- •1. Ключові визначення екологічного маркетингу.
- •2. Стимулювання збуту екологічно чистих товарів, його цільові аудиторії.
- •3. Характеристика стадій життєвого циклу товару.
- •7. На думку Скрипчука п. М., екологічний маркетинг покликаний виконувати такі функції:
- •8. Етапи процесу ціноутворення.
- •9. Особистий продаж та його переваги.
- •11. Поняття “Зеленого маркетингу”.
- •12. Етапи розвитку маркетингу
- •14. Види сегментації споживчого ринку.
- •16. Основні групи екомаркування упаковки.
- •17. Принципи екологічної освіти.
- •20. Участь працівників служби маркетингу в інноваційному продуктовому проекті.
- •21. Екологічно чистий продукт та критерії його розпізнання
- •23. Інтенсивний, ексклюзивний та вибірковий розподіл.
- •24. Гуртова торгівля через посередницькі організації та встановлення комерційних контактів.
- •25. Ієрархія потреб Маслоу.
- •26. Характеристика видів маркетингу.
- •27. Метод ціноутворення на основі рівня попиту.
- •29. Роль реклами в стимулюванні збуту екологічно чистої продукції.
- •31. Концепції екологічного маркетингу.
- •33. Основні завдання гуртової торгівлі екологічно чистими товарами.
- •36. Знаки міжнародного екомаркування.
- •37. Концепції екологічного маркетингу (питання 31)
- •38. Джерела ековитрат та механізми їх регулювання.
- •45. Завдання екологічного маркетингу у сфері послуг в Україні.
- •51. Етапи планування екологічно чистого асортименту.
- •67. Є в 14-ї
- •75. Механізм розрахунку поточної ціни екологічно чистого товару.
33. Основні завдання гуртової торгівлі екологічно чистими товарами.
Основні завдання гуртової торгівлі екологічно чистими товарами включають:
1) маркетингове вивчення ринку, попиту і пропозиції на екологічно чисту продукцію промислового і споживчого призначення;
2) формування попиту на продукцію, що відповідає екологічним вимогам;
3) розміщення виробництва екологічних товарів у необхідному асортименті, кількості і з відповідною якістю;
4) своєчасне, повне і ритмічне забезпечення екологічними товарами в широкому асортименті посередницьких, роздрібних підприємств, споживачів;
5) організацію екологічно безпечного зберігання товарних запасів;
6) організацію планомірного і ритмічного завезення і вивезення товарів з максимальним дотриманням екологічних вимог;
7) забезпечення пріоритету екологічно свідомого споживача, посилення його економічного впливу на постачальника залежно від надійності господарських зв’язків, екологічної відповідності продукції, що поставляється;
8) забезпечення стабільності партнерських відносин у господарських зв’язках;
9) організацію планомірного завезення товарів з регіонів екологічно чистого виробництва в район споживання;
10) широке застосування еколого-економічних вимог при регулюванні всієї системи взаємовідносин між постачальниками, посередниками, споживачами, зниженні сукупних витрат, пов’язаних з просуванням товарів від виробників до споживачів.
34. Класифікація підприємств у сфері екологічних послуг.
|
Ознака класифікації |
Ознака класифікації |
Підприємства сфери екологічних послуг та їх функції |
|
1 |
2 |
3 |
|
Вид власності |
Державні |
Органи законодавчо-нормативного забезпечення; об’єднання та служби для вирішення міжрегіональних та загальнодержавних питань з охорони навколишнього середовища; наукові та навчальні центри для розробки науково-методичного, технологічного, кадрового забезпечення; центри з підготовки та перепідготовки фахівців; центри з ліцензування, метрології, стандартизації та сертифікації; центри зі зв’язків з громадськістю
|
|
Громадські |
Партії, добровільні громадські екологічні об’єднання; дитячі організації, студентські організації
| |
|
Приватні |
Маркетингові, страхові організації; експертно- консалтингові фірми, екобанки, аудиторські фірми; сертифікаційні центри; транспортні організації; підприємства з утилізації відходів; еколізингові та інформаційні центри | |
|
Вид ринку, на який орієнтується підприємство |
Ринок підприємств (ділові послуги) |
Експертно-консультаційні центри (оцінка життєвого циклу продукції, екоконтроль, екосертифікація, екофранчайзинг, еколізинг, екологічна інвентаризація, розробка декларації про екологічну діяльність), аудиторські фірми; маркетингові центри, фінансові організації, підприємства з організації ефективної доставки, налагодження, продажу, повернення продукції; підприємства для утилізації відходів та сміття, проектні організації (заліснення, озеленення); кадрові агентства |
|
Споживчий ринок |
Інформаційні центри, рекламні, організації з персональ-ного продажу, освітні, виховні, центри просвітницькі і зі зв’язків із громадськістю; страхові фірми | |
|
Органи державного управління |
Організації, що формуються із ресурсоутворюючих систем на замовлення органів державного управління для збору та обробки інформації, розробки та регламентацій з природокористування; для аналізу та прогнозу діяльності природокористувачів, для екологічного моніторингу | |
|
Періодичніст ь надання |
Постійні |
Підприємства з утилізації відходів та сміття; |
|
інформаційні центри; освітні, виховні організації; |
заклади для надання наукових, законодавчих, | |
|
нормативно-методичних консультацій; державні |
організації з охорони навколишнього середовища |
35. Формування та поширення екологічної програми підприємства. формування і поширення екологічної програми підприємства складаються з розробка структури екологічної програми, що включає опис екологічної політики і цілей, екологічних зобов’язань, якісних і кількісних критеріїв оцінки ефективності екологічного менеджменту, першочергових і довгострокових задач; поширення екологічної програми підприємства