Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_v_osobakh.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.24 Mб
Скачать

Роман Мстиславович

(бл. 1152 – 1205)

Галицько-волинський князь в 1199-1205 рр., державний і військовий діяч. Син волинського князя Мстислава Ізяславовича. Одержав від батька новгородське і волинське князівства. Після смерті Володимира, останнього галицького князя з династії Ростиславичів, князь Роман створив Галицько-Волинське князівство, об’єднавши Галицьке князівство з Володимиро-Волинським. Пізніше включив Київ до сфери свого впливу. Розбивши половців, зміцнив кордони князівства. Роман Мстиславович укріпив князівську владу. Загинув, потрапивши у польську засідку.

Ярослав Мудрий

(бл. 978 – 20.1.(2.II).1054)

Великий князь київський в 1019-1054 рр., державний діяч Київської Русі, син Володимира Святославовича. Вів боротьбу проти свого брата Мстислава, прагнучи об’єднати всі руські землі. Але в 1026 році у городку під Києвом між ними був укладений мир, після якого територія була поділена. В 1036 році після смерті Мстислава Ярослав Мудрий став єдиним володарем могутньої Київської держави (окрім Полоцька). Поріднився з багатьма європейськими дворами. Впорядковуючи соціальні відносини і закріплюючи владу в державі, Ярослав Мудрий уклав збірку давнього руського права “Правду Ярослава” (“Руська правда”). У 1039 році домігся заснування Київської митрополії під юрисдикцією константинопольського патріарха. Митрополитом київським собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона (1051 р.). За Ярослава Мудрого в Київській Русі засновано перші монастирі – Св. Юрія, Св. Ірини та Києво-Печерський монастир. Було складено літописний звіт, побудовано Софійський собор. Русь за часів Ярослава Мудрого була в Європі великою і могутньою державою. Підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією, Польщею, Австрією та скандинавськими країнами. Це був період найвищого розквіту Київської Русі. Похований у Софіївському соборі в Києві.

Литовсько-польська доба

Литовсько-польський період нашої історії налічує понад 300 років. Початки його сягають у далеке XІV ст., коли в умовах литовської, а згодом польської експансії українські землі втрачають своє провідне політичне і економічне значення, державність, а згодом і залишки автономії. На українських землях, особливо в західній частині, посилюється феодальний, національний та релігійний гніт. Кревська (1385 р.), Городельська (1413 р.), Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії юридично закріплюють залежне положення українських земель. Також ця доба характеризується виникненням особливого та унікального явища – козацтва. Спочатку на порубіжних та незаселених землях, а потім на Запоріжжі виникають козацькі поселення та укріплення. Визначними організаторами козацтва були Євстафій Дашкевич, Дмитро Байда-Вишневецький. Гідно очолював козаків Петро Конашевич-Сагайдачний.

Козаки активно виступали проти національного, релігійного та феодального гніту.

Один з найвідоміших гетьманів, що очолив національно-визвольне повстання був Северин Наливайко.

Вишневецький (Байда) Дмитро

Дашкевич Євстафій

Могила Петро Симеонович

Наливайко Северин

Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович

Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович

(?-1563)

Князь, український магнат, перший із достовірно відомих козацьких гетьманів (бл. 1552-1563 рр.). У 1550-х рр. черкаський і канівський староста (бл. 1552 р., за іншими даними 1554, 1556 рр.); для захисту від турецько-татарських набігів побудував на острові Хортиця замок, який став прототипом Запорізької Січі. В 1558 р. брав участь у походах московських військ на Кримське ханство. В 1563 р. боровся за молдовський трон, зазнав невдачі, був узятий у полон турками і страчений. Герой української народної думи про Байду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]