на тлі газону, який пом'якшує негативний вплив міського середовища. При цьому доцільно використовувати окантовку з рослин нейтрального тону (цинерарія морська, перілла нанкинська). При оформленні території другої групи створюється можливість значного розширення асортименту. Нарівні із стійкими використовується великий набір среднєстійких видів багаторічних, дворічних і однорічних рослин. Підбір видів проводять відповідно мікроумовам ділянки. Доцільне застосування цілого ряду багаторічників за умови збереження рослин від пошкодження в холодний період, Зокрема: айстри думозус, гайллардії крупноквіткової, ібериса вічнозеленого, півників гібридних, маку східного, рудбекії гібридної Глоріоза Дезі (для сонячного місцеположення) і барвінку малого, дзвоника карпатського, гемерокаліса гібридного (для тінистого і напівтінистого). Природний габітус багаторічної рослини відповідає переважаючому тут ландшафтному типу організації насаджень. При нагоді площі газону значно збільшуються.

При оформленні територій третьої групи можливе застосування всього рекомендованого асортименту квітково-декоративних рослин, зокрема малостійких видів. Підбір культур у залежності від конкретних мікрокліматичних умов ділянок здійснюють на підставі обліку агробіологічних властивостей рослин.

Вирішальне значення в оформленні садів і парків мають багаторічні рослини, особливо зимуючі у відкритому ґрунті. Зниження температури повітря під кронами дерев, затінювання і підвищення вологості верхніх шарів ґрунту забезпечують оптимальне утворення і розвиток бруньок відновлення багаторічників, а, отже, високу стійкість, декоративність і ефективність їх посадок. Природний живописний габітус багаторічної рослини найбільш відповідає переважаючому ландшафтному типу організації зелених насаджень. Важливе місце в оформленні парадних ділянок міських і сільських паркових масивів повинні зайняти тюльпани, нарциси, лілії, а також нові високодекоративні селекційні сорти багаторічників насіннєвого розмноження, найбільш відповідні для створення крупних квіткових масивів і груп (аквілегія блакитна гібридна, люпин багатолистий, дельфініум садовий гібридний, нивяник крупноквітковий, піретрум рожевий гібридний).

Провідна роль в оформленні другорядних ділянок парків повинна належати маловибагливим довговічним видам кореневищних багаторічників вегетативного розмноження (ірис гібридний, гемерокаліс гібридний, мак східний, флокс волотистий). На жаль, ряд перспективних видів багаторічників застосовується рідко, зокрема, культури весняного цвітіння для створення яскравих плям (примули, півники, флокс субулята і диваріката) і тіньовитривалі культури для озеленення затінених ділянок (астильба Арендса, барвінок малий, примули, функії). Основним фоном для розміщення вільних груп з багаторічників є звичайний садово-парковий, мавританський або луговий газон. Дуже ефективні при оформленні ландшафтних парків змішані групи з багаторічників і гарноквітучих чагарників, особливо для видів, що потребують захисту від вітрів пануючого напряму (дельфініум гібридний групи Пацифік, нарциси). Після підбору асортименту видів (культур), агробіологічно відповідних мікроклімату об'єкту озеленення, приступають до відбору матеріалу за декоративними якостями. В процесі її проводиться аналіз декоративних ознак кращих сортів відібраних видів, підбираються рослини за забарвленням квітів, висоті і формі куща, відповідні задуму створюваної композиції.

4. Рекомендуємі види і сорти декоративних квіткових рослин. Серед декоративно квітникових рослин найрозповсюдженішими при створенні зелених насаджень міських територій є такі: петунія гібридна, календула лікарська, чорнобривці розлогі, безсмертки однорічні, люпин гібридний, чина запашна, шавлія блискуча, бальзамін садовий, ротики садові, бегонія завждиквітуча.