- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
7.2 Водні властивості ґрунту
Основними водними властивостями ґрунту є вологоємність (водо- утримувача здатність), водопідіймальна здатність і водопроникність.
Вологоємність – це здатність ґрунту вміщувати й утримувати у собі певну кількість води. Виділяють такі види вологоємності: максимально-гігроскопічна , капілярна, повна і польова (найменша).
Максимально-гігроскопічною вологоємністю називають найбільшу кількість вологи, яку може утримати ґрунт за умови повного насичення повітря парою (за відносної вологості 94%). Величина її залежить від дисперсності ґрунту і вмісту в ньому гумусу.
Капілярна вологоємність – це кількість вологи в ґрунті, яка заповнює капіляри у випадку неглибокого залягання ґрунтових вод, тобто коли є так звана підперта вода.
Повна, або найбільша, вологоємність – це кількість вологи, яку може утримувати ґрунт, якщо нею будуть заповнені всі його пори – як капілярні, так і некапілярні . Вона характеризує максимальну вологоємність ґрунту.
Польова вологоємність – кількість води, яку може увібрати й утримувати ґрунт після стікання гравітаційної води під час змочування зверху, якщо усунено випаровування, при глибокому заляганні ґрунтових вод.
На величину вологоємності кожного ґрунту впливають головним чином гранулометричний склад, структурність ґрунту і вміст у ньому органічної речовини.
До ґрунтово-гідрологічних констант відносять також максимальну гігроскопічність, вологість в’янення, вологість розриву капілярного зв’язку.
Вологість в’янення (коефіцієнт в’янення) – вологість ґрунту, за якої проявляються ознаки в’янення рослин. Ця величина залежить від властивостей ґрунту ( механічний склад, засолення, наявність торфу та ін. ) і біологічних особливостей рослин. Вологість в’янення глинистих ґрунтів становить 20 – 30%, піщаних – 1-3%, торфових – 60-80%.
Вологість розриву капілярного зв’язку – це кількість води, при якій розривається суцільний потік капілярної води в ґрунті (складає 65-70% від максимальної кількості капілярно-підвішеної води).
Водопроникність ґрунту – здатність ґрунтів пропускати через себе воду, яка надходить з поверхні. Це одна з важливих ґрунтово- гідрологічних характеристик, що впливає на особливості формування стоку, водний режим ґрунту. Процес руху води має два етапи: всмоктування ( інфільтрація) і просочування ( фільтрація).
Інфільтрація – заповнення водою вільних пор ґрунту під впливом сорбційних, меніскових, гравітаційних сил і градієнта напору.
Фільтрація – безперервний рух води в насиченому ґрунті під впливом градієнта.
Межею між всмоктуванням і просочуванням вважають установлення постійної швидкості фільтрації.
Водопідіймальна здатність ґрунту – це його властивість обумовлювати висхідне пересування в ньому води за рахунок капілярних сил. Висота підняття води по капілярах у ґрунті залежить від його гранулометричного складу: чим дрібніші механічні частинки ґрунту, тим повільніше, але вище, підіймається вода. Зокрема, максимальна висота капілярного підняття для піщаних ґрунтів – 0,5 – 0,8 м; для суглинкових – 3,5 м .
Водопідіймальна здатність, з одного боку, є позитивним чинником, оскільки забезпечує водою кореневу систему рослин, особливо тоді, коли корені не досягають ґрунтової води. З іншого боку, збільшуючи випаровування води, водопідіймальна здатність призводить до висушування ґрунту.