- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
10.1 Родючість ґрунту та її види
Родючість ґрунту – це здатність його задовольняти потреби рослин у необхідних для них поживних речовин і вологості.
Родючість – невідємна специфічна властивість ґрунту. Вона створюється у процесі ґрунтоутворення і безпосередньо змінюється залежно від характеру хімічних, фізичних, фізико-хімічних та біологічних процесів.
Всі чинники життя рослин, крім світла, є чинниками родючості ґрунту. Рівень родючості ґрунту визначають кількісним показником того чи іншого чинника. Для нормального росту і розвитку рослин ґрунт повинен мати:
- оптимальний вміст макро – і мікроелементів в легкодоступній для рослин формі;
- оптимальний вміст води в доступній для рослин формі (насамперед капілярної);
- достатню кількість кисню;
- достатню кількість тепла.
У ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин сполук ( кислот, лугів та ін.).
Рівень родючості залежить від певних параметрів ґрунтових режимів.
Основними ґрунтовими режимами є: температурний, водний, повітряний, поживний, сольовий, окислювально-відновний та ін.
Економічна наука розрізняє такі види ( категорії) родючості ґрунту: природну (або потенційну), штучну (або ефективну), абсолютну і відносну.
Природна родючість визначається властивостями і режимами цілинних (природних) ґрунтів, яка формується під впливом природних чинників. Це та родючість, яку має ґрунт у природному стані без втручання людини.
Ділянки землі за своєю природною родючістю неоднакові. Крім того, запаси поживних речовин у ґрунті ще не визначають їх фактичного використання рослинами, а характеризують лише потенційну родючість ґрунту.
У процесі виробничої діяльності людина вносить істотні зміни в хід і спрямування природних процесів ґрунтоутворення.
Такі зміни зумовлюються обробітком ґрунту, внесенням добрив, меліоративними заходами та ін. Отже, штучна родючість – це результат цілеспрямованого впливу людини на поліпшення властивостей ґрунту.
У літературі часто використовують синоніми видів родючості. Штучну родючість розглядають як ефективну.
Інші автори розуміють під ефективною родючістю сукупність природної і штучної родючості. Крім того, замість терміну ефективна використовують термін економічна родючість.
При використанні землі необхідно враховувати не тільки її природні властивості, але й затрати коштів і праці. Це означає, що родючість виступає як абсолютна і відносна.
Абсолютна родючість ґрунту характеризується урожайністю з одиниці земельної площі.
Але натуральні показники не дають повної характеристики економічного значення якості землі. Тому для оцінки земель застосовують вартісні показники: вартість валової продукції, розмір чистого і диференціального доходу, окупність затрат.
Відносна родючість характеризується кількістю одержуваної продукції на одиницю затрат.
У цілому ґрунти України мають високу природну родючість.
Найродючіші типові чорноземи, чорноземи звичайні і південні, що займають відповідно 18,1; 27,7; і 8,9 відсотків від загальної орної площі України.
Збільшення родючості ґрунту досягається впровадженням раціональних сівозмін, правильною системою обробітку ґрунту, внесенням органічних і мінеральних добрив, меліоративними заходами та ін.