- •1.Філософія як форма духовної культури та основа людського світорозуміння
- •2. Єдність філософії та інших форм духовної культури людства
- •3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- •4.Предмет філософії як науки. Його історичний розвиток.
- •5. Структура філософського знання
- •6.Головне питання філософії та його роль в формуванні філософських течій. Дві сторони основного питання філософії (онтологічне та гносеологічне)
- •7.Матеріалізм та ідеалізм як головні філософські течії. Форми існування матеріалізму та ідеалізму
- •8.Діалектика і метафізика як методи створення філософської картини світу, їх сутність і роль у філософському пізнанні.
- •9.Основні функції філософії в життєдіяльності суспільства і людини
- •10.Філософія Давньої Індії: її основні течії та ідеї
- •11. Філософські течії Давнього Китаю
- •12. «Матеріалістичні» течії у філософії Давньої Греції
- •13. «Ідеалістичні» течії в філософії Давньої Греції
- •14. Людинознавчі напрями у філософії Давньої Греції
- •15.Філософія періоду еллінізму
- •16.Філософія Давнього Риму
- •17.Основні філософські течії доби Середньовіччя
- •18.Сутність філософської суперечки між номіналізмом та реалізмом
- •19.Особливості та основні напрямки філософії доби Відродження
- •20.Антропоцентризм та натурфілософія епохи Відродження
- •21.Раціоналізм як напрямок філософії Нового часу
- •22.Емпіризм як напрямок філософії Нового часу
- •23.Суб’єктивний «ідеалізм» Дж.Берклі та д.Юма
- •24. «Монадологія» г.Лейбница
- •25.Основні філософські ідеї Німецької класичної філософії
- •26.Особливості та основні напрямки некласичної філософії
- •27. «Філософія життя» як напрям сучасної філософії
- •28.Позитивізм: сутність, принципи та основні етапи розвитку
- •29. Фрейдизм та психоаналіз
- •30.Екзистенціалізм як людинознавчий напрям сучасної філософії
- •31.Постмодернізм як сучасний етап розвитку філософії
- •32.Філософські ідеї в культурі Київської Русі та філософська думка 14-16 ст.
- •33.Філософія Києво-Могилянської академії
- •34.Філософська система г.С. Сковороди
- •35.Українська філософія 19-20 ст.
- •36.Категорія буття. Вчення про буття як вихідна основа філософського знання.
- •37.Проблема пошуків субстанції буття. Категорії матерії та духу як основні варіанти з’ясування субстанції буття
- •38. Рух і розвиток як атрибути Всесвіту. Основні форми та типи руху й розвитку
- •39.Простір і час як атрибути Всесвіту. Основні теоретичні погляди на сутність простору й часу
- •40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- •41. Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як становлення людини сучасного типу
- •42. Передумови виникнення свідомості
- •43. Свідомість як атрибут людини. Філософське розуміння сутності, структури та функцій свідомості
- •44. Позасвідомі форми регуляції життєдіяльності людини. Безсвідоме, підсвідоме, і над свідоме як складові у структурі позасвідомого
- •45. Мислення як атрибут людини. Сутність мислення. Його основні рівні та форми мислення
- •46. Мова як атрибут людини. Філософське поняття мови. Види мов у природі, техніці, людській діяльності
- •49. Сутність і структура процесу пізнання.
- •50. Чуттєве та раціональне пізнання як основні рівні пізнавальної діяльності людини. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •51. Емпіричне та теоретичне як основні історичні ступені процесу пізнання. Основні форми емпіричного та теоретичного пізнання.
- •52. Істина і заблудження як результати пізнання. Розмаїття критеріїв істинності знання.
- •53.Основні форми та методи наукового пізнання.
- •54.Поняття практики. Практика як критерій істини.
- •55. Діалектика – вчення про загальні зв'язки і розвиток. Альтернативні концепції розвитку.
- •56.Основні принципи філософської методології.
- •57. Основні закони діалектики
- •58.Особливості існування системи філософсько-методолгічних категорій.
- •59.Предмет соціальної філософії та історичні особливості її розвитку.
- •60.Системний характер суспільства. Суспільство як складна нелінійна система.
- •61.Основні теоретичні концепції з’ясування сутності суспільства.
- •62. Поняття «суспільне виробництво». Структура суспільного виробництва.
- •64. Матеріальне виробництво в структурі суспільного виробництва.
- •65. Поняття «спосіб матеріального виробництва». Структура способу матеріального виробництва.
- •67.Духовна життєдіяльність суспільства. Структура духовної життєдіяльності суспільства.
- •68.Поняття суспільної свідомісті: рівні та форми.
- •69. Глобальні проблеми сучасності і їхнє філософське осмислення.
59.Предмет соціальної філософії та історичні особливості її розвитку.
Латинське слово зосіаііз (товариський, громадський, су¬спільний) означає все те, що пов'язане із життям і стосунка¬ми людей у суспільстві. Соціальне — це те, що характеризує сумісне існування людей і є відмінним від їх природної, фізико-біологічної основи.
У вузькому смислі «соціальне» означає існування області сус¬пільних явищ, які складають зміст соціальної сфери життя суспільства, в якій вирішується своє коло проблем, які зачіпа¬ють відповідні інтереси людей. Ці проблеми стосуються їх соціа¬льного положення, а також місця в системі суспільного роз¬поділу праці, умов трудової діяльності, переміщення із одних со¬ціальних груп в інші, життєвого рівня, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо. Всі вони всередині соціальної сфери вирішуються на ґрунті специфічних соціальних відношень.
У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається в значенні «суспільне» як синонім, збігається з ним за змістом. У цьому випадку поняття «соціальне» («суспільне») означає все, що відбувається в суспільстві (на відміну від того, що від¬бувається в природі). Іншими словами, воно означає те, що є специфічним стосовно природного, біологічного. У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається також як протиле¬жне індивідуальному.
У соціальній філософії поняття «соціальне» вживається як в широкому, так і у вузькому значенні. Тобто воно стосується всіх процесів, які відбуваються в суспільстві, в тому числі і в його соціальній сфері, але тільки тих, які відносяться власне до даної сфери і виражають її специфіку. Сама ж соціальна сфера розглядається в її взаємодії з іншими сферами суспіль¬ного життя в рамках єдиного суспільства.
Предметом соціальної філософії є суспільство, взяте у взаємодії всіх його сторін, тобто як цілісна соціальна система, а також закони його функціонування і розвитку. Це означає, що соціальна філософія розглядає і пояснює різні суспільні явища і процеси на макрорівні, тобто на рівні всього суспіль¬ства як соціальної системи, що саморозвивається і самовідтворюється. її в першу чергу цікавлять не стільки специфічні особливості, наприклад, економічні, політичні або ж духовні явища (це головним чином предмет вивчення інших наук), скільки їх місце в цілісній структурі суспільства і та роль, яку вони відіграють в його існуванні та розвитку.
Соціальна філософія розглядає також взаємодію різних суспіль¬ств. У цьому випадку її предметом є історичний процес у ціло¬му, взаємодія об'єктивних і суб'єктивних сторін його розвитку.
Увагу соціальної філософії не може не привертати практи¬чна діяльність людей та їх суспільні стосунки. Адже саме в процесі виробничо-економічної, духовної, соціально-політич¬ної, наукової, моральної, естетичної діяльності люди вступа¬ють у виробничі, сімейно-побутові, політичні та інші відно¬шення, які у своїй сукупності створюють структуру суспіль¬ства. У рамках суспільних відносин людей реалізуються всі види їх практичної діяльності, створюються державні, еконо¬мічні, моральні та інші соціальні інститути, розвиваються всі сторони культури суспільства.