- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
Промисловість багатьох країн світу завдає великої шкоди ґрунтовому покриву планети. Внаслідок промислової діяльності людини ґрунт фізично знищується або забруднюється токсичними сполуками на значних площах. Особливо багато ґрунтів і ландшафтів порушується під час добування корисних копалин відкритим способом. При цьому значні території зайняті кар’єрами, відвалами, териконами. Токсичні сполуки винесені на поверхню, забруднюють навколишню територію і згубно діють на рослинні і тваринні організми.
Найчастіше токсичність порід зумовлена наявністю піриту, який різко підвищує кислотність до рН=2,1. Підкислення середовища, в свою чергу, призводить до збільшення концентрації рухомих форм заліза, алюмінію та інших токсичних сполук.
Розкривні породи неоднорідні також за іншими хімічними та фізичними властивостями. Тому меліорація цих порід включає вапнування, внесення мінеральних добрив і гомогенізацію їх верхнього (кореневмісного) шару.
Підземний (шахтний) спосіб добування корисних копалин також спричинює порушення ландшафту. Над шахтними виробками просідає ґрунт, змінюються рельєф, гідрологічний і геохімічний режим території, терикони забруднюють навколишню територію шкідливими сполуками.
Порушення якості ґрунтового покриву здійснюється і при видобутку нафти і газу в результаті забруднення ґрунтів сирою нафтою, супутніми газами, пластовими (солоними) водами, буровими розчинами тощо. Буріння свердловин, будівництво газо- і нафтопроводів спричинюють порушення ґрунтів на значних територіях.
Те ж саме відбувається під час будівництва доріг, ліній електропередач, промислових підприємств та інших об’єктів.
Норми відводу земель, особливо орних, повинні знаходитися під чітким контролем. Біосфера планети втратила значну частину свого біоенергетичного і біогеохімічного механізму самовідновлення. Фізичне знищення і відчуження ґрунтово-рослинних екосистем з біосфери мусить бути зупинене чи зведене до мінімуму, а вже порушені ландшафти потребують активної рекультивації.
Рекультивація – система заходів відновлення порушених ландшафтів і їх оптимізація.
У науково-дослідних установах і сільськогосподарських підприємствах найбільш досконало розроблено методику рекультивації земель, порушених гірничодобувними роботами. Її проводять у три етапи.
Перший етап – підготовчий. Проводиться обстеження порушеної території, визначається напрямок рекультивації, складається техніко-економічне обґрунтування і проект рекультивації.
Другий етап – гірничо-технічна рекультивація. Її проводять гірничо-добувні підприємства. Технологія гірничо-технічної рекультивації залежить від ряду чинників: виду використання рекультивованих площ, об’єму розкривних порід і родючого шару ґрунту, наявності потрібних механізмів і обладнання, рельєфу, клімату, гідрологічних особливостей місцевості та ін.
Цей етап рекультивації складається з декількох стадій і серій необхідних робіт.
Перша стадія – зняття і складування гумусового горизонту ґрунту і окремо нейтральної (нетоксичної) породи для наступного їх використання під час рекультивації.
Друга стадія – формування і планування поверхні відвалів.
Третя стадія – формування потенційного родючого горизонту ґрунту. Якщо породи відвалів містять понад 20% токсичних речовин, то спочатку їх засипають шаром нейтральної породи до 1м (лес, пісок, лесовидний суглинок), а потім шар гуміфікованого ґрунту.
У разі потреби розкривні породи вапнують, розпушують насипний лес.
На території рекультивованих ґрунтів будують під’їзні дороги, дренажну систему, гідротехнічні споруди для захисту відновлених ґрунтів від водної ерозії тощо.
Третій етап – біологічна рекультивація. Вона спрямована на відновлення родючості рекультивованих земель з метою переведення їх у повноцінні угіддя різного призначення. Напрям і методи біологічної рекультивації вибирають залежно від географічного положення району, клімату і господарсько-економічних особливостей.
Найпоширенішим і найдешевшим видом освоєння рекультивованих територій є лісонасадження. В інших випадках на відновлених землях вирощують польові або плодові культури, створюють зони відпочинку, архітектурно-ландшафтні комплекси тощо.
Контрольні запитання
Що розуміють під ерозією ґрунту?
Які існують види ерозії ґрунту?
Що являє собою водна ерозія ґрунту?
Як поділяють ґрунти за ступенем змитості?
Що являє собою вітрова ерозія (дефляція) ґрунту?
Що є основними причинами вітрової ерозії ґрунту?
Від чого залежить інтенсивність вітрової ерозії ґрунту?
Які існують типи вітрової ерозії ґрунту?
Охарактеризуйте повсякденну вітрову ерозію ґрунту.
Охарактеризуйте виникнення і поширення пилових бур, як ерозії ґрунту.
Як поділяється ерозія ґрунтів за ступенем прояву?
Охарактеризуйте нормальну ерозію ґрунту.
Що таке прискорена ерозія ґрунту?
Назвіть групи чинників, які впливають на виникнення та інтенсивність ерозійних процесів.
Що є основними чинниками розвитку водної ерозії?
Охарактеризуйте роль рельєфу як чинника ерозійних процесів.
Охарактеризуйте вплив кліматичних особливостей місцевості на розвиток ерозійних процесів.
Охарактеризуйте вплив гранулометричного складу ґрунту на виникнення та розвиток вітрової ерозії.
Де знаходиться провінція найактивнішої дефляції на Україні?
Що таке «лавинний ефект»?
Яка роль рослинного покриву в ерозійних процесах?
Охарактеризуйте закономірності поширення еродованих ґрунтів на Україні.
Якої шкоди завдає ерозія ґрунтів довкіллю?
Які основні заходи використовуються для боротьби з ерозією ґрунту?
В чому полягає суть організаційно-господарських заходів боротьби з ерозією?
У чому суть агротехнічних заходів боротьби з ерозією?
Назвіть основні агротехнічні протиерозійні заходи в районах активної дії вітрової ерозії.
Назвіть основні агротехнічні протиерозійні заходи в районах поширення водної ерозії.
Що являє собою система лісомеліоративних заходів боротьби з ерозією?
В чому суть гідротехнічних протиерозійних заходів?
Охарактеризуйте протиерозійні гідротехнічні споруди.
В чому полягає промислова ерозія ґрунтів?
Що розуміють під рекультивацією?
Назвіть етапи рекультивації земель, порушених гірничодобувними роботами.
В чому полягає підготовчий етап рекультивації?
В чому полягає гірничо-технічна рекультивація порушеної території?
Охарактеризуйте біологічну рекультивацію земель.