Тема 15 проблема пізнання у філософії

Пізнання є процесом ідеального освоєння світу. .. Будь-яке наше пізнання починається з досвіду.

Іммануш Кант

Усі люди за своєю природою прагнуть здобувати знання.

Аріст отель

Знання і могутність людини співпадають, адже незнання причини утруднює дію.

Фрєнсіс Бекон

Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без певних вирішень пізнавальної проблематики навряд чи можливі виправдані, обґрунтовані філософські вчення та дослідження. Крім того, філософські проблеми пізнання служать орієнтирами для наукових пошуків, а також для життєвого людського самоутвердження.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

основні смислові наголоси поняття пізнання;

основні види, рівні та форми пізнання;

філософські позиції, що виникають на ґрунті тлумачення можливостей людського пізнання та значення для нього його окремих складових;

існуючі у філософії тлумачення істини, її співвідношення із життєвою правдою людини.

наводити конкретні приклади реальних виявлень різних смислових наголосів поняття пізнання; співставляти між собою життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання, виділяти їх переваги та недоліки;

пояснювати процесуальний характер пізнання в його основних формах та рівнях;

використовувати поняття істини для оцінки реальних знань; пояснювати відмінність між поняттями істини і правди.

складність і неоднозначність зв'язку людини і пізнання; цілісний, системний та процесуальний характер пізнавальної діяльності;

багатоаспектність філософського поняття істини; значення методів для якісних характеристик наукового пізнання.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

15.1.  Поняття пізнання та його види.

15.2.  Рівні та форми пізнання.

15.3.  Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.

15.4.   Людина і пізнання. Істина і правда.

  КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

АГНОСТИЦИЗМ - позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх відношення до істини.

■ ЕПІСТЕМОЛОГІЯ -розділ філософського знання, філософсько-методологічна наука про знання; у деяких країнах - перш за все та переважно - про наукове знання.

• ГНОСЕОЛОГІЯ - одна із фундаментальних наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили, суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань.

ДОГМАТИЗМ - надмірне наголошування на цінності та незмінності виправданих знань, ідей та принципів.

ІСТИНА якісна характеристика знання тамета пізнання - така характеристика знань, згідно із якою знання повністю співпадають із реальним станом справ; проте пряме дублювання реальності позбавляє людське пізнання сенсу, а тому істина постає як еталон та ідеал пізнання, який спрямовує пізнання, якісно його зумовлює; в своїй же повноті пізнання постає багатостороннім процесом продукування засобів наближення до істини. *■ СКЕПТИЦИЗМ - висловлення сумніву як у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності