Якісні реакції на жовчні пігменти

(УНІФІКОВАНА ПРОБА РОЗІНА)

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Під дією йоду білірубін сечі окислюється в білівердин.

ХІД РОБОТИ

В пробірку наливають 4-5 мл сечі і обережно по стінках пробірки нашаровують розчин йоду. Поява на межі двох рідин зеленого кільця свідчить про наявність білірубіну.

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Поява жовчних пігментів в сечі може спостерігатися при механічному перешкодженні відтоку жовчі і ураженнях печінки (гепатити, цирози), гемолітичних станах та захворюваннях кишечника (ентерити, кишкова непрохідність, схильність до запорів). Білірубінурія спостерігається при паренхіматозній та обтураційній жовтяницях.

Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Фенілпіровиноградна кислота утворює з іонами трьохвалентного заліза комплексну сполуку забарвлену в синьо-зелений колір.

ХІД РОБОТИ

До 2 мл свіжовідфільтрованої сечі наливають 8-10 крапель 10% розчину FeCl₃. При наявності в сечі фенілпіровиноградної кислоти через 30-60 секунд з’являється синьо-зелене забарвлення, яке поступово блідне і вицвітає через 5-30 хвилин в залежності від концентрації фенілпіровиноградної кислоти в сечі.

Аналогічну пробу можна проводити на фільтрувальному папері і на дитячій пеленці: смужку фільтрувального паперу змочують сечею, висушують на повітрі і наносять краплю 10% розчину FeCl₃. Позитивна проба дає синьо-зелене забарвлення. Аналогічну пробу проробляють з сухою або мокрою пеленкою.

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Вроджена відсутність у дітей в печінці ферменту 4- фенілаланінгідроксилази приводить до того, що фенілаланін не гідроксилюється і не перетворюється в тирозин.

Накопичення фенілаланіну та продукту його розпаду фенілпіровиноградної кислоти в крові і тканинах зумовлює інтоксикацію та порушення нормального розвитку мозку і появи тяжких розладів психіки дитини. Доказом цього спадкового захворювання – фенілпіровиноградної олігофренії є виявлення підвищеного вмісту фенілаланіну в крові і наявність фенілпіровиноградної кислоти в сечі.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

1. Якісна реакція на білок (із сульфосаліциловою кислотою).

Осадження концентрованими кислотами.

Принцип методу. При дії на білок концентрованих мінеральних і органічних кислот відбувається денатурація білка внаслідок дегідратації та утворення комплексних сполук. В більшості мінеральних кислот осад денатурованого білка може розчинитися при надлишку кислоти, хоча білок не повертається до нативного стану. Тільки в присутності азотної, сульфосаліцилової та трихлороцтової кислот утворюється стійкий осад і це застосовується в медичній практиці для визначення вмісту білка в біологічних рідинах.

Хід роботи. В чотири пробірки наливають по 1 мл кислот: в першу - концентрованої азотної кислоти; в другу - концентрованої сірчаної кислоти; третю - 10% розчину трихлороцтової кислоти, четверту - 2% розчину сульфосаліцилової кислоти. Обережно по стінці в кожну пробірку наливають рівний об’єм розчину білка. При додаванні надлишку азотної, трихлороцтової і сульфосаліцилової кислот осад не розчиняється, а при додаванні надлишку сірчаної кислоти осад розчиняється.