МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

Кафедра хімічної технології

високомолекулярних сполук

З в і т

з переддипломної практики

на _____________________

(підприємство)

Студент ___________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Група ____________________________

Цех ____________________________

Керівник практики від

підприємства ____________________________

Керівник практики від

університету ____________________________

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2011

ЗМІСТ

Стр.

1. Історія, структура й перспективи розвитку підприємства 3

2. Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції 11

2.1 Характеристика вихідної сировини 11

2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини 13

2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини 13

2.2 Характеристика готової продукції 14

2.2.1 Застосування соняшникової олії 17

2.2.2 Якість соняшникової олії 17

2.2.3 Технічні вимоги 18

2.2.4 Методи випробування 21

2.2.5 Транспортування та зберігання 21

3. Опис технологічного процесу 23

4. Норми технологічного процесу й контроль виробництва,

автоматизація виробництва 25

5. Специфікація устаткування 26

6. Характеристика будівлі та основних виробничих

приміщень 31

7. Охорона праці, техніка безпеки й протипожежна техніка 33

7.1 Характеристика негативних факторів об’єкту 33

7.2 Заходи по забезпеченню безпечних та здорових

умов праці 33

7.3 Характеристика приміщення за пожежо- та

вибухонебезпекою 34

7.4 Протипожежні заходи 35

8. Охорона навколишнього середовища 37

8.1 Охорона земельних ресурсів 37

8.2 Охорона атмосферного повітря 40

8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням 40

8.2.2 Шеретувально-віяльне відділення 40

8.2.3 Екстракційний цех 41

8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів

в атмосферу після обладнання олійної абсорбції 41

8.2.3.2 Вентиляційні викиди 41

8.2.4 Відділення грануляції шроту 42

8.2.5 Елеватор шроту 43

8.3 Охорона водного басейну 43

9. Економіка, організація й планування виробництва 45

10. Права та обов’язки технолога, майстра, начальника зміни 50

10.1 Технологічна інструкція для жаровщика виробництва

видобутку олії 50

10.2 Технологічна інструкція для машиніста сушильних

установок 58

11. Лекції, практичні заняття, екскурсії 67

1 ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Дніпропетровський олійноекстракційний завод” створене на базі олійнопресового заводу, який був уведений в експлуатацію в 1947 році, потужністю 100 тонн за добу насіння соняшнику.

У 1965 році, після корінної реконструкції, завод був переведений на екстракційний спосіб перероблення насіння соняшнику потужністю 600 тонн за добу.

У результаті упровадження заходів по технічному переобладнанню підприємства, в екстракційному цеху в 1975 р. замінили завантажувальні колони екстрактора НД-1250 на колони “Олье” і наростили екстракційні колони.

В 1982 році на елеваторі насіння упроваджене дистанційне управління механізмами (ДАУ), а також автоматизована система контролю температури в силосах елеватора насіння та елеватора шроту.

В результаті проведеної реконструкції продуктивність заводу досягла 850 тонн/добу по переробленню насіння соняшнику.

В 1987 році в пресовому цеху агрегати ФП та МПЖ-68 замінили на високопродуктивні типу РЗ-МОА. В шеретувально-віяльному та вальцьовому відділеннях проведена заміна обладнання на високопродуктивне (100-200 тонн за добу насіння соняшнику).

У 1989 р. була проведена реконструкція: оборотного бензосховища, водовідділювачів та вдосконалена система рекуперації пари розчинника.

В 1994 році упроваджена автоматична система управління технологічними процесами (АСУ ТП) з центральним пультом управління (ЦДП). Дільниця дистиляції місцели автоматизована.

В 2000-2001 роках замінили 9 бичових шеретувальних машин на шеретувальні машини DOSB BUHLER і чотири насіннєвіялки М2С-50 замінили на ВСХ.

Це підприємство повністю механізоване та частково автоматизоване.

У 2001 році замінили чотири конденсатори, до I-го та II-го ступенів дистиляції з поверхнею охолодження 150м² кожний, на конденсатор з поверхнею охолодження 680 м² і замінили конденсатори газоповітряної суміші на дільниці рекуперації на абсорбційну установку.

У 2004 році проведена реконструкція цехів добування олії (1-а черга):

- в екстракційному цеху на базі установки фірми «ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A» Італія: замінили два чанних випарника ЕХ 2200/10-12 на один більш потужний та замінили установку для дистиляції місцели на більш сучасну та потужну;

- у підготовчому відділенні на базі установки фірми „DOSB BUHLER” та фірми „Allocco”, Аргентіна проведена заміна:

• шеретувальних машин МНР-70 на відцентрові шеретувальні машини „DOSB BUHLER”;

• технологічних транспортних елементів;

• насіннєвіялок МІС-50 на СВХ Хорольського машинобудівного заводу;

• вальцьових верстатів ВС-5, та верстатів Б6-МВА на вальцьові верстати АС-600 фірми „Allocco”, Аргентіна, додатково установлені чотири зерноочисних сепаратори МТМА-15100ДS та циклони відділювачі лушпиння для контролю перевію.

В 2005 році проведені такі роботи по реконструкції:

• в шеретувально-віяльному відділенні замінені три сепаратори TLF – 2000 “Comexol” для контролю лушпиння на п’ять сепараторів АС-40 „Allocco”;

• в підготовчо-пресовому цеху замінені пресові агрегати Р3-МОА на агрегати АС-МАХ800 „Allocco”;

• в екстракційному цеху замінені два екстрактора «Олье-НД1250» на екстрактор фірми «ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A».

Виробництво олії включає наступні стадії:

• Прийом сировини.

• Сировинне очищення та зберігання.

• Виробниче очищення.

• Шеретування насіння.

• Відділення лушпиння та ядра.

• Контроль ядра.

• Контроль перевію.

• Контроль лузги

• Подрібнення ядра.

• Пресування.

• Екстракція.

• Очищення олії.

• Зберігання олії в ємкостях.

• Гранулювання шроту.

• Сушіння та охолодження шроту.

• Зберігання шроту.

Технологічний регламент розроблений згідно з вимогами нормативної документації:

1. СОУ 15.4-37-215:2004 “Порядок розроблення, погодження, затвердження та реєстрації технологічних регламентів вибухонебезпечних хімікотехнологічних процесів олійно-жирового виробництва, вимоги до змісту та оформлення».

2. ОСТ 18-3.358 «Система технологической документации в пищевой 4. ДСТУ 3008 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення».

3. ДСТУ 3008 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення».

4. НАОП 1.8.10-1.10 “Правила безпеки у виробництві олії методом пресування та екстракції”, затверджені Держгіртехнагляд України 25.11.92.

5. НАОП 1.3.00-1.01 “Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств”, затверджені Держгіртехнагляд СРСР, 06.1988.

6. ДНАОП 1.8.10-1.06 “Правила безпеки для олійно-жирового виробництва”.

7. ДСТУ 2423 “Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення”.

8. ДСТУ 2576 “Олії рослинні. Сировина та продукти переробки. Показники якості. Терміни та визначення”.

9. ВБН В.1.1-37-200 «Перелік приміщень і будівель підприємств олійно-жирової промисловості з визначенням їх категорій і класів вибухопожежонебезпечних зон» .

Фінансовими ресурсами вважається частині коштів підприємства у фондовій і нефондовій формі, яка формується у результаті розподілу виробленого продукту, залучається до діяльності підприємства з різних джерел і спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва.

Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних і залучених засобів. Аналіз складу і структури джерел фінансових ресурсів ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" показав, що у 2010 році відбулося зростання джерел формування майна підприємства на 40990,5 тис. грн. або на 12,6%, це обумовлено зростанням суми власного капіталу на 42373,3 тис грн. або 79,47% та поточних зобов'язань на 24585 тис. грн. (17,75%). Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань з одержаних авансів, розрахунків з бюджетом, зі страхування та іншими зобов'язаннями, які мають від'ємне значення, а також з отриманням короткострокових кредитів банку на суму 82141,9 тис. грн. Загальна вартість майна підприємства у 2010 році збільшилась на 45143,9 тис. грн. або на 12,6%.

В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 5050,8 тис. грн. (4,9%). Це спричинено зменшенням долі основних засобів – на 3389,6 тис. грн. Розмір незавершеного будівництва в 2010 році збільшився на 1579,6 тис.грн. в порівняні з 2009 роком. Оборотні ж активи за звітний 2010 рік збільшились на 45029,4 тис. грн. (20,27%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків готової продукції (на 5800,6 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості з бюджетом (на 12273,9 тис. грн.). Виробничі запаси також збільшились на значну суму на 83966,3 тис. грн. (97,37%). Наявність поточних активів та її співвідношення із сумою заборгованості вказує на рівень ліквідності балансу.

Згідно проведеного аналізу фінансового стану підприємства та отриманих даних, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2008 році низький. У 2009 році цей показник покращився і становив 0,16, але у 2010 році мав спад до 0,10, тобто у 2010 році підприємство лише на 10% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Показники абсолютної ліквідності нижчі від нормативного значення. Але в динаміці спостерігається коливання. Коефіцієнт миттєвої ліквідності має низьке значення та коливальний характер, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець 2009 року цей показник збільшився і досяг нормативного значення, але у 2010 році мав спад до 0,48. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. Поточний коефіцієнт наближається до нормативного значення (2,0-2,5) і вище критичного 1,5, проте знизився проти 2008 року на 0,15. Поточний коефіцієнт ліквідності свідчить не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

Підвищення темпів росту кредиторської заборгованості вказує на тенденцію зниження платоспроможності і фінансової стійкості. Дані показника відновлення платоспроможності близько до 1,0, тому на підприємстві слід шукати внутрішні резерви зміцнення платоспроможності. В 2010 році показники фінансової стійкості свідчать про те, що підприємство ще має високу залежність від позикового капіталу, але вже є тенденція її зниження, проте коефіцієнт автономії значно нижчий нормативного 0,5 і як слідство не повної забезпеченості власними коштами. Позитивним є підвищення маневреності робочого капіталу з 1,15 до 1,79, що свідчить про підвищення ефективності управління капіталом підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу складає 0,55 на кінець 2010 року, протягом року відбулося значне збільшення цього показника (на 0,99), що є позитивним фактором діяльності підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності підприємства складає 0,55 на кінець 2009 року, протягом року він збільшився на 0,35, що свідчить про підвищення рівня фінансової стабільності підприємства. Отже, загальний рівень фінансової стійкості не відповідає нормативному, але підвищення показників фінансової стабільності протягом 2010 року свідчить про тенденцію підвищення його фінансової стійкості. Сума чистого прибутку у 2010 році збільшилась на 5418,7 тис. грн., або на 9,69% щодо 2009 року за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції на 21422,7 тис. грн. Оборотність оборотних активів у 2010 році прискорилась на 5 днів, це привело до збільшення коефіцієнта оборотності активів на 0,09.

На зміну оборотності активів вплинула зміна обсягу виручки від реалізації продукції. Позитивним є той факт, що оборотність коштів у розрахунках знизилась майже на 13 днів, за рахунок цього фактору коефіцієнт оборотності збільшився на 1,51. Також тривалість погашення дебіторської заборгованості знизилась на 29 днів. Але є і негативна тенденція, це збільшення тривалості кредиторської заборгованості на 2 дні, це в свою чергу призвело до зниження коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості на 0,11.

Також негативні моменти у діяльності підприємства у 2010 році, це зменшення показників рентабельності , які вказують на загальне зниження віддачі від коштів, вкладених у виробництво. Погіршення відносних показників діяльності пов'язано зі значним зростанням собівартості продукції до 450811,1 тис. грн. порівняно з 435541,1 тис. грн. у 2010 році. Також зростання собівартості реалізованої продукції негативно вплинуло на операційну рентабельність продажів і цей показник знизився на 1,31 у динаміці.

Позитивним фактором було зменшення адміністративних витрат та витрат на збут, за рахунок цих факторів рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації збільшилася на 7,3, чиста рентабельність продажів у 2010 році склала 10%, що на 0,55 більше ніж у 2009 році. Таким чином, керівництво підприємства повинно прийняти особливі міри щодо розробки ефективної політики підвищення прибутку підприємства за рахунок управління операційною діяльністю, а саме зниження витрат на виробництво, що в свою чергу підвищить власні фінансові ресурси.

На основі вищезазначеного пропонується : створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності; своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів; збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції; зниження собівартості реалізованої продукції.

Підприємство ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" при використанні всіх його потужностей може збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції на 11741,9 тонни при збільшені обсягу переробки соняшника на олію знижується собівартість продукції на 0,44 коп., через це дасть можливість отримати додатковий прибуток на 72516,24 тис. грн. за рахунок збільшення кількості реалізації продукції 21370,26 тис. грн., а за рахунок зниження собівартості приріст прибутку становитиме 51145,98 тис. грн., при цьому рівень рентабельності підвищиться на 8,37 і становитиме 34,87%. Після впровадження запропонованих заходів у підприємства з'явиться можливість поповнити власний капітал, що відповідно підвищить рівень платоспроможності та ліквідності, в свою чергу це свідчить про доцільність впровадження рекомендацій, які забезпечують можливість підвищення ефективності діяльності підприємства.