- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •З м і с т
- •Предмет, мета і завдання курсу
- •«Українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 2 українська мова серед інших слов’янських мов. Поняття національної мови
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Тема 3 державна мова. Мовна політика в україні
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Тема 4 етапи розвитку української національної мови. Видатні діячі про українську мову
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Тема 5 поняття літературної мови
- •Мовна норма
- •Завдання і запитання для самоконтролю:
- •Тема 6 орфоепія. Вимовні норми сучасної української мови
- •Норми вимови голосних звуків
- •Норми вимови приголосних звуків
- •Вимова звукосполучень приголосних
- •Норми наголошення слів
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Тема 7 орфографія. Правописні норми сучасної української мови.
- •Принципи українського правопису
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 8 функціональні стилі української літературної мови
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Тема 9 склад лексики сучасної української літературної мови з погляду її стилістичного вживання
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Культура мовлення
- •Тема 10 документ як засіб спілкування в офіційно-діловій та професійній сфері
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Реквізити ділових паперів
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Вимоги до укладання та оформлення документів
- •Оформлення сторінки
- •Текст і його оформлення
- •Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •Вимоги щодо використання мовних засобів у тексті документа
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Стандартизація ділового тексту
- •Запитання для самоконтролю:
- •Прикметник особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Граматичні форми власних назв особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні
- •Числівник особливості використання числівників у ділових паперах
- •Займенник особливості використання займенників у ділових паперах
- •Дієслово особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •Прийменник особливості використання прийменників у ділових паперах
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 12 усне ділове мовлення. Поняття культури мови та культури мовлення
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Вимоги до усного ділового мовлення
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Тема 13 мовний етикет. Візитна картка
- •Практичні завдання:
- •Візитна картка як атрибут усного ділового мовлення
- •Практичні завдання
- •Універсальні величини усного спілкування
- •Запитання для самоконтролю:
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Вправи та завдання до курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •Доручення
- •Динамика
Запитання для самоконтролю:
Розкрийте зміст курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
Визначте мету вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
Тема 2 українська мова серед інших слов’янських мов. Поняття національної мови
На планеті існує понад 2800 мов, серед яких є мови зі світовим значенням (англійська, французька, німецька, іспанська, російська, китайська ) та мови, якими користується дуже обмежена кількість мовців (дангинська, кечуа, пано та ін.). Всі мови об’єднуються в більш ніж 20 мовних сімей: індоєвропейську, угро-фінську, кавказьку, китайсько-тибетську, монгольську, тюркську тощо. В кожній сім’ї виділяють групи, а в групах – підгрупи мов.
Так, українська мова належить до східнослов’янської мовної підгрупи, що утворилася на основі слов’янської мовної групи, яка, в свою чергу, належить до індоєвропейської мовної сім’ї.
Як зазначають автори багатьох підручників, усі слов’янські мови вийшли з одного джерела – праслов’янської (або індоєвропейської, за нашою класи-фікацією) мови–праоснови, що існувала у вигляді близькоспоріднених племінних діалектів та більшій території Європи та примикаючій до неї частині Азії з середини ІІІ тис. до н.е. Результатом цього є наявність у сучасних слов’янських мовах великої кількості спільних рис і явищ.
Зокрема, у лексичному складі:
українська |
російська |
болгарська |
сербохорватська |
чеська |
польська |
Син Овес Чотири Косити Я |
Сын Овес Четыре Косить Я |
Син Овес Четири Кося Аз |
Син Овас Четири Косити А |
Syn Oves Čtyri Kositi Ja |
Syn Owies Cztery Kosić Ja |
Окрім слов’янської групи, до індоєвропейської сім’ї входять 11 інших мовних груп, серед яких:
індійська група;
іранська група;
балтійська група;
романська група;
германська група;
грецька група;
вірменська група;
анатолійська група;
кельтська група;
албанська група;
тохарська група.
У складі слов’янської мовної групи виділяють три підгрупи:
східнослов’янську – українська, російська та білоруська мови;
західнослов’янську – польська, чеська, словацька, верхньолужицька і нижньолужицька та нині мертва полабська мови;
південнослов’янську – болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська мови та мертва старослов’янська мова.
Мови різних слов’янських підгруп мають багато спільних рис, але є і відмінні. Наприклад, східнослов’янським мовам властива така фонетична риса, як повноголосся, якого немає ні в західнослов’янських, ні в південнослов’янських мовах.
Порівняймо:
Східнослов’янські мови (українська)
|
Західнослов’янські мови (польська) |
Південнослов’янські мови (болгарська) |
Борода Голова Золото Берег
|
Broda Glowa Zloto Brzeg |
Брада Глава Злато Брег |
Найбільш близькі до української мови у лексиці, граматиці, фонетиці – російська та білоруська мови. Це зумовлено тим, що вони сформувалися на базі споріднених територіальних діалектів Київської Русі (давньоруської мови), а пізніше, з Х століття, зазнали значного впливу старослов’янської мови.
В рамках усіх розвинутих мов світу виділяють таке поняття, як національна мова.
Національна мова поряд із територіальною, культурно-історичною, економіко-політичною ознаками постає однією із найважливіших ознак визначення народу.
Національна мова – це вся сукупність мовних засобів певної нації. Тобто, все, що використовує хоча б один носій даної мови і адекватно розуміє хоча б один інший носій цієї ж мови.
Українська національна мова існує у вищій (сучасна українська літературна мова) і нижчій (територіальні, соціальні, професійні діалекти та просторічна форма) формах загальнонародної мови.