- •4 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Характеристика місця розташування, об’єкту який проектується
- •4.2 Характеристика можливих небезпечних та шкідливих виробничих чинників
- •4.3 Оцінка стану об’єкту, що проектується у надзвичайних ситуаціях
- •4.4 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці
- •4.5 Протипожежні заходи
- •5 Економічна частина
- •5.1 Графік ппр обладнання
- •5.3 Розрахунок чисельності ремонтного персоналу
- •5.4 Розрахунок заробітної плати промислово виробничого персоналу ремонтної служби
- •5.5 Складання кошторису роботи
4.4 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці
Для забезпечення безпечних та здорових умов праці робітників цеху згідно [20] передбачаються такі основні заходи:
– механізація та автоматизація виробництва, заміна ручної праці механізованою (використання уніфікованого устаткування типу Ламіконт, дистанційне керування виконавчими механізмами, установка приладів захисту і блокування);
– огородження небезпечних зон, рухомих частин машин і механізмів, цільними або сітчастими огорожами;
– захист від шкідливого впливу шуму, вібрації передбачений шляхом установлення звукової ізоляції на технологічному обладнанні, установки обладнання на амортизатори.
Для забезпечення електробезпеки передбачаються такі заходи:
– недоступність до струмоведучих частин;
– огорожа, блокування;
– захисне занулення та заземлення устаткування та ін.
Розрахунок заземлення приведена на рис. 4.1.
Рис. 4.1 – Схема розміщення заземлювачів
В якості заземлювачів використовуються сталеві стержні. Для зв’язку електродів застосовується сталева смуга прямокутного перерізу 6х14мм (рис.4.2).
Рис.4.2 – Переріз з’єднувальної смуги.
Заземлювачі розташовуються в ґрунті, (Рис.1) тому опір одиничного заземлювача розтiкання струму розраховуємо за формулою:
(4.9)
де ρ - розрахунковий питомий опір грунта у районі розташування заземлювачів, ρ= 210 Ом*м, ґрунт супісок
l— довжина електрода 1=5м;
d – дiаметр електрода d= 0,01м.
t - глибина розташування середини заземлювача від поверхні ґрунту, м;
t = 0,5* l +t0;
t0 - відстань, від верхньої точки заземлювача до поверхні ґрунту, м;
Приймаємо: t0 = 0,9 м;
Тоді t= 0,5*5+0,9=3,4м;
Знайдемо необхідну кількість заземлювачів, тому що отримане значно більше.
Попередня кількість n заземлювачів:
n'=/, (4.10)
де - допустимий опiр заземлюючого пристрою, вiдповiдно з вимогами ПУЄ допустимий опiр заземлення для установок, якi працюють під напругою до 1000 В при потужності джерел живлення до 100 кВт, допускається не більш 4 Ом; Отже, приймаємо =4 Ом
n'= 48,7/4 = 12,1
Приймаємо попередню кількість заземлювачів n' = 13.
Необхідна кiлькiсть заземлювачів n з урахуванням екранування:
n=n'/ηc , (4.11)
де ηс-, коефіцієнт використання вертикальних стержневих заземлювачiв, який ураховує взаємне екранування. При відношенні відстані між заземлювачами до їх довжини, при кількості заземлювачів — 12 та враховуючи, що заземлювачі розташовані по контуру, визначаємо ηс =0,52.
n=13/0,52=25
Приймаємо необхідну кількість заземлювачів n=25,
Знаючи кількість заземлювачів, знаходимо довжину з‘єднувальної смуги:
Z=a*n*l, (4.12)
де а- відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини;(приймаємо а=1);
Z=1*25*5=125 м
Опір розтікання струму з‘єднувальної смуги:
(4.13)
де Z - довжина з’єднувальної смуги, яка з’єднує вертикальні електроди, м;
в - ширина смуги, м;
Приймаємо в = 0,014 м.
Отримуємо:
На залишок визначаємо загальний опір заземлюючого пристрою , який складається з опору вертикальних електродів та опору з'єднувальної смуги:
(4.14)
де ηш- коефіцієнт з'єднувальної смуги, ηш=0,39;
≤
2,73 ≤ 4,0 Ом, що задовольняє вимогам [24].
Для нормальної роботи у відповідності до [26] передбачене природне та штучне освітлення в цеху. Джерелами бокового природного освітлення є світлові прорізи в зовнішніх стінах, а верхнього-світловий ліхтар.
Площу світлових прорізів ліхтаря розраховуємо за формулою:
(4.15)
де - площа світлових проємів при верхньому освітленні (через ліхтар);
- площа підлоги приміщення; (В=8м, l=15,5м, Н=6м),
- коефіцієнт, який враховує підвищення КЄО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхні приміщення і підстілаючого слою, приймаємо r1=2,1.
–коефіцієнт, який ураховує тип фонаря, приймаємо =1,3;
–світлова характеристика фонарів, приймаємо =12,2;
–коефіцієнт природного освітлення для IV світлового поясу:
- коефіцієнт запасу, приймаємо =1,7;
-загальний коефіцієнт світлопропускання:
Площа підлоги приміщення:
=8х15,5=124 м2,
Загальний коефіцієнт світлопропускання:
=, (4.16)
де - коефіцієнт світловизначення матеріалу (для скла листового одинарного =0,9);
–коефіцієнт, який ураховує втрату світла, (для перепльотів сталевих, одинарних приймаємо =0,75);
–коефіцієнт, який ураховує втрату світла в несучих конструкціях, приймаємо =1;
- коефіцієнт, який враховує втрату світла в сонцезахисних спорудах, приймаємо =0,75;
- коефіцієнт, який враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під фонарями, приймаємо =0,8;
=
Коефіцієнт природного освітлення для IV світлового поясу:
(4.17)
деI - коефіцієнт природного освітлення для III світлового поясу,
(=2% - для VI розряду робіт).
m – коефіцієнт світлового клімату, приймаємо m=0,9,
c - коефіцієнт сонячного клімату, приймаємо с=0,95,
%.
Тоді:
.
Розрахунок штучного освітлення робимо за методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Джерелом штучного освітлення вибираємо люмінесцентні лампи, встановлено лампи ЛД-люмінісцентні денного світла.
Світильники загального освітлення за характером розповсюдження світлового потоку відносяться до світильників прямого світла, за конструктивним виконанням - це світильники ОД (світильники прямого світла на дві лампи потужністю 80 Вт, захисний кут 15º в пересічній площині). Світильники цього типу призначені для загального освітлення з нормальними умовами середовища.
Розрахунок загального штучного освітлення здійснюється по коефіцієнту використання світлового потоку.
Необхідна кількість світильників визначається за формулою:
; (4.18)
де F – світловий потік однієї лампи; F=3840лм;
Еmin – мінімальна нормативна освітленість для VI розряду роботи, лк; Еmin=150лк;
S – площа приміщення, ; S=124 м.кв.;
к – коефіцієнт запасу; к=1,5;
Z – поправочний коефіцієнт; Z=1,2;
U – коефіцієнт використання освітлювальної установки, який залежить від показника приміщення і коефіцієнтів відображення стін і стелі;
n– кількість ламп у світильнику, n=2;шт.
Показник приміщення: п .
(4.19)
де a.,b - відповідно довжина і ширина приміщення: a=15,5м, b=8м,
h-висота розміщення світильника над робочою поверхнею, h =6м.
Оскільки коефіцієнти відбитка стелі та стін дорівнюють відповідно
п =50 %, ст =30 %, то по таблиці 6.5, коефіцієнт використання , U = 52 %.
шт.
Згідно розрахунку приймаємо кількість світильників N=18шт. Передбачено також аварійне освітлення, яке здійснюється від незалежного джерела.
Згідно [27] у цеху передбачена змішана (штучна й природна ) вентиляція. При природній вентиляції приточне повітря подається через нижні вентиляційні прорізи на висоті 1,0м у теплий період і на висоті 3,8 м у холодний період.
У реконструйованому підготовчому цеху передбачена природна вентиляція, але в зв'язку з великою запиленістю вона є малоефективною, тому передбачаємо також штучну місцеву проточно-витяжну вентиляцію.
Розрахунок місцевої витяжної вентиляції проводимо по формулі:
(4.20)
де F – площа нижнього розтину зонта, м2. Приймаємо F=1,7х1,5=2,55 м2;
–швидкість руху всмоктує мого повітря в розтині F, м/с,
Приймаємо для малотоксичних речовин =0,7 м/с;
де W - кількість повітря, видаленого за допомогою зонта , м3/год;
Кратність повітрообміну :
(4.21)
де - обєм приміщення,м3 , =124 6=744 м3
К=6426/744=8,6 1/год .,
Приймаємо К=9 1/год..
Тип і характеристику вентилятора обираємо в залежності від необхідної продуктивності табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Характеристика вентилятора
Продуктивність, м3/год |
Номер вентилятора |
Напір, Мм вод.ст. |
Частота Обертів об/хв. |
електродвигун | |
тип |
потужність | ||||
7500 |
6,8 |
50 |
1000 |
4А100L6 |
2,2 |
Для подачі повітря обсягом 6426 м3/год передбачаємо один вентилятор.