3.9.2. Виробіток електроенергії

У даній області техніки вирішувались такі завдання:

1). Збільшення загального виробітку електроенергії.

2). Пошуки доступних джерел енергії, у тому числі й використання атомної енергії (рис.3.25).

3). Збільшення ККД електростанцій.

4). Зниження собівартості електричної енергії.

5). Вирішення екологічних проблем.

6). Передача електричної енергії на великі відстані із забезпеченням надійності постачання енергії та мінімальних втрат на лінії постачання.

Однією з переваг використання електричної енергії є можливість дистанціювання місця її виробітку (ГЕС, ТЕС, АЕС), і місць її споживання за рахунок використання ліній високовольтних передач електроенергії, трансформаторних підстанцій і електричних двигунів безпосередньо на місці використання електричної енергії.

Рис. 3.25. Атомна електростанція в Дунреї

Реактор знаходиться всередині кульової споруди.

Важливим є питання заощадження електроенергії на підприємствах - споживачах за рахунок використання сучасних технологій, що дозволяють зменшити енерговитрати на одиницю продукції, що випускається. Цьому істотно сприяє організація виробітку на підприємствах своєї електричної й парової енергії за рахунок побічних ресурсів, використання парових турбін у складі приводів, де традиційно використовувались електродвигуни.

3.9.3. Атомні кораблі

У майбутньому ядерна енергетика може стати економічною тільки за умов її крупномасштабності (якщо не враховувати спеціальних випадків). Окрім електропостачання, єдиним достатньо великим споживачем енергії може стати лиш судноплавство. Про це свідчать такі хронологічні відомості.

1955р. “Наутілус” доказав придатність атомних силових установок як двигунів морських суден.

1957 р. У Радянському Союзі спущено на воду криголам атомохід „Ленін”.

1959 р. Атомохід “Ленін” здійснив свій перший арктичний похід (рис. 3.26).

Рис. 3.26. Радянський атомний криголам „Ленін”

1959 р. У США було спущено на воду торгове пасажирське судно „Саванна” (рис.3.27).

Рис. 3.27. Американський торговий атомохід „Саванна”

1963 р. Радянський Союз мав 26 атомних підводних човнів.

1964 р. Військово-морські сили США мали авіаносець, фрегат і 50 підводних човнів з атомними двигунами.

1964 р. Західна Німеччина спустила на воду рудовоз з атомною силовою установкою.

І в наші часи існує тенденція до подальшого розширення використання атомних кораблів, хоч поки що тільки криголамні атомоходи типу „Ленін” рентабельно себе виправдовують. Що торкається питання військових атомних кораблів, то їх використання диктується тільки вимогами військової стратегії й тактики (можливість діяти в автономних умовах тривалий час без заправок пальним, компактність силових установок і засобів їх забезпечення та інше).

Час від часу обговорюються ідеї створення літаків і залізничних локомотивів з атомними двигунами, хоч поки що важко сказати як можна було б уникнути втрат радіоактивних матеріалів у випадку будь-якої аварії. До того ж значно простіше керувати звичайним електровозом, який використовує енергію, що виробляється. атомними електростанціями. Ядерні ракети, без сумніву, відіграють свою роль у космічних мандрівках майбутнього, але цей час ще настане.