Тема 10 нарис історії української філософії

Ми знаходимося в досить скрутному становищі, коли хочемо схарактеризувати українську філософську думку, бо ми можемо з повною певністю сказати, що маємо справу лише з початками інаміченням думок, які можуть бути розвинені в дальшій філософічній творчості українських мисленників майбутнього.

Дмитро Чижевський

Духовне відродження сучасної України - одна з важливих передумов розв'язання суспільно-політичних та економічних проблем. Сприяти цьому має належне вивчення й осмислення української філософії. Історично сталося так, що українська філософія не набула світового визнання, проте вона має цілу низку таких особливостей, що роблять Ті своєрідною, унікальною та неповторною. Постаючи в основному внутрішнім явищем української культури, вона, тим не менше, не була ізольованою від світових філософських процесів і в кожну епоху української історії концентровано виражала її інтелектуальну сутність. В наш час українська філософія набула можливості самостійного розвитку на тому багатющому історичному ґрунті, який постає її реальною спадщиною.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

% історичні та культурні особливості формування української філософської думки;

^ етапи розвитку української філософії та їх загальну характеристику;

^> зміст і проблематику найвизначніших культурно-освітніх та філософських пам'яток;

% характерні риси й особливості української філософії на кожному з етапів її розвитку та особливості її зв'язку із загальноісторичним процесом.

&* пояснювати історичні особливості проявів українських філософських пошуків в залежності від суспільно-історичного та культурно-освітнього контексту;

^ простежувати історичний зв'язок змісту пам'яток вітчизняної суспільно-гуманітарної думки;

^ робити порівняльний аналіз філософських надбань різних епох української історії.

♦    причини історичних та культурних особливостей української філософської думки;

♦    органічний зв'язок розвитку філософських ідей із духовними та суспільно-політичними процесами в Україні;

♦    культурне та соціальне значення філософської спадщини для розвитку сучасного українського суспільства.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1.  Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Загальні особливості української філософії.

10.2.  Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.

10.3.  Україна - Європа: духовні зв'язки доби Відродження. Поява професійної філософії в Україні.

10.4.  Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди.

10.5.  Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.

10.6.  Особливості розвитку української філософії XX ст.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

А НТЕЇЗМ - так деякі дослідники називають прояви в українському національному характері та філософській думці любові до Землі, культ Землі.

* АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. anthropos -- людина і лат. centrum центр) -філософський принцип, згідно з яким людина є центром Всесвіту або займає центральне положення у всіх міркуваннях та вирішеннях.

БАРОКАЛЫПСТЬ - на думку цілої низки дослідників - виявлення особливостей української філософської думки у вигляді її рухливості, динамізму та певній концентрова-ності навколо проблем духовного вдосконалення, пов 'язаного із глибокою релігійністю. +БРА ТСЬКІ ШКОЛИ - центри освіти та духовного життя в Україні, що виникали, починаючи від XVI ст. з метою збереження православних засад життя та протидії католицькій експансії.

ЕМОЦІЙНІСТЬ - одна із провідних особливостей української філософії, що полягає у наданні переваги прямому щирому почуттю над раціональним міркуванням при вирішенні смисложиттєвих проблем.

ЕСТЕТИЗМ - особливість української філософії та духовності взагалі, що проявляє себе у цінуванні краси в усіх її виявленнях.

НЕПОМІТНОГО ЗЛА ФІЛОСОФІЯ - оригінальна концепція М.В.Гоголя, згідно з якою у боротьбі Бога та диявола за людські душі найнебезпечнішим для людини постає маленьке, непомітне зло, через прийняття якого людина поступово опиняється у диявольських пазурах.

♦ ПРОСВІТНИЦТВО - європейська течія в галузі культурного і духовного життя XVI-XVHI ст., що ставила собі за мету сформувати погляди, котрі виходили передусім з вимог людського розуму.

РЕНЕСАНС (від фр. Renaissance) - європейська епоха Відродження (XIII к. XVIст.); виникнення нового відчуття життя, іцо споріднене зангпичнюпю і протилежне Середньовіччю. ^СПОРІДНЕНА ПРАЦЯ - (за визначенням Г.Сковороди) вид діяльності, котрий особливо припадає людині до душі, відповідає її природним схильностям та здібностям, приносить радість і задоволення вже й сама по собі, а не лише своїм результатом.