- •4 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Характеристика місця розташування, об’єкту який проектується
- •4.2 Характеристика можливих небезпечних та шкідливих виробничих чинників
- •4.3 Оцінка стану об’єкту, що проектується у надзвичайних ситуаціях
- •4.4 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці
- •4.5 Протипожежні заходи
- •5 Економічна частина
- •5.1 Графік ппр обладнання
- •5.3 Розрахунок чисельності ремонтного персоналу
- •5.4 Розрахунок заробітної плати промислово виробничого персоналу ремонтної служби
- •5.5 Складання кошторису роботи
4 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
4.1 Характеристика місця розташування, об’єкту який проектується
Завданням дипломного проекту є проектування колони.
При розміщенні підприємства враховується переважаючий напрямок вітру (“троянда вітрів”), яка будується за даними метеослужби. В даній місцевості на протязі року переважають вітри північно-західного напрямку. Підприємство розміщено з підвітряного боку по відношенню до найближчого житлового району міста, щоб шкідливі викиди відносились в протилежний бік. Для виключення чи зменшення заносу шкідливих викидів у житловий район між підприємством та районом передбачена санітарно-захисна зона, яка залежить від обсягу виробництва ,умов технологічного процесу та шкідливості викидів у повітря. Відповідно до [16] ВАТ “ Дніпропрес “ відноситься до шкідливих підприємств III класу. Ширина санітарно-захисної зони складає 300м. На території заводу передбачені санітарні та протипожежні розриви між обєктами не менш ніж 9м , що відповідає вимогам [18].
Вода поступає з міського водопроводу згідно [17]. Водопровідна система закольцована. Приблизно 80% води знаходиться в оборотному циклі.
На території підприємства передбачені тупікові автодороги шириною 4,5-6м – з площадками для розвороту транспорту 12х12 м, що відповідає вимогам [20].
4.2 Характеристика можливих небезпечних та шкідливих виробничих чинників
Шкідливі та небезпечні чинники встановлюємо у відповідності з вимогами [21].
До фізичних чинників належать:
– підвищений рівень шуму на робочому місці, який при довгій дії приводить до порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем, органу травлення та кровотворних органів, розвивається професійна туговухість, прогресування якої може привести до повної втрати слуху;
– підвищений рівень вібрації, який впливає на центральну нервову систему, вестибулярний апарат, причиняє запаморочення, оніміння кінцівок, захворювання суглобів;
– недостатнє освітлення робочих місць, що негативно впливає на органи зору;
– машини та механізми, що рухаються, які можуть призвести до травмування з тяжкими наслідками (інвалідності та навіть смерті);
небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, що може призвести до травмування різного характеру: термічні (опіки), біологічні (подразнення тканин органів кровообігу та дихання), електролітичні (розкладання та порушення фізико-хімічного складу крові),клінічної й біологічної смерті, шоку;
запильованість повітря робочої зони, що може призвести до хвороби дихальних шляхів (пневмококіозу та ін.)
4.3 Оцінка стану об’єкту, що проектується у надзвичайних ситуаціях
У реконструйованому цеху застосовуються пожежонебезпечна речовина (мінеральне мастило в гідросистемі пресу ). Температура спалаху льняного мастила Тсп =250оС, температура самозапалювання відсутня
Згідно з 30 це приміщення цеху по пожеженебезпечноності відноситься до категорії "В" виробництв, де використовують горючі рідини (мастила).
З індивідуального захисту передбачено тільки спецодяг.
Згідно з [31] цех відноситься по вибухо- і пожежонебезпеці до зони класу П-I.
Розрахуємо надлишковий тиск вибуху у виробничому приміщенні, в якому внаслідок руйнування апарата відбулося витікання 300 л ацетону.
Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:
, (4.1)
де Р – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:
, (4.2)
де Р0 – початковий тиск, 101 кПа;
Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
Т0 – початкова температура, 293 К;
х, у – кількість молей речовин до та після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;
m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг.
x=5, y=6
МПа.
, (4.3)
де W – інтенсивність випаровування рідини, кг· с–1· м–2 ;
t – тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;
S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м2:
кг.
кг.
, (4.4)
де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2· л–1;
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарату, л;
, (4.5)
де М – молярна маса рідини, кг·кмоль–1;
Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг·кмоль–1;
rпов – густина повітря, 1,2 кг· м–3;
Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
Стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
, (4.6)
де b – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
, (4.7)
де nС , nН , nО , nГ – кількість атомів вуглецю, водню, кисню та галогенів у молекулі горючої речовини;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадиабатичність процесу горіння.
, (4.8)
кПа
При такому надлишковому тиску вибуху його дія становить більше порогу смертельного ураження. При дії вибуху на залізну монолітну будівлю – сильна ступінь руйнування. Відносні збитки при сильному руйнуванні будівлі становить 50% від вартості будівлі.
Для робітників цеху передбачено індивідуальний захист: спеціальний одяг (захисний комбінезон, респіратор (типу «пелюсток»), захисний головний убір (каска), при роботі зі сваркою захисні окуляри).
Побутові приміщення для зберігання одягу, душеві, санвузол, буфет та ін. розташовані в сусідньому будинку в 10 м від цеху.