Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №56

Тема: Екологічна мікробіологія. Мікрофлора повітря, води, грунту, про­дуктів харчування. Нормальна мікрофлора людського організму.

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 13.	Основи клінічної та екологічної мікробіології.

1. Значення теми: Мікроорганізми надзвичайно пошиені в навколишньому середовищі. Вони населяють воду, грунт, повітря, продукти харчування. Поява нетипових мікроорганізмів чи значне збільшення кількості представників нормальної мікрофлори може бути показником забруднення об’єктів довкілля. Вода, грунт, повітря, продукти харчування можуть виступати в ролі факторів передачі збудників багатьох інфекційних захворювань. Знання термінів виживання патогенних мікроорганізмів в навколишньому середовищі важливе для правильного проведення профілактичних протиепідемічних заходів. Мікрофлора, що заселяє різні біотопи людського організму, виконує ряд важливих фізіологічних функцій. Зміни якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори органвзму, які виникають на фоні соматичних захворювань, нераціональної антибіотикотерапії, впливу на організм шкідливих екологічних факторів, призводять до появи різнопланової симптоматики і вимагають фармакологічної корекції пробіотичними препаратами. Тому знання теми необхідні лікарям різних спеціальностей проведення заходів неспецифічної профілактики інфекційних захворювань, діагностики та лікування дизбактеріозів.

2. Мета:

Знати розповсюдження мікроорганізмів в зовнішньому середовищі, значення повітря, води, грунту, продуктів харчування у передачі збудників захворювань; особливості екологічного впливу навколишнього середо­вища на патогенні мікроорганізми; фізіологічне значення нормальної мікрофлори людського організму, причини виникнення і клінічні ознаки дизбактеріозу.

Вміти оцінювати роль повітря, води, грунту, продуктів харчування у поширенні інфекційних захворювань людини, інтерпретувати результати мікробіологічного дослідження на дизбактеріоз, застосовувати пробіотич­ні препарати і здійснювати їх раціональний вибір.

3. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Вплив фізичних та хімічних факторів навколишнього середовища на мікроорганізми (курс загальної мікробіології).

2. Поняття про біосферу та біогеоценози. Зв’язки між живими організ­мами в біогеоценозах (курс загадьної біології).

3. Форми співжиття живих організмів (курс загадьної біології).

4. Основні шляхи передачі інфекційних захворювань (курс загальної мікро­біології).

5. Диференціально-діагностичні середовища для ентеробактерій (курси загальної і спеціальної мікробіо­логії).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Поняття про популяцію, біотоп, мікробіоценоз. Основні типи міжвидових взаємовідношень в біоценозах: нейтралізм, симбіоз (коменсалізм, парази­тизм, мутуалізм), конкуренція.

2. Мікрофлора грунту. Фактори, які впливають на формування мікрофлори грунту. Тривалість виживання різних мікроорганізмів у грунті. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

3. Мікрофлора води. Фактори, які впливають на інтенсивне розмноження мікроорганізмів у воді. Вода як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

4. Мікрофлора повітря. Повітря як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

5. Мікрофлора харчових продуктів. Харчові продукти як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

6. Забруднення об’єктів довкілля патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Фактори, які визначають інтенсивність мікробного забруднення оточуючого середовища.

7. Участь мікроорганізмів у кругоообігу біогенних елементів, мікробна деградація органічних і неорганічних речовин, народно-господарських матеріалів.

8. Мікробіологічні аспекти охорони навколишнього середовища. Біологічне і техногенне забруднення навколишнього середовища. Проблеми захисту біосфери від штучних мутантів і «космічних» мікробів.

9. Нормальна мікрофлора організму людини, її роль у фізіологічних процесах і в патології. Аутохтонна і аллохтонна мікрофлора. Методи вивчення фізіологічної ролі нормальної мікрофлори організму. Гнотобіологія.

10. Основні представники резидентної мікрофлори різних біотопів людського організму (шкіри, ШКТ, верхніх дихальних шляхів, сечостатевого тракту). Зміни нормальної мікрофлори у різні вікові періоди.

11. Фактори, які впливають на кількісний і якісний склад мікрофлори тіла лю­дини. Поняття про колонізаційну резистентність та її роль в інфекційній патології.

12. Дизбактеріози: причини їх виникнення, класифікація (за збудником та локалізацією), клінічні прояви.

13. Мікробіологічна діагностика дизбактеріозів.

14. Способи корекції дизбактерізів. Пробіотики (еубіотики), пребіотики – пре­парати для відновлення нормальної мікрофлори тіла людини. Механізм дії, застосування.

3. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічного дослідження при дизбактеріозі кишечника.

4. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Виконати посів проби грунту на щільні поживні середовища з метою визначення кількісного та якісного складу його мікрофлори.

2. Виготовити мазок з зубного нальоту, забарвити по Граму, розглянути під мікроскопом, замалювати.

3. Записати у вигляді таблиці нормальні значення мікробіоценозу кишечника при мікробіологічному дослідженні калу на дизбактеріоз.

4. Ознайомитися з пробіотичними препаратами та способами їх застосування.

5. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці

2. Чашки Петрі з МПА, пробірки та колби з фізіологічним розчином, піпетки.

3. Предметні скельці, набір реактивів для забарвлення по Граму.

4. Пробіотичні препарати.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Семанів М.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик