Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом

Клінічні ознаки	Констуційна, сімейна високо рослість	Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм, акромегалія	Генетичні форми
Сімейна високорослость	Є	Відсутній	Може бути
Темпи росту	Прискорені з народження	Прискорені з моменту захворювання	Прискорені з народження
Будова тіла	Пропорційна	У дітей пропорційна, у підлітків - типове збільшення китиць та ступнів, гіпертрофія кісток обличчя	Стигми дизембріогенезу
Кістковий вік	Відповідає паспортному	Відстає від паспортного	Відповідає паспортному
Статевий розвиток	Відповідає паспортному	Відстає від паспортного	Залежно від синдрому.
Неврологічна загальномозкова симптоматика	Відсутня	Є	Залежно від синдрому.
КТ або МРТ головного мозку	Без патології	Наявність пухлини (аденоми)	Без патології
Рівень глюкози крові натще	Нормальний	Нормальний або гіперглікемія	Нормальний
Рівень ІПФР-1 в випадковій пробі крові	Нормальний	Значно підвищений	Нормальний
Рівень пролактину в крові	Нормальний	Нормальний або підвищений	В залежності від синдрому.
Ліпідний склад крові	Нормальний	Атерогенна дисліпопротеїдемія	В залежності від синдрому.
Лікування	Статеві гормони	Операція, променева терапія	Симптоматичне

Лікування.

1. Конституційна, сімейна високорослість.

• Спеціального лікування не потребує.

2. Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія.

• При СТГ- секретуючій аденомі - аналоги соматостатину: октреотид (сандостатин). Термін лікування 3-6 місяців, при необхідності - довше.

• При необхідності – рентгенотерапія на область гіпофіза або гіпофізектомія.

• У пацієнтів з гіперсекрецією пролактина - агоністи допаміну

• Симптоматична терапія при гіпогонадизмі – статеві гормони, при тиреотоксикозі – тиреостатичні препарати, при лікворній гіпертензії – діакарб, при церебро-васкулярній патології і лікворно-венозній дисциркуляції – ноотропні, судинні, венотоніки.

Тривалість терапії - 3-6 міс., при необхідності – довше (в залежності від причини і прогресування хвороби)

Ожиріння

Визначення: Хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрати енергії в осіб зі спадкоємною схильністю або за її відсутності.

Класифікація ожиріння:

1. Первинне

   1. Аліментарно-конституційне

2. Діенцефальне

   1. Гіпоталамічне

   2. Церебральне

   3. Змішане

3. Вторинне

   1. Наднирникове (синдром або хвороба Іценка-Кушинга)

   2. Панкреатичне (гіперінсулінізм)

   3. Гіпотиреоїдне

   4. Гіпогонадне

4. Спадкові синдроми, що супроводжуються ожирінням (Прадера-Віллі, Лоуренса-Муна-Барде-Бідля, Фреліха, Морган‘ї-Стюарта-Мореля, Бер‘єсона-Форсмана-Лемана, Альстрема, глікогеноз 1-го типу тощо)

5. Змішане

План обстеження хворих на ожиріння:

1. Загальне клінічне обстеження:

• Визначення зросту і маси тіла, розрахунок індексу маси тіла (кг/м²), (оцінка проводиться за допомогою таблиць або перцентильних діаграм),

• окружність талії і стегон, індекс “окружність талії/окружність стегон” (ОТ/ОС),

• пропорції тіла,

• наявність стрій,

• статевий розвиток,

• артеріальний тиск (наявність артеріальної гіпертензії)

• загальні аналізи крові та сечі

• визначення глюкози в крові натще

• ліпідний спектр крові

2. Анамнез: можлива причина прибавки маси тіла, динаміка збільшення маси тіла з народження до моменту обстеження, сімейний анамнез (визначення спадковості по ожирінню, цукровому діабету 2 типу, гіпертонічній хворобі, подагрі)

2. Рентгенограма кистей рук для визначення “кісткового” віку.

3. При необхідності - МРТ або комп‘ютерна томографія головного мозку, консультація нейрохірурга.

4. УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз, органів черевної порожнини, дівчаткам при необхідності – УЗД органів малого тазу.

5. Гормональні дослідження:

• Для діагностики гіпотиреозу: визначення рівня ТТГ (при його зміні – вільного Т4).

• При наявності порушення статевого дозрівання – ФСГ, ЛГ, пролактин, естрадіол, тестостерон, обстеження згідно відповідного протоколу.

• При ознаках гіперкортицизму - обстеження згідно відповідного протоколу.

• При можливості – рівень інсуліну, лептину у крові.

• При ознаках псевдогіпопаратиреозу – кальцій, фосфор крові, паратгормон.

6. ЕКГ, при стійкому підвищенні АТ – ЕхоКГ.

7. Консультації:

• Невролога, при необхідності за рекомендацією невролога – проведення електроенцефалограми, ЕХО-енцефалограми.

• Офтальмолога, дослідження очного дна.

• Генетика (для діагностики генетичних синдромів, що супроводжуються ожирінням)

8. Обстеження для виявлення соматичних захворювань.

Діагностика

Ожиріння діагностують при збільшенні маси тіла за рахунок жирової тканини, при перевищенні індекса маси тіла (ІМТ) > 95 перцентилі для даного зросту, віку і статі.

Визначення ІМТ для відповідного віку і статі - див.додатки №1 і №2.

Визначенн ожиріння за індексом маси тіла (ІМТ, кг/м²):

	ІМТ для відповідного віку і статі
Дефіцит маси тіла	< 5-ї перцентилі
Нормальна маса тіла	Від 5-ї до 85-ї перцентилі
Ризик ожиріння	> 85-ї перцентилі до < 95-ї
Ожиріння	> 95-ї перцентилі

Діагностика типу ожиріння:

Абдомінальний (андроїдний) тип ожиріння діагностують, якщо індекс ОТ/ОС для хлопчиків > 0,9; для дівчаток > 0,8.