Профілактика у дітей-Хоменко7

Рис. 20. Денні коливання рН бляшки залежно від частоти вживання цукру (крива ЗіерЬап)

Карієсогенність вуглеводів значною мірою залежить від їх факторів в'язкості та липкості. Наприклад, розчинний цукор менше

.арієсогенний, ніж шматками, оскільки час його контакту із зубами, іубним нальотом і слиною значно менший. Сліди цукру, введенного у водному розчині, залишаються у слині 15 хвилин, тоді як цукор, вживаний у твердому вигляді, залишається у слині ЗО хвилин. Липкі продукти харчування — хліб, цукерки, іриски, карамель, кондитерські вироби із великою кількістю масла і маргарину — залишаються на поверхні зуба більше 1 години. Карамельні цукерки складаються на 80% із цукрози, шоколадні — на 50%, печиво — на 15—30%, торти — на 40—70%. Цукроза збільшує адгезію бактерій до поверхні зуба, різко стимулює вторинну колонізацію Біг. тиіапз. Оскільки цукроза має сильну карієсогенну дію, профілактичний ефект може бути досягнутий при обмеженні вживання цукерок, гортів, печива та інших солодощів. Замість цукрози до продуктів харчування можна вводити її замінювачі: ксиліт, сорбіт, маніт. Ксиліт знижує кількість 5/г. тиіап8> ксиліт і сорбіт зменшують продукцію молочної кислоти у зубному нальоті та слині. При вживанні меду, фруктози рН слини і зубного нальоту не порушується у кислий бік. Мед містить у середньому 37% фруктози і лише 2% цукрози, фтору у ньому 0,1 мг, він має протимікробну дію.

Безалкогольні освіжаючі напої (пепсі-кола, лимонад, фанта, фруктові соки) мають виражені карієсогенні властивості. Це обумовлене підвищеним вмістом у них цукрів і здатністю значно і тривало знижувати рН зубного нальоту нижче 5,5, тому дітям доцільно різноманітити харчування фруктами та ягодами, оскільки в них переважають глюкоза і фруктоза (в межах 6—10%).

Одним з важливих механізмів профілактики карієсу є самоочищення порожнини рота, вживання твердих продуктів (яблук, груш, моркви, огірків, сухарів), що стимулює секрецію слинних залоз і сприяє механічному очищенню порожнини рота.

ГІГІЄНА ПОРОЖНИНИ РОТА

Систематичний і правильно організований догляд за порожниною рота є невід'ємною частиною профілактичних заходів.

Сучасні засоби для догляду за порожниною рота поділяються на зубні порошки, зубні пасти і зубні еліксири.

Зубні порошки

До недавнього часу зубні порошки були найпоширенішим засобом догляду за порожниною рота. Основним очищувальним компонентом будь-якого зубного порошку є хімічно осаджена крейда,

Якщо наявні захворювання зубів (підвищена стертість і надмірна чутливість до зовнішніх подразників) або м'яких тканин порожнини рота (гінгівіти, стоматит, пародонтит), порошками користуватись не варто.

Зубні пасти

Зараз різні зубні пасти є найбільш поширеним засобом для догляду за порожниною рота. Звичайно вони складаються із^абрашвного наповнювача (крейди, дикальційфосфату, пірофосфату кальцію, метафосфату натрію, силікату алюмінію і т.д.), зв'язуючого компоненту, (гліцеролю, натрієвої солі, карбоксиметшщелюлози, ільгінату натрію і т.п.), поверхнево-активних речовин (натрієвого мила, лаурилсаркозинату натрію, пеполу, натрію лаурилсульфату, костапону тощо), віддушки та антисептика-консерванта.

Крім цих речовин паста може містити також і лікувальнопрофілактичні добавки (хлорофілін натрію, провітаміни і вітаміни, екстракти та настої різних лікарських рослин, солі, мікроелементи, ферменти та інші речовини).

Усі зубні пасти повинні задовольняти такі вимоги.

1. Мати абразивні властивості (здатність очищувати поверхні іубів від м'якого зубного нальоту і харчових залишків), цього можна досягти за рахунок механічних, миючих або поєднання тих та інших мластивостей.

2.Мало впливати на фізіологічну аутофлору порожнини рота.

3.Протягом двох років після випуску не повинні містити патогенних мікроорганізмів і бути живильним середовищем для життєдіяльності бактерій, які зможуть проникнути до паст у процесі використання.

4.Не мати гострої та хронічної токсичності, подразнюючої дії. Зараз парфюмерно-косметична промисловість виробляє досить значний асортимент зубних паст, які слід поділити на дві великі групи. Основну частину промислового виробництва становлять гігієнічні зубні пасти, призначені для очищення зубів та порожнини рота від залишків їжі та м'якого нальоту, а також для часткової дезодорації за рахунок ефірних олій, що містяться у віддушках. Другу групу становлять лікувально-профілактичні зубні пасти, до яких як додаткові компоненти входять корисні біологічно-активні препарати. Ці пасти крім очищувальної та освіжаючої дії справляють досить сприятливий вплив на тканини зубів, слизову оболонку порожнини рота, доповнюючи лікувальні заходи.

'Лікувально-профілактичні зубні пасти

такі, що містять вітаміни та біостимулятори; такі, що містять солеві добавки;

такі, що впливають на обмінні процеси у кістковій тканині

Нині промислові підприємства нашої країни, а також багато закордонних фірм випускають зубні пасти, що використовуються для попередження карієсу зубів. За кордоном із цією метою випускають в основному фторовмісні пасти. Наша промисловість виробляє як зубні пасти із фтором, так і пасти, до складу ЯКИХ введено фосфорненкаяьцїєві препарати. Зубна паста "Жемчуг" містить гліцерофосфат кальцію і антисептик. Вона має виражену лікувально-профілак- тйчму дію і достатньо ефективна при множинному карієсі зубів, а також при підвйщейій чутливості (гіперестезії*) дентину.

До лікувально-профілактйчної зубної пасти "Чебурашка" входять фосфати та деякі препарати, які містять мікроелементи із протикаріозною дією. Експериментальні і клінічні спостереження показали, що її застосування, так само як і пасти "Жемчуг", знижує уражуваність зубів карієсом більше ніж у 2 рази (табл. 18).

Таблица 18 Зубні пасти, застосовувані з метою профілактики

карієсу зубів

І. Фторовмісні

Лікувально-профілактичні пасти, які мають протизапальну і стимулюючу дію, залежно від того, які біологічно-активні компоненти (солі, ферменти, екстракти лікарських рослин, вітаміни, мікроелементи і т.д.) введені до них, можна поділити на кілька груп.

І.Ферментовмісні

Зметою видалення зубного нальоту успішно застосовуються пасти, які містять ферменти, що розчинюють органічний матеріал зубного нальоту, не справляючи при цьому негативного впливу на м'які та тверді тканини порожнини рота. Широко застосовуються для включення до складу паст протеолітичні ферменти, які сприяють розчиненню м'якого нальоту, викликаючи розпад мікробних антигенів та алергенів. Ефективним є також введення до складу паст декстранази, ліпази, амілази.

Пасти: "Бело-розовая" — містить панкреатин, муциназу і солі магнію; "Прозрачная" — містить лізоцим: "Кристалл" — містить лізоцим і рибонуклеазу.

II. Пасти, які містять екстракти лікарських рослин

Хорошу протизапальну дію мають пасти із добавками препаратів на основі лікарських рослин. Ці пасти мають болезаспокійливі, кровоспинні, протизапальні, регенеруючі, дезодоруючі властивості, а також здатність пригнічувати ріст мікрофлори і справляти вплив на всмоктувальну властивість слизової оболонки порожнини рота при практично повній відсутності алергічних реакцій.

Пасти: "Спутник" — містить вуглекислий екстракт евкаліпту та шпинату; "Каланхоз" — містить евкаліптову олію, сік каланхое; "Новая" — містить відвар дубової кори.

Виражену протизапальну дію на тканини пародонту справляють також пасти, до складу яких входять препарати хлорофілу. Вони знижують кровоточивість ясен, покращують обмінні процеси у тканинах, сприяють загоєнню, добре усувають запах із рота.

Пасти: "Лесная" — містить 5% хвойно-хлорофіло-каротиновий екстракт, вітаміни С і Р, фітонциди; "Хвойная" — містить екстракт хвої ялиці кавказької; "Новинка-72" — містить хвойнопровітамінний концентрат; "Зкстра" — містить хлорофіл натрію.

НІ. Пасти, які містять вітаміни та біостимулятори

Дистрофічні і атрофічні процеси у пародонті пов'язані з порушенням трофіки тканин і обумовлені недостатнім забеспеченням їх вітамінами, мікроелементами та іншими речовинами, що підтримують нормальні процеси життєдіяльності. До засобів гігієни порожнини рота, які впливають на трофічні процеси у пародонті, належить ціла низка зубних паст, що містять вітаміни, мікроелементи, рослинні препарати, продукти бджільництва, багаті на фармакологічно активні речовини. Вони сприяють покращенню кровообігу у тканинах, посилюють обмінні процеси, мають протизапальну і антисептичну дію.

Пасти: "Зтюд" — містить вітаміни А і Е; "Прима" — містить оптично активний пантотенат кальцію (вітамін В3); "Зодиак" — містить олійний витяг із листя та плодів обліпіхи (багата на каротини, каротиноїди, токоферола ацетат, олеїнову та лінолеву ненасичені жирні кислоти), здатний нормалізувати обмінні процеси, зменшувати запальні явища, зміцнювати стінку судин, посилювати трофіку тканин; "Журавушка" — містить екстракт квіткового пилку, багатого на білки, жири, цукор, вітаміни (В], В2, В6, РР, С, Е,

£>), мікроелементи (5і, 5, Си, Со, Иа, Ге, ЛІ, Са, Мо, Мп, Ру Ва, А& Хп, 5г, О) .

IV. Пасти, які містять сольові добавки

Сольові добавки до паст сприяють дегідратації тканин, знижують набряк, розчиняють слиз, перешкоджають утворенню нальоту, справляють знеболюючий ефект за рахунок зниження напруження тканин, мають протизапальну дію. Солі у пастах перебувають в іонізованому стані, підвищують реактивність м'яких тканин пародонту, посилюючи слиновиділення, сприяючи кращому очищенню, діючи антибактеріально.

Пасти: "Бальзам" — містить рапу сакського лиману, багату на мінеральні солі (мікроелементи); "Лугелла" — готується на основі мінерльної води, багатої на макро- і мікроелементи; "Мзри" — готується на основі мінеральних вод "Меритшлера" і "Сланотран", містить сульфати, гідрокарбонати, фториди, хлориди, натрій, йод, метакремнієву кислоту; "Поморин", "Неопоморин", "Фруктопомо-

рин", "Фитопоморин" — містять рапу Поморійських лиманів, багату на макро- і мікроелементи: Са, М#, К, Р, N0..

V.Пасти, які впливають на обмінні процеси

укістковій тканині

Порушення мінерального обміну у тканинах пародонту веде до резорбції кісткової тканини коміркового відростка. Відомо, що у мінеральному обміні кісткової тканини беруть участь кальцій, фосфор, мікроелементи, а також фермент лужна фосфатаза, саме тому введення до складу зубних паст цих речовин сприяє набуттю ними ремінералізуючих властивостей.

Пасти: "Фосфатазная" — містить фермент лужну фосфатазу; "Жемчуг", "Арбат" — містять гліцерофосфат кальцію; "Чебурашка"

— містить гліцерофосфат кальцію і фторид натрію; "Фтородент" — містить фторид натрію; "БАМ" — містить гліцерофосфат Кальцію, екстракти кропиви, бузини, шавлії, звіробою; "Шалфейная" — містить фторид натрію, вуглекислий екстракт шавлії.

Зубні еліксири

Це допоміжні гігієнічні засоби, що призначені для покращення очищення та більш повної дезодорації порожнини рота (табл. 19). Вони використовуються, як правило, для полоскання після чищення зубів, а також після вживання їжі з метою видалення її залишків.

Зубний еліксир складається звичайно із водно-спиртового {юзчину, до якого додано ароматичні олії, ментол, ванілін, антисептик, барвник амарант. Різні парфюмерно-косметичні підприємства випускають досить великий асортимент гігієнічних зубних еліксирів, до складу яких входять лише освіжаючі та смакові препарати ("Флора", "Лимонний", "Идеал", "Свежесть", "Мятннй" та деякі ін.).

Останнім часом до зубних еліксирів з метою надагіня їм лікувально-профілактичних властивостей додають біологічно-активні препарати. Саме цим зубним еліксирам слід надавати перевагу.

Виконує основну очищувальну функцію при догляді за порожниною рота. Складається із ручки та головки (робочої частини), на якій закріплені пучки синтетичних або природних щетинок.

Більшість існуючих у продажу зубних щіток не повністю задовольняють сучасні вимоги: у них надто велика робоча частина, а пучки щетини розташовані дуже густо. Це заважає хорошому очищенню зубів, оскільки рухи щіткою обмежені; зубні проміжки такими щітками, як правило, не очищуються. Найбільш раціональна зубна щітка для дорослих повинна мати головку довжиною 25...30 мм при ширині 10...12 мм. Ряди щітинок повинні розміщуватись рідко, на відстані 2...2,5 мм один від одного і не білил як три в ряду. Висота щітинок не повинна перевищувати 10... 12 мм (рис. 21).

Дітям віком 2—5 років рекомендується зубна щітка з розміром робочої частини до 2 см, 5—7 років — 2,5 см, 7—10 років — до 3 см.

Г.М.Пахомовим (1982) описаний стандартний метод чищення зубів, при якому зубний ряд верхньої і нижньої щелеп умовно поділяють на шість сегментів. Чистку зубів проводять послідовно спершу на верхній, потім на нижній щелепах. Підмітаючими рухами (вниз для верхньої щелепи і догори для нижньої) видаляють зубний наліт із жувальних зубів, роблять кілька обернено-поступальних рухів, і закінчують чистку сегментів коловими рухами щітки. Згодом переходять до наступного сегменту і т.д.

При навчанні дітей чищенню зубів доцільно рахувати рухи щітки. На кожній поверхні необхідно робити по 10 парних рухів щіткою із обов'язковим залученням ясенного краю. Чистку починають із жувальної групи зубів нижньої щелепи: жувальні поверхні чистять обернено-поступальними рухами, вестибулярні поверхні — підмітаючими рухами від ясен, а оральні — скребучими рухами. Потім послідовно таким же чином чистять премоляри, фронтальні зуби і далі переходять на іншу сторону щелепи. У цій же послідовності чистять усі зуби на верхній щелепі. Чистку завершують вертикальними рухами щітки при зімкнутих щелепах у фронтальній ділянці і коловими рухами в області жувальних зубів. На чистку витрачається близько 3 хвилин, протягом яких здійснюється 300—320 парних рухів зубною щіткою (рис. 22).

Разом із зубними щітками, що є основним засобом очищення зубів, існують допоміжні (механічні) засоби для чищення міжзубних проміжків — зубні нитки, зубочистки.

154

Рис. 21. Оптимальні «цманш зубних щіток для дорослих і «те

дітей

регулювати своє дихання і можуть під час чищення мимоволі вдих нути порошок, викликаючи тим самим кашель або неприємні по чуття. Цілком зрозуміло, що у дитини виникає неприязнь до чи щенгія зубів, і її потім важко знову привчити до цієї необхідної процедури. Застосування зубної пасти виключає подібні випадки.

При множинному ураженні зубів карієсом, а також з метою його попередження дітям необхідно рекомендувати користуватис ь зубною пастою "Чебурашка", у якій містяться спеціальні проти каріозні добавки. Експериментальні, а згодом і клінічні спостерг ження показали, що систематичне застосування цієї пасти дозволь знизити приріст карієсу зубів майже у 2 рази. З цією ж метою можна використовувати лікувально-профілактичні зубні пасти "Жемчуг", "Арбат". Застосування цих зубних паст стабілізує ро* виток існуючих каріозних уражень, а також запобігає розвитку нових.

Якщо у дітей є захворювання тканин порожнини рота (гінгівіти, пародонтит, стоматити), слід рекомендувати для чищення зубів хлоровмісні пасти "Зкстра", "Новинка-72", "Лесная", а також зубні пасти, до яких введено екстракти різних лікарських рослин ("Ромашка", "Азулена", "Чародейка" та ін).

Дорослим людям із здоровою порожниною рота можна рекомендувати для догляду за зубами будь-які гігієнічні пасти, керую чись індивідуальним станом. Проте можна застосовувати також і лікувально-профілактичні зубні пасти, вплив яких на зуби і на слизову оболонку порожнини рота, звичайно, більш корисний, ніж гігієнічних.

При ураженні твердих тканин зубів карієсом треба застосовувати лікувально-профілактичні зубні пасти, такі як "Жемчуг", "Фтородент", "Ремодент" та ін.

При наявності запальних явищ у порожнині рота, кровоточивості ясен можна призначити хлорофіловмісні зубні пасти ("Лесная", "Зкстра", "Новинка-72"), а також зубні пасти, до складу яких входять екстракти і настої лікарських рослин ("Ромашка", "Азулена", "Биодент", "Чародейка*' та інЛ. Чищення зубів цими пастами необхідно поєднувати із пальцьовим масажем ясен, який покращує обмінні процеси у тканинах ясен.

При схильності до швидкої появи м'якого зубного нальоту і утворення зубного каменю необхідно використовувати спеціальні зубні пасти: "Чародейка", "Бело-розовая".

При підвищеній чутливості твердих тканин зубів до зовнішніх подразників (холоду, солодкого, кислого тощо) необхідно рекомендувати лікувально-профілактичні зубні пасти, які зміцнюють тверді тканини зубів: "Жемчуг", "Арбат", "Чебурашка". Звичайно їх використання вже через кілька днів знімає неприємні больові відчуття.

Чищення зубів повинне закінчуватись полосканням рота із застосуванням еліксирів, що мають хорошу дезодоруючу та освіжаючу дію.

ГІГІЄНІЧНЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

Гігієнічне виховання населення — одна з основних ланок первинної профілактики. Без урахування цього розділу роботи або при недостатньо активному і диференційованому його проведенні всі трудомісткі затрати з первинної профілактики можуть виявлятись малорезультативними.

Гігієнічне виховання складається із двох важливих розділів: санітарно-просвітницької роботи і навчання методам гігієни порожнини рота. Ці заходи проводять у спеціальному центрі гігієнічного виховання (кімната гігієни та профілактики), який організується у дитячих закладах або в поліклініці і оснащений необхідним обладнанням (таблиці, стенди, плакати, діапроектори із наборами прозирок, раковини, дзеркала, шафи із відділенями, набір засобів гігієни і профілактики і т.п.). Якщо у дитячому кабінеті або у школі немає можливості виділити окрему велику кімнату для цих цілей, всю необхідну наочну агітацію можна розмістити в одному з холів, а практичні заняття з гігієни порожнини рота проводити у вмивальній або пристосованій кімнаті.

Організація санітарно-просвітницької роботи у різних дитячих колективах є досить складною задачею. Мета може бути досягнута лише за умови знань психології аудиторії, її особливостей, застосування необхідних форм та методів роботи відповідно до конкретних колективів. Без урахування цих факторів санітарно-просвітницька робота не може бути достатньо ефективною. Основний напрям санітарної просвіти — прищепити населенню знання про здоровий спосіб життя, причини стоматологічних захворювань і переконати у необхідності проведення профілактичних заходів.

При роботі з дітьми мають місце деякі особливості в організації і проведенні цієї діяльності, пов'язані із віковими групами, соціальним статусом дітей, рівнем їх психологічних реакцій. Разом із цим правильний, продуманий і комплексний підхід до санітарно-

просвітницької роботи серед дітей дає добрі результати, він найбільш ефективний у прищепленні здорових навичок на все життя. Основою такого підходу є комплексність впливу санітарної просвіти на дити ну. У ній повинні брати участь чотири ланки: медичні робітники, які здійснюють профілактику; педагогічний колектив дитячого закладу; батьки і найголовніше — діти (рис. 23). Порушення етапів роботи і:і будь-якою із цих ланок може несприятливо відбитись на ефективності профілактичних заходів.

Форми санітарно-просвітницької роботи серед перелічених кон тингентів, а також методи і засоби істотно відрізняються залежно від організації дитячого населення. Передусім необхідно чітко розмежувати активні і пасивні форми роботи і точки їх застосування. До активних форм належать методи безпосереднього спілкування медичних робітників (стоматологів) із населенням — уроки здоров'я, бесіди, виступи, лекції, доповіді, до пасивних — видання науковопопулярної літератури, статей, листівок, пам'яток, плакатів, санбюлетенів, проведення виставок, показ кінофільмів та ін. Між цими формами існує тісний зв'язок.

Перевагою активних форм роботи є безпосередній взаємозв'язок і взаємодія спеціалістів і населення, що забезпечус найефективніший вплив на аудиторию. У свою чергу, пасивні методи роботи не потребують присутності медичного робітника, спливають тривалий час також на неорганізовану аудиторію. її недолік — відсутність зворотного зв'язку між спеціалістами та населенням. Проте покращення якості пропаганди дозволяє посилити ефект пасивної форми санітарно-просвітницької роботи.

Як активні, так і пасивні форми необхідно застосовувати серед організованих груп дитячого населення (дитячі комбінати, школи) і неорганізованих дітей, які відвідують дитячі стоматологічні заклади з батьками або без них. Причому серед організованого населення ця робота здійснюється більш ефективно, оскільки охоплює всі чотири основні ланки (медичні робітники, педагоги, батьки та діти), серед неорганізованого — менш ефективно, оскільки в роботі беруть участь лише дві ланки (батьки і діти).

Найефективнішим методом активних форм санітарнопросвітницької роботи є бесіди, виступи та лекції. їх висока дійовість залежить від безпосереднього спілкування лікаря з аудиторією, що забеспечує максимальний психологічний контакт і умови для взаєморозуміння. Ці методи дозволяють лікарю враховувати соціальні, професійні та індивідуальні особливості слухачів, ступінь їх первинної підготовки, рівень засвоюваності.