Індивідуальні практичні завдання

1. Прокоментуйте судження Арістотеля: «Подив спонукає людей філософствувати».

2. «Наука – це те, що ми знаємо, філософія – те, чого ми не знаємо» (Б.Рассел).

Як ви гадаєте, чому філософ зробив такі висновки: Чи ви згідні з ним? У чому, на ваш погляд, принципова відмінність між наукою і філософією?

3. З наведеної цитати «Нема людини, котра була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої» (М.Бердяєв) з’ясуйте, на підставі чого можна це стверджувати? Що в людині доконечно зумовлює потребу філософствувати?

Завдання для контролю і самоконтролю

1. Спробуйте визначити предмет філософії та обґрунтувати його розуміння.

2. Окресліть та розкрийте зміст основних особливостей філософського мислення.

3. Охарактеризуйте найважливіші особливості міфологічного, релігійного та буденного світоглядів, їх відмінності від філософського світогляду.

4. В чому полягає різниця між науковим і релігійним світоглядом?

5. Чим відрізняється одна від одної міфологічна і наукова картина світу?

Рекомендована література

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.5-16.

2. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.20-40.

3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.9-52.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.35-50.

5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

6. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.21-46.

7. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скри­нника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.36-52.

8. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.47-56.

9. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

10. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.131-141.

11. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.– С.9-35

12. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1.

13. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.

Змістовний модуль 2. Історія філософії

Тема: «Філософія Стародавнього Сходу»

Форма заняття: семінарське (2 год).

Мета заняття: порівнюючи і виокремлюючи аспекти, за якими розрізняються східний і західний тип культури, довести, що філософія Стародавнього Світу демонструє органічну цілісність людини і природи, розробляє оригінальні концепції світобудови.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Проблема «Схід – Захід» в сучасній філософії:

- особливість східного і західного типу філософування.

- ставлення до природи східним і західним типом культури;

- відношення до суспільства і до суспільного прогресу;

- відношення до людини і до її духовного складу;

2. Філософська думка Стародавньої Індії. Канонічні джерела:

• особливість культури Стародавньої Індії;

• літературно-джерельна база індійської культури – Веди, Упанішади;

• ортодоксальні і неортодоксальні філософські системи;

• проблеми буття у системах санкх’я, веданта, міманса, ньяя, і вайшешика;

• проблема людини у системі йога і її терапевтична функція;

- чотири «благородні істини» буддизму – зміст буддизму;

- трактування буття у буддизмі;

-проблема людини у буддизмі: мета людського існування, основний моральний принцип;

3. Філософія Стародавнього Китаю:

• особливості китайської філософії;

• трактування першооснови світу у Стародавній філософії Китаю;

• проблема людини і суспільства у конфуціанстві; принципи конфуціанства;

• поняття «дао» і життя людини в даосизмі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: сансара, карма, нірвана, Веди, дао, інь, ян, жень, сяо, брахман, атман, мокша.

Завдання 2. За таблицею-схемою дайте характеристику шкіл і напрямів у філософії:

№ п/п	Назва філос. шкіл, течій	Час засну вання	Країна, місто	Представники	Філософ. проблеми
	Локаята (школа чарваків)	Серед. І тис.	Ст. Індія	Брихаспаті	В основі лежить 4 елементи: земля, вода, во­гонь, повітря

Санкх’я, йога, джайнізм, ньяя, вайшешика, моїзм, даосизм.

Завдання 3. З’ясуйте природу принципу «золотої середини» і прокоментуйте.

Вчитель: «Такий принцип як «золота середина» є найвищим принципом. Люди вже давно не володіють ним. …Коли не виявляють задоволення, гніву, смутку, радості – це і називається станом «золотої середини». Коли їх проявляють у належній мірі – це є стан гармонії. Середина є найважливішою основою дій людини. Гармонія – це шлях, яким мають прямувати люди. Коли вдається досягти стану середини і гармонії, у природі встановлюється порядок і все існуюче розквітає».

Завдання 4. З наведеного уривку з’ясуйте, з чого треба починати виховання і за якими критеріями оцінюється людина. Чи можуть ці принципи бути застосовані у сучасному житті.

«Шанобливе ставлення до батьків і повага до старших братів – основа людинолюбства».

Учень: «Я прошу розповісти про правила людинолюбства».

Вчитель: «Поза своєю оселею відносися до людей так, ніби ти приймаєш дорогих гостей. Використовуй народ так, ніби ти виконуєш важливе жертвоприношення. Не роби людям того, чого не бажаєш собі. Тоді в державі і в родині до тебе не будуть відчувати ворожнечі».

Учень запитав про пошану до батьків.

Вчитель відповів: «Сьогодні пошана до батьків становить їх утримання. Але люди утримують також собак і коней. Якщо батьків не шанувати, то чим буде відрізнятися відношення до них відношенням до собак і коней».

Учень: «Кого ми можемо назвати людинолюбивим?».

Вчитель: «Того, хто здатен проявляти п’ять якостей і є людинолюбивим. Що це за якості? Поважність, правдивість, ввічливість, доброта, кмітливість. Якщо людина поважна, її не зневажають. Якщо людина ввічлива, її підтримують, якщо правдива, їй довіряють, якщо кмітлива, вона досягає успіху, якщо людина добра, вона може використати іншого».

Учень: «Що ми можемо назвати обов’язком людини?».

Вчитель: «Батько повинен виказувати свої батьківські почуття, а син – шану­вання, старший брат – доброту, дружина – слухняність, старші – милосердя, молодші – покірність, правитель – людинолюбство, підлеглі – відданість. Саме ці десять якостей і називають людським обов’язком».

Учень: «Коли ми можемо назвати людину доброю?».

Вчитель:«Добра природа людини проявляється у почуттях. Співчуття – початок людинолюбства, відчуття сорому – початок обов’язку, поступатися – початок правил поведінки, відчуття правди і неправди – початок знань».