3.3. Відродження прогресу в середні віки (500...1450 роки н.Е.)
3.3.1. Передумова відродження прогресу в середні віки
Відродженню прогресу в середні віки передував тривалий історичний занепад розвитку римської та грецької цивілізацій. У цей час римська імперія розпалась під натиском варварів. У ній поступово змінився суспільний лад, занепали рабовласницькі відношення, хоч вони ще існували на протязі віків. Поступово рабовласницькі порядки змінились на кріпацькі. У нових умовах кріпаки й поміщики (володарі землі) були зацікавлені в результатах фізичної праці, бо навіть кріпаки за хорошу працю одержували винагороду. Фізична праця стала достойним заняттям і користувалась великою повагою. Кріпосний ремісник стояв на ступінь вище ніж раб-ремісник. Пізніше, коли міста відстояли свою незалежність від поміщиків і коли цехи (гільдії) перетворились в сильні організації, що захищають інтереси ремісників, умілий майстровий став доволі вагомим членом суспільства. За таких обставин талановитий майстровий одержував можливість винаходжувати і удосконалювати, будучи впевненим, що плоди його зусиль обіцяють вигоду не тільки його хазяїнам, але й йому самому. Такі зміни сприяли винахідництву.
Так чи інакше, але самою цікавою новою особливістю середньовікового суспільства була його здатність до переймання і удосконалення технічних новинок, створених в інших країнах. Стародавні народи в більшості випадків сильно протидіяли новим віянням з інших країн. Техніка в стародавнім Єгипті залишалась до його підкорення греками на рівні бронзового віку. Як уже нами відмічалось, римляни не змогли скористатися технічними винаходами, зробленими в сусідніх державах і навіть в середині самої імперії.
Але середньовікова Європа, навпаки, збирала винаходи із усіх країн, особливо з Китаю, і створювала з них єдиний фундамент сучасної цивілізації.
На протязі більшої частини середньовіччя Західна Європа була далеко не самою передовою частиною світу. Греція набагато в більшій мірі зберігала витонченість стародавньої цивілізації, яку Захід перейняв у неї тільки в кінці середніх віків.
Іслам з моменту установлення свого панування в VII і VІІІ віках йшов на декілька віків попереду Заходу. А самою передовою країною в технічному відношенні до кінця цього періоду був Китай.
І все ж всі ці держави, прийшли до занепаду, а середньовікова Європа, збираючи передові ідеї й винаходи в інших, поповнюючи їх своїми власними, розвиваючи і поєднуючи їх в єдине ціле, створила засновану на нових машинах цивілізацію, що сповіщала про прихід сучасного світу. Таке жадібне прагнення навчатись у інших могло бути наслідком безперервних потрясінь, що викликались нашестям варварів, починаючи з третього століття і закінчуючи десятим. Обставини змушували європейців до подібної гнучкості.
Початок середньовіччя характеризувався гострою нестачею робочих рук. У стародавні часи важкі роботи виносили на своїх плечах маси рабів. У середні віки прийшлось шукати інше рішення цього питання. Ним стало використання інших джерел рушійної сили.
3.3.2. Використання водяного колеса як привода
На перших порах повернулись до широкого використання водяного колеса як привода. Спочатку водяне колесо, як і в Стародавнім Римі, тільки мололо зерна. Наприклад, на півдні Англії в 1086 році було 5624 водяних млинів. Цього було, безумовно, достатньо, щоб корінним чином змінити умови життя людей.
Незабаром водяне колесо стали використовувати для самих різних потреб.
Приклади використання водяного колеса: на сукноваляльному виробництві, у конструкції ковальських молотів і ковальських міхах, у складі паперових фабрик, у складі рудодробарок, для підняття води з метою зрошення, на лісопилках, для волочіння дроту (рис. 3.10), розтирання фарб, для привода токарних верстатів.
Рис.3.10. Волочіння товстого залізного прутка (із книги 1540 року)
Майстер переставляє захват, щоб вибрати слабину вірьовки. Оберт водяного колеса дозволяє протягнути наступний шматок прутка.
За 300...400 років середньовіччя водяне колесо зазнало еволюцію від пристрою, що використовувався виключно для розмелення зерна, до універсального двигуна, повсюдно використовуваного в різних галузях промисловості й полегшуючого працю людини.