- •Тема: Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція. (4год)
- •Навчальнi цiлi:
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Література
- •Література:
- •V. Виконати лабораторну роботу „Визначення рівня сечової кислоти в сечі” і захистити протокол.
- •Клініко-діагностичне значення.
- •Література:
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Заняття № 6
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література:
- •Заняття № 7
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Заняття № 8
- •Самостійна позааудиторна робота.
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Заняття № 9
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Заняття № 10
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Заняття № 11
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Заняття № 12
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література:
- •Заняття № 13
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Самостійна поза аудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 18
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 19
- •Література
- •Заняття № 20
- •2.Сулемова проба.
- •Література
- •Заняття № 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 22
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Якісна реакція на білок
- •Кількісне визначення глюкози в сечі за методом альтгаузена
- •Якісне визначення глюкози (реакції Тромера). Реакція Тромера.
- •Якісна реакція на кров’яні пігменти (бензидинова проба)
- •Якісні реакції на жовчні пігменти
- •Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту
- •Література
- •1. Якісна реакція на білок (із сульфосаліциловою кислотою).
- •2. Якісне визначення глюкози (реакції Тромера, Фелінга).
- •3. Кількісне визначення глюкози (за методом Альтгаузена).
- •Шкала альтгаузена
- •4. Якісне визначення кетонових тіл (проба Легаля).
- •6. Якісне визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).
- •Література
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 25
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Визначення вмісту кальцію в сироватці крові
- •Визначення фосфатів в сироватці крові
- •Література
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 28
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.
Заняття № 21
Тема: Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів у печінці. Мікросомальне окислення.
Актуальність: Печінка відіграє важливу роль у знешкодженні сторонніх речовин, які попадають із зовнішнього середовища і ендогенних токсичних метаболітів. Знання механізмів детоксикації необхідні для оцінки знешкодження функції печінки за умов фізіологічної норми та при патології. Навчальні цілі
Знати: біохімічні механізми інактивації ендо- та екзогенних токсичних речовин у печінці.
Вміти: інтерпретувати біохімічні результати дослідження знешкоджуючої функції печінки.
Самостійна позааудиторна робота
Узошитах для протоколів:
1.Запишіть типи реакцій мікросомального окислення (гідроксилювання, дезалкілування, відновлення).
2. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Проба Квіка-Пітеля на знешкоджуючу функцію печінки”.
Контрольні питання
Процеси знешкодження токсичних ендогенних метаболітів ( продуктів гниття білків у кишечнику, аміаку, білірубіну) у печінці.
Процес знешкодження ксенобіотиків у печінці (в тому числі ліків).
Інактивація гормонів, амінів, вітамінів у печінці.
Мікросомальне окислення: компоненти, реакції, біохімічна роль.
Біохімічні показники детоксикаційної функції печінки.
Біохімічний склад та роль жовчі.
Самостійна аудиторна робота
І. Дати характеристику знешкоджуючої функції печінки за схемою:
Спосіб знешкодження
|
Речовини, що знешкоджуються таким способом |
|
|
ІІ. Виконати лабораторної роботи „Проба Квіка-Пітеля на знешкоджуючу функцію печінки”.
Проба Квіка-Пітеля на знешкоджуючу функцію печінки.
Принцип методу. Проба заключається в нагрузці бензоатом натрію з наступним визначенням в сечі гіпурової кислоти. Синтез гіпурової кислоти з бензойної кислоти і амінокислоти гліцину здійснюється в печінці згідно рівняння:
С6Н5СООН + Н2N - CH2 - COOH → C6H5CONHCH2COOH + H2O
Проба здійснюється таким чином: Хворому після легкого сніданку (100 г білого хліба і 2 стакани води), дають випити розчиненого в 30 мл води 6 г бензойнокислого натрію - запиває цей розчин 1-м стаканом води. Хворий мочиться - отримують першу порцію сечі, після цього на протязі 4-х годин збирають сечу (друга порція). В отриманій сечі визначають наявність білка з допомогою сульфосаліцилової кислоти. При наявності в сечі білка його осаджують і відфільтровують. Для цього на кожні 100 мл сечі додають по 5 мл 20% розчину сульфату міді і однонормального розчину NаОН. Суміш нагрівають до кипіння і після охолодження фільтрують в градуйований циліндр для вимірювання об’єму.
Виділення гіпурової кислоти. В хімічну колбу наливають 20 мл сечі, додають 3 г NaCl і нагрівають, помішуючи, до повного розчинення солі. Після охолодження сечі до неї додають для кращої кристалізації гіпурової кислоти 0,4 мл розведеної 1:1 сірчаної кислоти і скляною паличкою протирають стінки колби. Процес кристалізації повинен продовжуватися 15 хв. при температурі 15oС. Після цього розчин фільтрують, осадок гіпурової кислоти на фільтрі відмивають від сірчаної кислоти охолодженим 30% розчином NaCl. Осад гіпурової кислоти переносять в колбу, де проводили осадження, додають 20 мл нагрітої води і розчиняють гіпурову кислоту при нагріванні.
Визначення гіпурової кислоти. Нагрітий розчин гіпурової кислоти титрують 0,1н розчином NaOH до слабо-рожевого кольору (індикатор фенолфталеїн). По кількості лугу розраховують вміст гіпурової кислоти. Результат виражають в грамах гіпурової кислоти або в % по відношенню до кількості прийнятого хворим бензойнокислого натрію.
Приклад розрахунку: 1 мл 0,1 н розчину NaOH еквівалентний 17,9 мг гіпурової кислоти. Якщо на титрування 20 мл сечі пішло 15 мл 0,1 н NaOH, то вміст гіпурової кислоти в 20 мл сечі складає 15 х 17,9 = 270 мг. Крім цього враховують поправку на розчинність гіпурової кислоти в сечі (1 мг в мл), тобто та кількість гіпурової кислоти, яка залишилась нерозчинною. Поправку додають до першого результату: 270 + 20 мг = 290 мг. Роблять перерахунок на загальну кількість сечі, виділеної за 4 год. В нормі за 4 години після прийому 6 г бензойнокислого натрію виділяється 3-4 г гіпурової кислоти. Значення менше за 3 г свідчить про недостатню знешкоджуючу функцію печінки.