- •Міністерство економіки України
- •Передмова
- •Лекція 1. Макроекономіка як наука
- •Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія.
- •Логічна модель макроекономіки.
- •1. Об’єкт та предмет макроекономіки
- •2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •3. Логічна модель макроекономіки
- •Лекція 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків, її основні методологічні принципи
- •2. Методика обчислення ввп за виробничим методом, витратами та за доходами
- •3. Чистий внутрішній продукт і національний дохід
- •4. Особистий дохід та дохід кінцевого використання
- •Лекція 3. Макроекономічна нестабільність
- •Фази економічних циклів
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •2. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки
- •3. Інфляція: її причини, види та наслідки
- •Лекція 4. Сукупний попит та сукупна пропозиція
- •2. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •3. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •4. Сукупний попит – сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •Лекція 5. Споживання, заощадження та інвестиції
- •2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу
- •3. Інвестиції: сутність, фактори, які впливають на їх величину
- •Лекція 6. Сукупні витрати і валовий внутрішній продукт
- •Витратні моделі економічної рівноваги. Моделі “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”.
- •Мультиплікатор витрат.
- •Рівноважний валовий внутрішній продукт в умовах неповної та повної зайнятості.
- •1. Витратні моделі економічної рівноваги. Моделі “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”
- •Визначення рівноважного ввп (млрд. Грн.) на основі моделі “витрати-випуск“
- •Визначення рівноважного ввп на основі моделі “вилучення-ін’єкції”
- •2. Мультиплікатор витрат
- •Мультиплікативний вплив приросту інвестицій на приріст доходу
- •3. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості
- •Лекція 7. Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання
- •2. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •3. Кейнсіанська теорія як теоретична основа державного регулювання економіки
- •Макроекономічна рівновага в економіці
- •4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •4.1. Монетаристська теорія
- •4.2. Теорія економіки пропозиції
- •4.3. Теорія раціональних очікувань
- •Лекція 8. Фіскальна політика
- •2. Автоматична фіскальна політика
- •3. Фіскальна політика і державний бюджет
- •4. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування
- •5. Державний борг і його економічні наслідки
- •Лекція 9. Грошовий ринок і монетарна політика
- •Структура грошової маси в Україні
- •2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •Структура балансу центрального банку
- •Балансовий звіт комерційних банків
- •3. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •4. Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель is-lm для закритої економіки
- •Лекція 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •Абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів
- •2. Платіжний баланс і валютний курс
- •Динаміка платіжного балансу України (млрд. Дол.)
- •3. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •4. Основні елементи зовнішньоекономічної політики
- •5. Модель макроекономічної рівноваги Мандела-Флемінга
- •Лекція 11. Ринок праці та соціальна політика
- •2. Державне регулювання зайнятості
- •3. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Лекція 12. Економічне зростання
- •2. Модель економічного зростання Домара-Харрода
- •3. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Список використаної літератури
2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск у обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.
Банки– це підприємства, що виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Як юридичні особи вони економічно незалежні від органів державної влади в рішеннях, пов’язаних з їхньою оперативною діяльністю, а діють у межах чинного законодавства.
Основним видом банківської діяльності є кредитування, яке здійснюється на засадах строковості (надання кредитів на певний строк), поверненості (обов’язкового повернення кредитів), платності (одержання процента) і гарантованості (забезпечення позики певними гарантіями іншого банку чи установи або заставою майна). Кредитування здійснюється готівкою чи безготівковими коштами на основі поточних і строкових банківських рахунків.
Діяльність банків із залученням вільних коштів та кредитування суб’єктів господарської діяльності здійснюється через банківські операції. Останні поділяють на два основних види – пасивні й активні. Пасивними операціями є такі, з допомогою яких банки мобілізують тимчасово вільні кошти і створюють свої ресурси. Вклади бувають строковими, що можуть бути вилучені кредиторами після встановленого строку, та до запитання, які можуть вилучатися в будь-який час. За строковими вкладами виплачується більш високий процент, оскільки банк має можливість вільно використовувати ці вклади до встановленого строку.
Активниминазивають ті операції, через які банки розміщують сконцентрований грошовий капітал. До них належать: облік векселів, надання позик під заставу товару, товарних документів, цінних паперів і надання позик, що не мають певного забезпечення.
Банківський прибутокутворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки сплачують вкладникам. У банківський прибуток входять також доходи, які банки отримують від біржових операцій із цінними паперами, надання позик власного капіталу тощо.
Банківська система– сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. Вона має два рівні: центральний банк (в Україні – Національний банк) і комерційні банки.
Регулюючим та координуючим центром грошово-кредитної системи держави є центральний банк, головна мета котрого – забезпечення стабільності грошової одиниці.
Національний банк України є центральним банком держави, її емісійним центром, здійснює єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей у обіг, а також національних грошових знаків, дорогоцінних металів та золотовалютних запасів, а також на здійснення операцій щодо їх розміщення, у тому числі в іноземних банках.
Статутний фонд Національного банку України утворюється за рахунок держави. Він є власністю України, юридичним суб’єктом.
Розглянемо основні функції центрального банку держави.
1. Центральний банк – єдиний емісійний центр держави. Він має монопольне право на емісію банкнот, організацію та регулювання грошового обігу.
2. Центральний банк – банк банків, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування інших банків та кредитних установ, надання кредитів комерційним банкам.
3. Центральний банк – орган банківського нагляду. Так, НБУ має Департамент, що здійснює банківській нагляд у областях.
4. Центральний банк – банк уряду. Він здійснює кредитно-розрахункове обслуговування уряду, виступає його касиром. Центральний банк здійснює операції з обслуговування державного боргу, є фінансовим консультантом уряду.
5. Центральний банк – провідник офіційної грошово-кредитної політики. Він визначає цілі та напрями грошово-кредитної політики держави, здійснює регулювання курсу національної валюти відносно валют інших держав.
6. Центральний банк керує золотовалютними резервами країни.
7. Центральний банк представляє інтереси держави в міжнародних фінансових організаціях.
8. Центральний банк – науково-дослідний, інформаційно-статистичний та консультативний центр держави.
Табл. 9.2