1.3 Методи дослідження ґрунту

Ґрунтознавство як наука використовує два основні методичні принципи:

Історико-геоморфологічний, який враховує умови, шляхи утворення і вік елементів рельєфу, на яких розвинуті ті чи інші види ґрунтів.

Ґрунтово-геохімічний, який вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху, диференціації й акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.

Ці два підходи вивчення ґрунтового покриву здійснюються шляхом використання ряду конкретних методів дослідження ґрунту.

Профільний метод лежить в основі всіх ґрунтових досліджень. За цим методом ґрунт вивчають від поверхні на всю глибину його товщі до ґрунтоутворюючої (материнської) породи. При цьому на профілі визначають межі генетичних горизонтів і описують їх морфологію.

Морфологічний метод – спосіб пізнання властивостей ґрунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, складом, новоутвореннями, глибиною й послідовністю залягання горизонтів та ін. Він є базисним при проведенні польових ґрунтових досліджень і складає основу польової діагностики ґрунтів. Містить три види морфологічного аналізу: макро- , мезо - і мікроаналіз.

Порівняльно-географічний метод ґрунтується на залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної дії факторів ґрунтоутворення. Зміна факторів ґрунтоутворення зумовлює зміну властивостей ґрунту.

Порівняльно-історичний метод дає можливість дослідити минуле ґрунтів і ґрунтових горизонтів у порівнянні із сучасними процесами.

Метод ґрунтово-режимних спостережень застосовується для вивчення кінетики сучасного ґрунтоутворення на основі замірів тих чи інших параметрів (вмісту солей, гумусу, азоту, інших елементів живлення) протягом вегетаційного періоду, року, декількох років.

Метод ґрунтових витяжок базується на тому, що розчинник (вода, органічні розчинники, розчини різних кислот, лугів або солей) екстрагує з ґрунту визначену групу сполук. Метод застосовується для вивчення доступних рослинам елементів живлення, фракційного складу гумусу, рухомих сполук у ґрунтах, процесів міграції та акумуляції різних елементів.

Аерокосмічний метод охоплює візуальне вивчення фотографій земної поверхні, одержаних у різних діапазонах спектра, а також пряме дослідження з літаків і космічних апаратів спектрального відбиття або поглинання ґрунтом у різних областях спектра.

Радіоізотопні методи застосовуються для вивчення міграції елементів на основі мічених атомів (радіоактивних ізотопів) і використовуються для визначення віку ґрунту.

Крім того, в ґрунтознавстві застосовують ряд інших методів, а саме: ґрунтових ключів, ґрунтових монолітів, ґрунтових лізиметрів, балансовий, лабораторно-експериментальні методи; фізичні, фізико- хімічні, хімічні, біологічні аналізи.

1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру

При організації сільськогосподарського виробництва велике значення має врахування природних умов різних зон, районів і кожного конкретного господарства.

Без цього не можна вирішувати питання високопродуктивного використання землі, планування сільськогосподарської продукції, раціональної організації сільськогосподарських підприємств.

Ґрунтовий покрив, рельєф, рослинність, клімат та інші природні умови в окремих зонах і районах України мають великі розбіжності. Навіть в окремих сільськогосподарських підприємствах ці умови часто різні.

Дослідження показують, що урожайність сільськогосподарських культур перебуває у прямій залежності від водного, поживного, повітряного, теплового і токсичного режимів ґрунту.

Вказані чинники є похідними гранулометричного і валового хімічного складу, вмісту гумусу, суми увібраних основ та інших властивостей ґрунтів.

Всі ці дані визначають у результаті обстеження ґрунтів.

Крупномасштабне обстеження ґрунтів – це виявлення умов ґрунтоутворення і графічне відображення просторового розміщення окремих ґрунтових різновидів у відповідному масштабі.

Для практичного використання результати ґрунтових обстежень оформляють у вигляді карт ґрунтів, відповідних картограм та ґрунтових нарисів (пояснювальних записок до них).

В Україні карти ґрунтів складаються в різних масштабах і поділяються на дрібномасштабні, середньомасштабні, крупномасштабні, детальні.

Крупномасштабні карти (масштаб 1:50000-1:10000) - це переважно карти ґрунтів окремих господарств. Їх використовують у внутрішньогосподарському землевпорядкуванні, земельному кадастрі, для розробки диференційованої системи агротехнічних заходів, правильного використання добрив, планування протиерозійних заходів та ін.

Детальні карти (масштаб 1:5000 – 1:2000) складаються на території дослідних станцій і науково-дослідних установ, ділянки багаторічних насаджень та технічних культур. Їх використовують при закладанні багаторічних дослідів, проведенні зрошення й осушення земель, вибору ділянок під плодові культури.

Сучасна карта ґрунтів України (масштаб 1:75000) складена за матеріалами суцільного крупномасштабного обстеження ґрунтів, проведеного у 1958-1961р.р., схематично відображає ґрунтовий покрив України в її зонах, підзонах, провінціях і фізико-географічних областях.

До карти ґрунтів додається номенклатурний список ґрунтів з урахуванням їх формування на відповідних ґрунтотворних породах, гранулометричного складу, оглєєння, солонцюватості та ін.

Для організації правильного використання земель одночасно з ґрунтовим проводять агрохімічні, меліоративні і геоботанічні обстеження.

Агрохімічне обстеження дає інформацію про забезпеченість ґрунту поживними речовинами з виділенням низько-, середньо- і високозабезпечених азотом, фосфором і калієм.

Меліоративне обстеження характеризує землі за глибиною залягання ґрунтових вод і ступенем зволоження земель, з виділенням земель, що потребують гідротехнічних, агротехнічних, культуртехнічних і меліоративних заходів.

Геоботанічні обстеження проводять з метою розробки заходів по покращанню і раціональному використанню природних кормових угідь.

Для узагальненої характеристики якості основних сільськогосподарських угідь ґрунтові різновиди, близькі за природними властивостями й ознаками об’єднують в агровиробничі групи ґрунтів.

Агровиробниче групування ґрунтів необхідне для приведення ґрунтових карт до вигляду, більш зручного для використання їх у сільськогосподарському виробництві і в землевпорядному проектуванні. Воно проводиться окремо на немеліорованих, зрошуваних і осушених землях.

Результати агровиробничого групування ґрунтів відображають на картограмі, на якій виділяють однотипні групи ґрунтів і приводяться їх площі.

Картограма агровиробничих груп ґрунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки угідь, тобто формування структури угідь сівозмін, їх полів і робочих ділянок, відповідно до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур.

Крім картограми агровиробничого групування ґрунтів, складають картограми товщини гумусового горизонту, гранулометричного складу, кислотності, солонцюватості, камянистості, засоленості ґрунтів, перезволоженості земель та ін.

Набір картограм, які доповнюють ґрунтові карти, визначається характером ґрунтового покриву і виробничими особливостями ґрунтів.

Карти ґрунтів і відповідні картограми використовуються для диференційованого застосування агротехніки і добрив стосовно видів і різновидностей ґрунтів, при підборі сільськогосподарських культур, розробці протиерозійних і культуртехнічних заходів, виявленні ґрунтів, які потребують меліорацій, проведенні земельно-оціночних робіт та ін.

Матеріалами ґрунтових обстежень є основою при розробці проектів внутрігосподарського землевпорядкування території.

Врахування властивостей ґрунтів має важливе значення при організації угідь і сівозмінних масивів, виділенні ділянок під багаторічні насадження, пасовища і сінокоси, розміщенні полезахисних лісових смуг.

Під кожне угіддя і сівозміну необхідно відводити земельні масиви з однорідними ґрунтами, які за своїми фізико-хімічними і біологічними властивостями найбільш сприятливі для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, зумовлюють однакові строки обробітку ґрунту, посіву культур і збору урожаю.

У процесі вибору ділянок під сади необхідно також враховувати основні вимоги плодових культур до ґрунту.

У кожній ґрунтово-кліматичній зоні є свої особливості використання ґрунтових матеріалів у вирішенні питань землеустрою. Ці особливості зумовлені як загальнозональними властивостями ґрунтового покриву, так і характером спеціалізації господарства.

При обліку кількості земель на основі матеріалів ґрунтових обстежень визначають природну характеристику земельного фонду, яка включає: вміст і товщину гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, камянистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, обумовлену як хімічними продуктами сільськогосподарського виробництва, так і техногенними чинниками.

За матеріалами ґрунтових обстежень обчислюють площі і складають експлікації земель за генетичними типами ґрунтів, агровиробничими групами та наведеними вище показниками.

Якісна оцінка земель дає характеристику якості земельних угідь за категоріями придатності, класами земель, механічним складом ґрунтів і ознаками, що впливають на родючість ґрунту, агровиробничими показниками ріллі і культуртехнічним станом сінокосів і пасовищ.

Облік кількості і якості земель є однією із складових частин державного земельного кадастру.

Використовуючи ці матеріали, землевласники та землекористувачі мають повне та об’єктивне уявлення про просторове розміщення ґрунтів на території та про їх якість.

При якісній оцінці земель важливим є бонітування ґрунтів, яке проводиться на основі даних про їх природні властивості, що істотно впливають на виробництво сільськогосподарської продукції (урожайність сільськогосподарських культур). Показником якості ґрунтів є бонітет – кількість балів щодо еталонного (найкращого) ґрунту, бонітет якого приймають за 100 балів. Для кожного типу ґрунту з урахуванням кліматичних, геохімічних та інших умов складають шкалу бонітування – перелік властивостей та ознак цього ґрунту, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур.

На основі матеріалів бонітування ґрунтів виконується економічна оцінка і грошова оцінка земель.

Контрольні запитання

1 Визначте поняття "ґрунт", охарактеризуйте етапи його становлення.

2 Які вчені вважаються основоположниками наукового ґрунтознавства?

3 Приведіть визначення "ґрунту" за В.В. Докучаєвим.

4 Приведіть визначення "ґрунту" за В.Р. Вільямсом.

5 Яке визначення "ґрунту" давав Д. Г. Віленський?

6 Дайте порівняльну характеристику основних визначень ґрунту.

7 Приведіть найбільш узагальнене та сучасне визначення ґрунту.

8 Дайте коротку характеристику глобальних функцій ґрунту.

9 Визначіть місце ґрунту в наземних екосистемах.

10 Що є основною формою органічної частини ґрунту?

11 Вкажіть основну властивість ґрунту.

12 Визначте місце та роль ґрунту в природі та діяльності людини.

13 Назвіть видатних вчених, які внесли значний вклад в розвиток ґрунтознавства на сучасному етапі.

14 З якими фундаментальними науками тісно пов’язане ґрунтознавство?

15 Що являє собою"ґрунтознавство" як наука?

16 Назвіть науки геолого – географічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

17 Назвіть науки агробіологічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

18 Назвіть науки аграрно-економічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

19 Назвіть найбільш важливі розділи ґрунтознавства.

20 Виділіть фундаментальні розділи ґрунтознавства.

21 Вкажіть прикладні розділи ґрунтознавства.

22 Назвіть основні положення сучасного ґрунтознавства.

23 Назвіть основні методичні принципи генетичного ґрунтознавства.

24 Назвіть основні методи вивчення ґрунту.

25 У чому полягає профільний метод вивчення ґрунтового покриву?

26 Дайте коротку характеристику морфологічного методу вивчення ґрунту.

27 У чому суть порівняльно-географічного методу вивчення ґрунту?

28 У чому полягає метод ґрунтово-режимних спостережень?

29 На чому базується метод ґрунтових витяжок.

30 У чому суть аерокосмічного методу вивчення ґрунту?

31 Для чого застосовують радіоізотопні методи вивчення ґрунту?

32 Які дані визначають у результаті обстеження ґрунтів?

33 Що являє собою крупномасштабне обстеження ґрунтів?

34 У яких матеріалах відображаються результати ґрунтових обстежень?

35 Які бувають карти ґрунтів за масштабом?

36 Що відображають на крупномасштабних картах ґрунтів?

37 Для чого використовують детальні карти ґрунтів?

38 Що являє собою сучасна карта ґрунтів України?

39 Для чого проводять архімічне обстеження ґрунтів?

40 Для чого проводять меліоративне обстеження земель?

41 З якою метою проводять геоботанічні обстеження?

42 У чому суть агровиробничого групування ґрунтів?

43 Для чого використовують картограми агровиробничих груп ґрунтів?

44 У чому суть використання матеріалів ґрунтових обстежень при визначенні питань землевпорядкування та кадастру?