- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції......16
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу...42
- •Тема 3. Антична філософія................. 61
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя............81
- •Тема 5. Філософія відродження..............99
- •Тема 6. Філософія нового часу............. 116
- •Тема 7. Німецька класична філософія...............141
- •Тема 8. Історико-філософський процес у європі XIX ст……162
- •Тема 9. Зарубіжна філософія XX ст………...178
- •Тема 10. Нарис історії української філософії .... 213
- •Тема 11. Проблема буття у філософії................257
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема .277
- •Тема 13. Людина та II буття як предмет філософського осмислення.. 300
- •Тема 14. Філософія особистості................................329
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
- •Філософія стародавнього сходу
- •2.1. Проблема "Схід - Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю
- •Погляди Конфуція на людину
- •Антична філософія
- •6.4. Б. Спіноза та г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Тема 4 німецька класична філософія
- •7.2. Іммануїл Кант - творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософи у XX ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст.
- •9.5. Релігійна філософія XX ст.
- •Тема 10 нарис історії української філософії
- •10.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури.
- •10.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
- •10.3. Україна - Європа: духовні зв'язки Відродження. Поява професійної філософії в Україні
- •10.4. Особливості філософських курсів Києво-
- •10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст.
- •10.6. Особливості розвитку української філософії XX ст.
- •Тема 11
- •11.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення)
- •Тема 12 свідомість як філософська проблема
- •12.2. Проблема походження свідомості
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
- •12.4. Структура та функції свідомості
- •13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •13.2. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму
- •13.4. Співвідношення в людині природного, соціального,персонального та транцендентного.Вихідні цінності людського буття
- •13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- •Тема 14 філософія особистості
- •14.1. Співвідношення понять "людина - індивід -особа - особистість - індивідуальність" .
- •14.3. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "я і Ти", "я та Інший" у особистісному окресленні
- •Тема 15 проблема пізнання у філософії
- •15.1. Поняття пізнання та його види
- •15.2. Рівні і форми пізнання
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •16.1. Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії
- •16.2. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики
- •16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії
- •16.5. Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання
- •Тема 17 діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •17.1. Діалектика як складова філософії, теорія та метод
- •17.2. Вихідні складові теорії діалектики: рівні діалектичного мислення, принципи, категорії
- •17.3. Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою
- •17.4. Визначення та оцінки діалектики в історії філософії
- •18.4. Людина та історія. Роль особи в історії
- •Тема 19 соціальна філософія
- •Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
- •19.1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей
- •19.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи
- •19.4. Людина і суспільство: основні аспекти взаємозв'язку
- •Тема 20 культура та цивілізація
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст.
Тема 17 діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні.
П. Абеляр
Діалектика вчить тільки засобам передавати іншим вже нам відоме і навіть вчить казати, не розмірковуючи, про багато речей, про які ми нічого не знаємо; тим самим вона скоріше перекручує, ніж вдосконалює здоровий глузд.
Р. Декарт
В недавні часи на просторі Радянської держави діалектика розглядалась як найперша та найважливіша складова філософського осмислення світу. Минув час, і хоча у більшості регіонів світу діалектиці не придіпяється настільки важливого місця у філософії, проте вона не перестала цікавити філософів та науковців. В наш час деякі науковці вважають, що діалектика допомагає їм зорієнтуватись у дійсності, знайти виправдані підходи до її належного осягання та пізнання. При тому вони далеко не завжди можуть чітко висловитись відносно сутності та змісту діалектики, а також: інколи не фіксують відмінностей між: діалектикою як теорією розуміння дійсності та діалектичною методологією. Дана тема покликана допомогти з'ясувати означені питання, а також: подати основні змістові складові діалектики.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
*Ь основні історичні віхи виникнення та розвитку діалектики; •^ причини позитивного та негативного ставлення до неї; 0> основні складові діалектичного мислення; **> принципові засади діалектичного мислення.
^ пояснювати відмінність між діалектикою та іншими поширеними способами осмислення дійсності;
** застосовувати принципи діалектичного мислення до пояснення певних явищ дійсності;
^ відрізняти сфери застосування різних сукупностей категорій діалектики;
^ розкривати співвідношення принципів діалектики.
♦ співвідношення діалектики та методів наукового пізнання;
♦ онтологічні засади функціонування принципів діалектики;
♦ причини неможливості прямого застосування принципів та категорій діалектики до явищ дійсності;
♦ відмінність між діалектикою як теорією та діалектикою як методом;
♦ органічний зв'язок основних елементів діалектики як теорії та методу.
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
17.1. Діалектика як складова філософії, теорія та метод.
17.2. Вихідні складові теорії діалектики: рівні діалектичного мислення, принципи та категорії.
17.3. Співвідношення діалектики із метафізикою, софістикою, релятивізмом, догматизмом та еклектикою.
17.4. Визначення та оцінки діалектики в історії філософії.
ключові терміни і поняття
*ДІАЛЕКТИКА - від д.-грецьк. - "діалегомаї"'- сперечатись, вміння вести розмови. В сучасному значенні світорозуміння, що передбачає сприйняття світу як такого, що перебуває в русі, потоці змін, зумовлених єдністю та боротьбою внутрішніх протилежностей.
^ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА -логіка другої рефлексії, тобто самоосмисленої думки, що відслідковує основні закономірності формування змісту мислення. Це є логіка руху категорій як родів буття (буття для мислення), що, перебуваючи в системі зв'язків, окреслюють буття в його найбільшій повноті.
ДОГМАТИЗМ - позиція у філософії та інших сферах пізнання та діяльності, яка намагається надавати значення виключно усталеним, виправданим авторитетом чи минулим досвідом елементам знання і пізнання; це є перебічьшенняролі абсолютного в пізнанні. ^ЕКЛЕКТИКА - форма довільного, часто механічного або зовнішнього поєднання елементів певної множини; еклектика не прагне відшукати внутрішні засади єдності, а лише збирає множину за допомогою довільних прийомів.
КАТЕГОРІІ - найбільш загальні поняття певної галузі знання, в яких фіксуються найважливіші якісні особливості предмету пізнання; у діалектичній логіці категорії постають родами буття, тобто визначеннями буття в його різних аспектах.
* КООРДИНАЦІЯ (взаємне розташування), ^СУБОРДИНАЦІЯ (підпорядкування) та ♦АКУМУЛЯЦІЯ (включення в ціле) - основні види взаємного відношення категорій в системі діалектичної логіки.
*МЕТАФІЗИКА (як стиль мислення, протилежний діалектиці) - наполягання на тому, що в пізнанні наявні деякі незмінні складові; метафізика передбачає апелювання до якихось особливих, часто - надфізичних сутностей. З позиції метафізики, там, де немає абсолютного, не може виникнути й відносне, оскільки саме це відносне постає або лише другорядним виявленням абсолютного, або недосконалою формою його фіксації. ПРОТИЛЕЖНОСТІ - граничний ступінь відмінності; протилежності фіксують крайні, граничні прояви певних предметів та явищ.
^РЕЛЯТИВІЗМ - позиція у філософії, яка стверджує, що все є відносним, що немає нічого, що може тривалий час зберігати своє значення.
^СОФІСТИКА - позиція, яка вважає, що відносність позицій та знань можна і потрібно використати для проведення приватного інтересу.
СУПЕРЕЧНІСТЬ - єдність протилежностей як крайніх виявлень тої ж самої сутності, тобто суперечність передбачає як взаємне заперечення протилежностей, так і їх єдність.
ФІЗИКАЛІЗМ - позиція у філософії, згідно якої людське мислення не має ніяких власних особливостей: його зміст визначається виключно лише тим, хцо може бути отриманим через відчуття із фізичної реальності; тобто реальним є лише фізичне та фізично фіксоване.