- •З в і т
- •2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини 13
- •8.1 Охорона земельних ресурсів 37
- •2 Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції
- •2.1 Характеристика вихідної сировини
- •2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини
- •2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини
- •2.2 Характеристика готової продукції
- •Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів подані у таблиці 2.2.2.
- •2.2.1 Застосування соняшникової олії
- •2.2.2 Якість соняшникової олії
- •2.2.3 Технічні вимоги
- •2.2.4 Методи випробування
- •2.2.5 Транспортування та зберігання
- •7.1 Характеристика негативних факторів об’єкту
- •7.4 Протипожежні заходи
- •8 Охорона навколишнього середовища
- •8.1 Охорона земельних ресурсів
- •8.2 Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням
- •8.2.4 Відділення грануляції шроту
- •8.2.5 Елеватор шроту
- •8.3 Охорона водного басейну.
- •9 Економіка, організація та планування виробництва
- •Таблиця 9.1 – Калькуляція собівартості продукції базового цеху
- •10 Права та обовязки технолога, майстра, начальника зміни
- •10.1 Технологічна інструкція для жаровщика виробництва видобутку олії
- •10.2 Технологічна інструкція для машиніста рушальних установок
- •11 Лекції, практичні заняття, екскурсії
2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини
Відбір проб - за ГОСТ 10852.
Визначення зараженості шкідниками - за ГОСТ 10853.
Визначення сміттєвих та олійних домішок - за ГОСТ 10854.
Визначення вологості - за ГОСТ 10856-96.
Визначення кислотного числа олії у насінні - за ГОСТ 10858
або ГОСТ 26597.
Ураженість білим або сірим гниллям визначають по результатах попередньої оцінки рослин соняшнику у полі, перед збиранням врожаю.
Визначення ртуті - за ГОСТ 26927.
Визначення миш’яку - за ГОСТ 26930.
Визначення цинку - за ГОСТ 26934.
Визначення пестицидів та мікотоксинів - за методами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР.
Визначення запаху і кольору - за ГОСТ 27988.
2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини
Насіння соняшнику розміщають, транспортують і зберігають в чистих, сухих, без стороннього запаху, транспортних засобах і зерносховищах, які не заражені шкідниками; за правилами перевезення, які діють на даному виді транспорту; санітарними правилами та умовами зберігання, які затверджені в установленому порядку.
Партію насіння соняшнику, яке призначене для вироблення продуктів дитячого харчування, розміщають, транспортують та зберігають окремо в умовах, які виключають можливість змішування його з другими партіями.
На тимчасове зберігання строком до 1 місяця необхідно закладати насіння з вологістю не більше 9,0% і засміченням не більше 3,0% при умовах їх активного вентилювання.
На тривале зберігання, в зерносховища без активного вентилювання, треба закладати насіння соняшнику з вологістю не більше 7,0% і засміченням не більше 2,0%.
2.2 Характеристика готової продукції
Олія добувається з насіння соняшник – складноцвітної, однолітньої рослини Helianthus annuus родини compositac.
Соняшникова олія відноситься до жирних олій насіння. Вона складається з складної суміші різних тригліцеридів, деякої кількості вільних жирних кислот та різновиду нежирових речовин.
Промислові сорти соняшникової олії мають такий жирно-кислотний склад, наведений у таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1 – Жирно-кислотний склад промислових сортів соняшникової олії
Жирні кислоти |
| |
Ступінь насиченості |
Найменування жирної кислоти |
Вміст жирних кислот, % від загальної кількості |
Насичені |
|
Сумарно 10,0-12,4 |
|
С16 Пальмитинова |
3-10 |
|
С18 Стеаринова |
1,0-10,0 |
|
С20 Арахінова |
До 1,5 |
|
С22 Бегенова |
До 1,5 |
Ненасичені |
|
Сумарно до 90,0 |
|
С18:1 Олеїнова |
14,0-35,0 |
|
С18:2 Лінолева |
50,0-75,0 |
Тип хімічної формули основних компонентів змішано-кислотних тригліцеридів відображаються у вигляді:
О
СН2ОС
¦ R1
¦O
CHOC
¦ R2
¦O
CH2ОС
R3
де: R1, R2, R3 - радикали різних жирних кислот.
Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів подані у таблиці 2.2.2.
Таблиця 2.2.2 – Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів
Густина (при 20°С), г/см3 |
0,917-0,920 |
Показник заломлення при 20°С |
1,4741-1,4753 |
В’язкість (при 20°С), спз |
54,9-55,0 |
Температура застигання, °С |
-16-(-19) |
Титр, °С |
16-20 |
Розчинність |
Добре розчиняється в розчиннику, петролейному ефірі, етиловому ефірі, ацетоні. |
Колір |
Золотисто-жовтий або солом’яно-жовтий |
Запах |
Специфічний, приємний |
Молекулярна маса жирних кислот олії |
275290 |
Молекулярна маса тригліцеридів |
863908 |
Число омилення, мг КОН |
189,9190,6 |
Роданове число, % йоду |
79,681,6 |
Число Рейхерта-Мейссля, % |
0,050,35 |
Число Поленське, % |
0,461,34 |
Число Генера, % |
94,695,4 |
Гідроксильне число, мг КОН |
2,55,0 |
Йодне число, гJ2/100 г |
125-145 |
Вміст неомиляємих речовин, % |
1,0-1,20 |
Вміст токоферолів, мг % |
42116 |
Температура спалаху, °С |
225230 |
Вміст стеролів, % |
0,250,53 |
Вміст каратиноїдів, % |
(0,420,47) х 10-4 |
Температура плавлення восків олії, °С |
7981 |
Вміст фосфатидів в олії в залежності від способу вилучення олії з насіння (у перерахунку на лецитин), %: форпресова екстракційна |
0,20,8 0,8-1,4 |
Здатність до висихання |
Напіввисихає |
Кислотне число олії в зрілому насінні, мгКОН |
1,35,0 (ГОСТ 22391) |
Перекисне число ммоль/кг О, |
Не більше 10 |