- •1.Інженерна професія
- •Інженер та інженерна діяльність
- •Проблеми й парадокси сучасної інженерної діяльності
- •Початок професійної інженерної діяльності
- •Основні поняття механізмів, машинної та апаратурної техніки
- •2.1. Прості знаряддя праці
- •2.2. Механізм
- •2.3. Двигун
- •2.4. Електрогенератор
- •2.5. Привід
- •2.6. Машина
- •Приклади машин та їх корисного використання
- •2.7. Хімічний апарат
- •Продовження таблиці 2.2
- •2.8. Транспортні системи (комунікації)
- •2.9. Технологічні установки для здійснення технологічних процесів
- •3.2. Найбільш важливі історичні факти розвитку техніки до середніх віків
- •3.2.1. Винахід обертальних механізмів і машин
- •3.2.2. Винаходи Архімеда
- •3.2.3. Винаходи Герона (близько 70х років до н.Е.)
- •3.2.4. Винахід водяного колеса (на початку і століття до н.Е.)
- •3.3. Відродження прогресу в середні віки (500...1450 роки н.Е.)
- •3.3.1. Передумова відродження прогресу в середні віки
- •3.3.2. Використання водяного колеса як привода
- •3.3.3. Використання вітряків як приводів
- •3.3.4. Кермовий механізм кораблів
- •3.3.5. Компас
- •3.3.6. Кривошип і педальний механізм
- •3.3.7. Токарний верстат
- •3.4.На шляху до сучасності (1450...1660 роки н.Е.)
- •3.4.1. Передумова розвитку техніки в ці часи
- •3.4.2. Леонардо да Вінчі
- •3.4.3. Важке машинобудування, гірнича справа й металургія
- •3.4.4. Пошуки більш потужних джерел рушійної сили
- •3.5. Зародження промислової революції (1660…1815 рр.) Наближення ери капіталізму
- •3.5.1. Передумова зародження промислової революції
- •3.5.2. Ремісник і вчений
- •3.5.3. Наука й творці парової машини
- •3.5.4. Перші практично корисні парові машини
- •3.5.5. Новий пошук джерел рушійної сили
- •3.5.6. Створення пароплава
- •3.6. Зрілість промислової революції
- •3.6.1. Водяна турбіна
- •3.6.2. Електрика. Електрогенератори та електродвигуни
- •3.6.3. Парова турбіна
- •3.6.4. Двигун внутрішнього згорання
- •3.6.5. Винахід літаків
- •3.7. Період між світовими війнами
- •3.7.1. Газова турбіна
- •3.7.2. Побутові машини
- •3.8. Друга світова війна
- •3.8.1. Початок використання ядерної енергії
- •3.8.2. Реактивні літаки й гелікоптери
- •3.9. Післявоєнний період
- •3.9.1. Розвиток газотурбобудування
- •3.9.2. Виробіток електроенергії
- •3.9.3. Атомні кораблі
- •3.9.4. Автоматизація й керування технікою
- •3.9.5. Космічна ера й ракетна техніка
- •4. Матеріали, верстати й машинобудівна технологія
- •4.1. Чавун
- •4.2. Кування чавуну
- •4.3. Прокатка чавуну
- •4.4. Сталь
- •4.5. Сплави на базі алюмінію
- •4.6. Необхідність підвищення точності в машинобудуванні
- •4.7. Удосконалення токарного верстата
- •4.8. Масове виробництво й замінність частин
- •4.9. Масове виробництво й стрічковий конвеєр
- •4.10. Масове виробництво й автомобілі
- •5. Зародження й розвиток нафтогазовидобувної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •5.1. Нафтові колодязі
- •5.2. Перші свердловини, здійснені способом ударного буріння
- •5.3. Подальший розвиток техніки буріння свердловини
- •5.4. Видобуток нафти за умов ударного буріння
- •5.5. Поява гасової лампи
- •5.6. Всім машинам потрібне змащування
- •5.7. Бензин і автомобіль
- •5.8. Нафта, вуглеводневий газ і нафтохімія
- •Зародження і розвиток азотної промисловості як однієї з основних галузей хімічної промисловості
- •6.1. Загальні зауваження відносно розвитку хімічної промисловості
- •6.2. Зародження азотної промисловості
- •6.3. Розвиток азотної промисловості
- •7. Вплив розвитку техніки на розвиток людського суспільства
- •8. Література
- •8.1. Основна література
- •8.2. Додаткова література
3.5.6. Створення пароплава
На рівні 1815 року судноплавство досягло великих успіхів. Судна приводились у рух вітрилами, веслами або гребними лопатнями. Жоден із цих способів неможливо було перевести на привід від парової машини. Багато було зроблено різних пропозицій вченими – винахідниками.
Стало зрозуміло, що найбільш перспективним напрямком є поєднання парового привода з гребним колесом чи гребним гвинтом.
Треба особливо відмітити винахідника Роберта Фултона (США). Він скористувався глибоко науковим підходом до вивчення опору води руху судна та інших пов’язаних з цим питань. Його пароплав “Клермонт” визвав сенсацію в 1807 році, пройшовши 240 км від Нью-Йорка до Альбіона за 32 години (7,5 км/г).
Перший військовий американський пароплав був спущений на воду в 1814 році, а Англія змогла це зробити тільки в 1833 році.
Англія знову вийшла вперед, коли парові машини почали ставити на океанських суднах. Першим пароплавом, що перетнув у 1819 році Атлантичний океан, був „Санна”. Але це був лиш вітрильник, на якому сила пари використовувалась як допоміжне джерело. Тоді вважали, що для далекого плавання пароплави не годяться. Причиною тому є паливо, що використовується, вугілля надто сильно знижує їх корисну вантажопідйомність. Це упередження розсіялось, коли в 1838 році „Сиріус” перетнув Атлантичний океан без зупинки двигуна менше ніж за 20 діб. Майже в цей час пароплав “Грейт уестерн” пройшов цю відстань за 15 діб. Після цього становище пари затвердилось. Стали виникати крупні пароплавні компанії.
Всі ці пароплави мали дерев’яну конструкцію й були колісними. Але приблизно в ті ж часи стали з’являтись залізні конструкції з гребними гвинтами. Але ера сталі в суднобудівництві наступила лиш зі спуском на воду судна “Айріс” у 1877 році. Використання турбін і дизелів як двигунів завершило перехід до сучасних суден, які тепер зв’язують весь світ в одне ціле (і все більше роблять його національне ділення анахронізмом).
3.6. Зрілість промислової революції
(1815…1918 рр.)
У цей період повністю розвернули свої можливості США, Франція й Германія. Цей період ознаменувався розвитком залізниць, океанського пароплавства, створенням ряду двигунів (водяної турбіни, парової турбіни й двигунів внутрішнього згорання), появою автомобіля та аероплана, розвитком електроенергетики і т.п.
3.6.1. Водяна турбіна
Незважаючи на простоту конструкції водяної турбіни, в якій вода діє на лопаті в щільно пригнаній камері, створення водяної турбіни вимагало переборення ще багато труднощів. І тільки пізніше наукові дослідження гідродинаміки, виконані в кінці ХVІІІ століття (роботи Ейлера та інших), рядом вчених, поступово доводили до розуміння принципів дії водяної турбіни.
Існувала велика серйозність інженерного порядку. Для забезпечення достатньо прийнятної роботи турбіни необхідна була точна підгонка порівняно швидкорухомих частин. На початку ХІХ століття ця проблема була вирішена. Завдяки роботам французів (перш за все) Бурдена й Фунейрона (1827 р.) було покладено початок промислового виготовлення і використання гідротурбін. І з 1832 року, коли Фунейрон побудував турбіну потужністю 50 кінських сил, водяні турбіни стали широко використовуватись у техніці. Їх одинична потужність до 1855 р. збільшилась до 800 к.с.