Фази економічних циклів

Фаза циклу	Економічна сутність
ПІК	В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.
РЕЦЕСІЯ (СПАД)	Виробництво та зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).
НИЖЧА ТОЧКА СПАДУ (ДНО)	Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.
ПІДЙОМ (ПОЖВАВЛЕННЯ)	Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості й виробництво не почне працювати на повну потужність.

Значно рідше трапляється перевищення фактичним ВВП свого потенційного рівня (ВВПф>ВВПп). Найчастіше це стає можливим у екстремальних ситуаціях, коли в процес виробництва залучаються додаткові робітники, капітальне обладнання використовується понад нормативних вимог, понаднормова праця та праця за сумісництвом стають звичайними явищами. Проте тривалий час фактичний ВВП перевищувати потенційним не може.

Найбільше впливає на обсяг виробництва і зайнятості зміна фаз економічного циклу в галузях, які виробляють засоби виробництва та споживчі товари тривалого вжитку. В галузях, які випускають споживчі товари короткотермінового використання, коливання зайнятості й випуску значно менші.

Економічний цикл характеризується його тривалістю, а також рушійними силами, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. За цими ознаками всі економічні цикли поділяються наступним чином:

• цикли Китчина тривалістю 3-5 років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів матеріально-технічних цінностей на підприємствах;

• цикли Джаглера з періодичністю 7-11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

• цикли Кузнєца. Їхня тривалість становить двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва;

• цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, котрі тривалістю 40-60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова.

Матеріальною основою економічного циклу та періодичності економічних фаз є відтворення основного капіталу, його масове оновлення у строки, які визначаються часом його обігу.

Табл. 3.2

Найважливіші заходи антикризової політики

У періоди бумів	У періоди депресії
Грошово-кредитна політика
Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку	Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
Підвищення норми обов’язкових банківських резервів	Зниження норми обов’язкових банківських резервів
Підвищення облікової ставки	Зниження облікової ставки
Фіскальна політика
Скорочення витрат держбюджету	Додаткові витрати держбюджету
Збільшення податкових ставок	Зменшення податкових ставок
Політика заробітної плати і тарифів
Зниження заробітної плати	Збільшення заробітної плати
Політика державних інвестицій
Скорочення державного будівництва	Прискорення виконання інвестиційних програм

У ході економічного циклу досить чітко виявляється така закономірність: що вищі темпи економічного піднесення, то глибшим є наступний спад виробництва. Високі темпи економічного зростання створюють атмосферу надмірного “перегріву“ економіки, що становить об’єктивну загрозу наступного спаду виробництва і кризи.

Тому уряд повинен проводити антикризову політику. Антикризова політика – політика держави, спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану та запобігання розвитку економічних криз.