- •33. Зміст поняття політичний символ .
- •36. Політика та музика .
- •39.Політичні проблеми в художній літературі .
- •40.Поняття та сутність змі та масових комунікацій .
- •41. Функції змі у формуванні політичної культури
- •42. Суперечливий вплив змі на політичну культуру
- •44. Закономірності та механізми політичної соціалізації.
- •45. Етапи політичної соціалізації.
- •46. Структура та моделі політичної соціалізації .
- •47. Особливості політичної соціалізації в Україні
- •48.Зміст поняття та основні типи політичної поведінки .
- •51. Електоральна участь ,її особливості та реалізація в Україні
- •52.Поняття та мотивація протестної участі та їх наслідки для політично системи
- •53.Політична діяльність
- •54. Специфіка моралі і політики як співвідношення цілей і засобів досягнення в політичній сфері .
- •55. Сутність політичної етики
- •56. Моральні критерії політичної діяльності
- •57.Популізм в системі політичної культури суспільства.
- •2.1 Популістські методи і стиль політичної діяльності
- •58. Аморальність тоталітаризму
- •59. Форми морального процесу в демократичному режимі.
- •60. Історичні особливості політичної культури українців
- •61. Сучасний стан політичної культури в Україні
- •62.Партійні орієнтації населення України.
- •63. Політичні субкультури в Україні
- •64. Перспективи розвитку демократичної політичної культурисучасного українського суспільства
62.Партійні орієнтації населення України.
Функціонування стабільної і ефективної партійної системи є однією зобов’язкових передумов існування демократичної держави. У цьому сенсі оцінка розвитку партійної системи України з боку населення є важливим та актуальним завданням аналізу рівня розвитку демократії в Україні. Процес формування ефективної партійної системи залишається важливим та актуальним завданням у контексті формування демократичної української держави, який водночас пов’язаний з багатьма проблемами. Незважаючи на певний досвід функціонування багатопартійності в Україні,система характеризується як недосконала, і серед різних об’єктивних чинників партійного будівництва доцільно звернути увагу на вплив громадського чинника на стан розвитку партійної системи.Основною метою статті є аналіз оцінок стану партійної системи України з боку населення, а також розкриття впливу на її розвиток чинників суспільного характеру з урахуванням інших ключових чинників формування політичних партій в умовах посткомуністичних трансформацій.В українському суспільстві політичні партії традиційно користуються дуже низьким рівнем довіри. Цілком їм довіряють лише 0,7 % населення, а скоріше довіряють – 8,8 %. При цьому переважна більшість населення (загалом близько 60 %) зовсім та частково їм не довіряє. Третина(29,4 %) взагалі не можуть визначитися.Результати аналізу динаміки ставлення населення до політичних партій свідчать про ледь помітні позитивні тенденції. З 1995 р. кількість тих, хтозовсім не довіряє, зменшилася з 42,3 % до 28,0 % (2008 р.) Однак при цьому збільшилася кількість тих, хто переважно не довіряє: 1995 р. – 24,8 %проти 32,9 % – 2008 р. . Таким чином,можна свідчити, що рівень недовіри до політичних партій не знизився, а лише певною мірою «пом’якшився». На тлі низьких оцінок довіри до політичних партій, їх здатності виражати суспільні інтереси,цілком логічним є невисокий рівень підтримки існування багатопартійної системи в Україні. Лишечверть населення (25,9 % проти 70 %) вважає, щонашій країні необхідна багатопартійність. Із зазначених 70 % 42,9 % зазначають, що вона взагаліне потрібна, а 30,5 % не визначилися. Оцінки населенням діяльності політичних партій тісно пов’язані із загальним ставленням до виборчого процесу. Переважна більшість громадян – 69,5 % – зазначає, що вибори в нашій країні не є чесними і вільними. Протилежної думки дотримуються лише 13,6 % опитаних .Низький рівень довіри населення до політичних партій та низька оцінка ефективності виборчої системи загалом можуть призвести до значного зниження електоральної активності громадян. Оцінки населенням партійної системи України розкривають складне переплетіння суспільно–політичних проблем, що значною мірою обумовлюють стан її розвитку. В цьому контексті доцільно проаналізувати роль самих громадян у функціонуванні політичних партій. Короткий проміжок часу, протягом якого розбудовується партійна система України, також не сприяв формуванню досконалих партій, створенню стійких партійних ідентифікацій у населення.Особливо це стосується незначної кількості часу від переходу до парламентсько–президентської політичної системи. Як відомо, формування партійних систем розвинених країн відбувалося протягом тривалого періоду і на основі чітких політичних, економічних, конфесійних інтересів певних соціальних верств, які потім трансформувалися в конкретні ідеологічні напрями.
