- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
За офіційними даними площа земель, що зазнають водної і вітрової ерозії, в Україні становить 18,0 млн.га, у т. ч. водної – 13.0 млн.га, вітрової – 5 млн.га.
Ерозійні процеси по різному відбуваються в окремих ґрунтово-кліматичних зонах України.
Так, на Поліссі еродовано близько 1,45 млн.га, в т.ч. майже 1 млн.га водною ерозією. Водній ерозії тут здебільшого піддаються сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти легкого гранулометричного складу, які сформувалися на лесовидних суглинках, а дефляції підлягають сильно-мінералізовані торфовища, піщані та супіщані різновидності дерново-підзолистих ґрунтів, а також дерново-карбонатні ґрунти.
У лісостеповій зоні водною ерозією пошкоджено 4,6 млн.га земель. Найсильніші ерозійні процеси спостерігаються на території Харківської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської та Черкаської області.
У степовій зоні еродованих та ерозійно небезпечних земель понад 12,9 млн.га, у т.ч. понад 5 млн.га зазнають вітрової ерозії. У цій зоні водна ерозія найбільше поширена на території Луганської, Дніпропетровської і Миколаївської областей. Площа еродованих сільськогосподарських угідь у цих областях становить 45-65% загальної їх площі.
Ерозійним процесам піддаються майже всі без винятку ґрунти Українських Карпат і Гірського Криму.
Про поширення середньо- і сильноеродованих ґрунтів на території України свідчать дані, наведені в таблиці 8.1.
Як видно з таблиці 8.1, із 40,1 млн.га сільськогосподарських угідь еродовано 10,6 млн.га, у т.ч. із 32,3 млн.га орних земель еродовано 8,2 млн.га або 25,5% загальної площі ріллі.
Серед сільськогосподарських угідь найбільше еродовані в Луганській (56,0%), Одеській (46,3%), Донецькій (44,6%), Миколаївській (42,0%) і Кіровоградській (41,6%) областях, а серед орних земель – у Луганській (54,7%), Одеській (44,2%), Донецькій 39,5%), Кіровоградській (38,2%) і Дніпропетровській (35,9%).
Таблиця 8.1 - Поширення еродованих ґрунтів на території України (за В.Г.Крикуновим, 1993)
Область |
Площа с/г угідь |
Площа ріллі | ||||
Усього, тис. га |
З них еродовано |
Усього, тис. га |
в т.ч. еродованої | |||
тис. га |
в % |
тис. га |
в % | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Вінницька |
1866,0 |
596,8 |
32,1 |
1688,9 |
547,8 |
29,5 |
Волинська |
1018,9 |
558,9 |
5,8 |
631,1 |
83,0 |
13,0 |
Дніпропетровська |
2428,5 |
869,2 |
37,2 |
2070,8 |
741,5 |
35,9 |
Донецька |
1960,2 |
874,1 |
44,6 |
1612,4 |
636,0 |
39,5 |
Житомирська |
1578,5 |
28,4 |
1,8 |
1215,2 |
18,9 |
2,5 |
Закарпатська |
439,2 |
67,0 |
15,3 |
160,5 |
14,2 |
8,8 |
Запорізька |
2197,0 |
704,0 |
32,0 |
1925,7 |
580,0 |
30,2 |
Івано-Франківська |
542,6 |
116,0 |
21,4 |
352,2 |
83,1 |
23,6 |
Київська |
1642,6 |
145,9 |
8,9 |
1362,9 |
117,9 |
8,6 |
Кіровоградська |
1957,4 |
812,5 |
41,6 |
1759,2 |
669,4 |
38,2 |
Луганська |
1860,3 |
1033,0 |
56,0 |
1419,3 |
775,0 |
54,7 |
Львівська |
1191,1 |
110,9 |
9,3 |
769,8 |
95,8 |
12,5 |
Миколаївська |
2028,2 |
844,3 |
42,0 |
1706,6 |
595,1 |
36,0 |
Одеська |
2471,9 |
1143,2 |
46,3 |
2007,4 |
885,2 |
44,2 |
Полтавська |
2082,9 |
243,9 |
11,7 |
1759,3 |
184,4 |
10,5 |
Рівненська |
883,2 |
88,3 |
10,0 |
593,8 |
86,8 |
16,1 |
Сумська |
1659,5 |
268,5 |
15,9 |
1334,4 |
181,7 |
14,2 |
Тернопільська |
983,3 |
284,2 |
29,0 |
889,3 |
234,0 |
26,4 |
Харківська |
2314,1 |
814,0 |
35,3 |
1900,6 |
647,0 |
33,8 |
Херсонська |
1931,6 |
141,3 |
7,3 |
1713,6 |
106,2 |
6,2 |
Хмельницька |
1460,6 |
464,0 |
31,3 |
1288,8 |
407,8 |
33,4 |
Черкаська |
1335,1 |
303,9 |
23,1 |
1202,1 |
231,0 |
19,3 |
Чернівецька |
424,6 |
102,2 |
24,2 |
306,2 |
60,9 |
19,3 |
Чернігівська |
2050,9 |
61,5 |
3,0 |
1454,2 |
34,8 |
2,4 |
АР Крим |
1798,9 |
424,9 |
23,7 |
1159,9 |
192,1 |
16,5 |
Всього |
40107,3 |
10620,7 |
26,5 |
32284,2 |
8209,9 |
25,5 |
Шкода внаслідок ерозії ґрунтів надзвичайно велика й одночасно дуже різноманітна.
Доведено, що із змиванням кожного сантиметра гумусового горизонту потенційна урожайність зерна знижується на 0,5 - 2,0 ц/га, а з втратою 1т гумусу запаси корисної енергії у ґрунті зменшуються на 0,9 - 1,1 кДж/га.
За даними Інституту землеробства УААН у разі змиву 150 т/га ґрунту втрати поживних речовин внаслідок ерозії в Україні щорічно складуть: сульфату амонію – 629 тис.т, суперфосфату – 290 тис.т і калійної солі – 210 тис.т. Такої кількості поживних речовин достатньо для вирощування 875 тис.т зерна.
В еродованих ґрунтах істотно знижується не тільки кількість макро-, але й мікроелементів, особливо марганцю і міді.
На силових землях не використовується значна частина опадів внаслідок збільшення поверхневого стоку, особливо під час танення снігу.
Лінійна водна ерозія зменшує площу орних земель за рахунок розвитку ярів, замулювання ґрунтів на заплавах ставків, водоймищ, русел річок, зрошувальних каналів.
Внаслідок вітрової ерозії руйнується ґрунтовий покрив, забруднюється повітря. Вітрова ерозія особливо шкідлива для посівів. Під час пилових бур ґрунтовими частками пошкоджуються весняні сходи цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи. Часом із ґрунтом видуваються і рослини, які укоренились.
Суть збитків унаслідок ерозії полягає насамперед у втраті ґрунтом основної його якості – родючості.