- •Міністерство охорони здоров‘я україни
- •Зміст модулю 3
- •Тема 2. Гемобластози у дітей
- •Тема 3. Геморагічні захворювання у дітей
- •Тема 1: Залiзо-, бiлково- та вітамінодефіцитні анемії у дітей
- •Залізодефіцитна анемія (зда) Обмін заліза у організмі дитини.
- •Тема 2: Гемобластози у дітей.
- •Лейкемії
- •Лімфоми у дітей.
- •Класифікація
- •Клініка
- •1. Гострий регіонарний лімфаденіт
- •2. Гострий гнійний лімфаденіт
- •5.Специфічний туберкульозний лімфаденіт (скрофулюс)
- •6.Лімфаденіт після бцж вакцинації
- •7.Лімфаденіт при хворобі котячої подряпини (доброякісний інокуляційний лімфатичний ретикульоз або фенільоз )
- •Генералізоване збільшення лв
- •2.Інфекційний мононуклеоз.
- •5.Набутий токсоплазмоз
- •6.Бруцельоз
- •7.Віл – інфекція
- •1.Алергічний субсепсис Вісслера Фанконі
- •2.Ревматоїдний артрит.
- •3.Системний червоний вовчак
- •1.Апластична анемія
- •1.Лімфогранулематоз (див вище).
- •2.Лімфосаркома
- •3.Лімфобластома з великими фолікулами (хвороба Brill- Symmersa)
- •Тема 3. Геморагічні захворювання у дітей: гемофілія, тромбоцитопенії та тромбоцитопатії у дітей
- •II. Вторинний гемостаз: і фаза (протромбіноутворення)
- •II фаза (тромбіноутворення)
- •Диференційна діагностика геморагічного васкуліту і інвагінації.
- •Тема 4. Цукровий діабет у дітей.
- •Патогенез
- •Діагностичні значення орального тесту на толерантність до глюкози (глюкози для тесту - 1,75 г/кг маси тіла дитини, але не більше, ніж 75 г)
- •II. Латентний цд (порушення толерантності до глюкози) - критерії:
- •Критерії діагностики цд
- •Критерії компенсації цукрового діабету у дітей та підлітків
- •Розвиток гострих ускладнень цд (ком)
- •Виражене зневоднення
- •Приєднання інфекцій,
- •Порушення психіки дитини
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії
- •Диспансерне спостереження:
- •Ускладнення цд: Гострі ( коматозні стани) Лабораторні показники при діабетичних коматозних станах
- •Діабетичний кетоацидоз (дка)
- •Лактатацидемічна кома
- •Гіпоглікемія
- •Диференціальний діагноз
- •Рекомендована література:
- •Матеріали для самоконтролю
- •Тема 5: Захворювання щитоподібної залози у дітей.
- •Зміст теми гіпотиреоз
- •Дози l - тироксину:
- •Диспансерне спостереження:
- •Мікседемат0зна кома
- •Синдром тиреотоксикозу
- •Синдром тиреотоксикозу у підлітків більш ніж у 90% випадків обумовлений дифузним токсичним зобом (дтз). Дифузний токсичний зоб
- •Критерії діагностики
- •Ступені важкості тиреотоксикозу
- •Диспансерне спостереження
- •Тиреотоксичний криз
- •Ендемічний зоб
- •Рекомендована література:
- •Матеріали для самоконтролю
- •Тема 6. Хвороби гіпоталамо-гіпофізарної системи та статевих залоз у дітей.
- •Зміст теми Гіпопітуїтаризм
- •ДітИ із затримкою росту
- •Сімейно – конституційна затримка росту
- •Гіпофізарний нанізм
- •Критерії діагностики:
- •1. Клінічні:
- •2. Параклінічні методи:
- •Лікування
- •Ізольована недостатність стг
- •Церебральний нанізм
- •Лікування
- •Гігантизм та високорослість
- •Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом
- •Конституційна, сімейна високорослість.
- •Спеціального лікування не потребує.
- •Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія.
- •Ожиріння
- •Диференціальна діагностика основних видів ожиріння у дітей та підлітків
- •Порушення статевого розвитку
- •Затримка статевого розвитку (зст)
- •Гіпогонадизм
- •ПередчасниЙ статевиЙ розвиток
- •ВродженА дисфункціЯ кори надниркових залоз (вдкннз) – адрено-генітальний синдром
- •Форма з втратою солей
- •Тривале, хронічне лікування
- •Проста вірильна форма.
- •Гіпертонічна форма
- •Рекомендована література.
- •Матеріали для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
Гіпогонадизм
Буває первинним (гіпоплазія або аплазія гонад внаслідок патогенного впливу на плід) та вторинним (зниження гонадотропної функції гіпофіза внаслідок його безпосереднього ушкодження – інфекції, травми).
При первинному гіпогонадизмі є гіпоплазія та порушення структури гонад, недорозвиток зовнішніх геніталій, пізня поява, слабо виражені, або зовсім відсутні вторинні статеві ознаки. Часто спостерігається істинна гінекомастія.
При вторинному гіпогонадизмі паралельно із ознаками затримки статевого розвитку, описаними вище, є клінічні ознаки ураження інших ендокринних залоз, обмінні порушення, неврологічна симптоматика.
Лікування. Діти із конституційною ЗСР не потребують призначення препаратів статевих гормонів. Лікування повинно бути комплексним, поетапним:
Повноцінне харчування
Вітамінотерапія у віковому дозуванні – курсами (віт. Е, А, В1,В6, С)
Препарати цинку
При поєднанні із затримкою росту (ЗР) та наявності дефіциту маси тіла – анаболічні препрати (калію оротат, гліцерофосфат кальцію, тощо)
Лікувальна фізкультура
Фізіотерапія (точковий масаж біологічно активних точок при ЗР, загальний масаж, циркулярний душ, хвойні, морські ванни, „перлинні” тощо).
Призначення чоловічих та жіночих статевих гормонів обов‘язкове при первинному гіпогонадизмі. Це дозволяє добитися появи вторинних статевих ознак, але репродуктивна функція залоз не відновлюється.
Вторинний гіпогонадизм успішно лікується хоріональним гонадотропіном.
ПередчасниЙ статевиЙ розвиток
Це поява вторинних статевих ознак за ізосексуальним типом у дівчинок раніше, ніж у 7 років, у хлопчиків – раніше, ніж 9 років.
Справжній передчасний статевий розвиток: передчасний статевий розвиток, який пов’язаний з передчасною надмірною секрецією гіпофізом гонадотропних гормонів. Розрізняють церебральну, ідіопатичну та сімейну форми.
Діагностичні критерії у дівчат:
Клінічні: поява вторинних статевих ознак за ізосексуальним типом раніше, ніж у 7 років; збільшення молочних залоз, естрогенізація зовнішніх статевих органів; збільшення матки і яєчників; можлива поява менструацій, які можуть мати регулярний характер; андроген-залежні зміни шкіри (aкне, активність сальних і потових залоз). Випередження темпів росту на 2 та більше сигмальних відхилення від вікової норми за умови неповністю закритих зон росту, або у разі, коли діагноз вперше був встановлений пізно і є вже сформовані вторинні статеві ознаки дорослої людини та закриті зони росту – характерно відставання темпів росту більше ніж на 2 сигмальних відхилення.
Особливості поведінки: ейфорійність, настирливість, рухове та емоційне розгальмування, недостатнє почуття дистанції, агресивність, тощо.
Гормональна діагностика:рівні ЛГ, ФСГ - досягають пубертатного рівня і вище, але у частини хворих можуть бути на допубертатному рівні; підвищення рівня естрадіолу крові вище вікових значень.
Діагностичні критерії у хлопців:
Клінічні: поява вторинних статевих ознак за ізосексуальним типом раніше за 9 років; об‘єм яєчок у хлопчиків до 8 років більше, ніж 8 мл; андроген-залежні зміни шкіри (статеве оволосіння, aкне, активність сальних і потових залоз), огрубіння голосу, випередження темпів росту на 2 та більше сигмальних відхилення від вікової норми за умови не повністю закритих зон росту, або у разі, коли діагноз вперше був встановлений пізно і є вже сформовані вторинні статеві ознаки дорослої людини та закриті зони росту – характерно відставання темпів росту більше ніж на 2 сигмальних відхилення. Особливості поведінки аналогічні дівчатам.
Гормональна діагностика:пубертатний рівень тестостерону крові; рівні ЛГ, ФСГ - досягають пубертатного рівня і вище, але у частини хворих можуть бути на допубертатному рівні.
Лікування дівчаток і хлопчиків:
Мета:пригнічення розвитку вторинних статевих ознак та зниження темпів дозрівання кісткової системи для запобігання кінцевого низького росту.
У разі пухлинних новоутворень у ЦНС – лікування спільно із нейрохірургами.
Лише при підтвердженні діагнозу справжнього ПСР призначаються аналоги люліберину (трипторелін) – діферелін, декапептил. Тривалість медикаментозного лікування – до початку пубертатного віку (до 9 років – у дівчаток і 10 років – у хлопчиків). Контроль ефективності лікування – за рівнем ФСГ, ЛГ, естардіолу: на етапі підбору дози - 1 раз на 3 міс (перші 6 міс.), надалі – 1 раз на 6 міс.