13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.

У Північному Причорномор’ї скіфська культура механічно замінила попередні.Її пам’ятки докорінно відрізняються від матеріальної культури найпізніших передскіфських комплексів.

Тут наприкінціVII ст до н.е. завершилось політичне формування Скіфії,до складу якої входили різні за етнічним походженням племена.

Суспільний лад скіфів VII-IVст. До н.е. визначався скотарським характером виробництва.Висока продуктивність скотарства сприяла швидкому майновому розшаруванню суспільства.Вчені вважають,що скіфське суспільство належало до ранньокласових.Багаті скіфи володіли основною масою худоби,мали численних рабів.Разом з рабами найтяжчу роботу виконували збіднілі родичі,як це було в усіх кочових народів.Скотарський характер виробництв мав,безумовно,вирішальне значення в соціально-економічному і політичному розвитку скіфського суспільства.

Скіфська держава виступає,насамперед,як військова організація,що відповідала умовам розвитку кочового господарства V-IV стдо н.е Скіфи мали сильек,добре озброєне і дисципліноване військо.Основою військових підрозділів були рід і плем’я,що втратили свої початкові виробничі й соціальні функції.Влада скіфських царів була необмеженою.Цар був військовим начальником та верховним суддею,що мав право виселення смертного вироку.Його влада спиралася на раду старійшин,рішення начальників,які очолювали військо.У скіфському суспільстві царська влада вважалася божественною за походженням.Єдиними над собою владиками скіфські царі визнавали Папая(Зевса) і Табіті-божественну царицю скіфів.

Центральне місце у скіфській державі,за даними Геродота,займали царські скіфи,які вважали рещту населення своїми рабами.Йдеться,очевидно,про царську скіфську ладу,яка експлуатувала налелення власне скіфських і деяких прилеглих до них земель.Від царських скіфів у данницькій залежності були інші скіфські й сусідські племена,згадувані Геродотом.Крім данницьких відносин мали місце і безпосередньо військові походи скіфів,під час яких,за свідчення Геродота,вони грабуввали інші народи.

14.Основні етапи скіфської історії.

Історію Скіфії можна умовно поділити на чотири основні етапи:

1)Скіфія у Північному Кавказі.Ішкуза.

2)Розквіт степових скіфів-Велика Скіфія.

3)Занепад Скіфії.Утворенння в Криму Малої Скіфії.

4)Загибель Малої Скіфії.

Під час першого етапу політичної історії Скіфії скіфи перебували на Північному Кавказі та Кубані.Саме тут сконцентрована переважна більшість скіфських курганів VII-VI ст.до н.е.Більшість дослідників вважає,що саме тут знаходилось легендарне царство Ішкуза,з якого скіфи чинили напади на Закавказзя та Передню Азію.Цікаво,що серед знайдених у цих курганах типово скіфських речей багато виробів близько-східного походження із заліза і срібла.Вони потрапили до скіфів під час грабіжницьких походів у Закавказзя і Передню Азію.Під час перебуваання на північному Кавказі і Кубані скіфи здіснюють походи проти сусідніх держав.Першу згатку про похід скіфів маємо в ассирійському лжерелі,що датується 744р.до н.е.У цей час Ассирія зазнавала нападів скіфських загонів вершників.Згодом скіфи стали союзниками Ассирії і допомогли їй в боротьбі з повсталими мідійцями.

-В I тисячолітті до н.е. в Азії та Східній Європі,від Монголії на Сході до Карпат на заході,панівною формою господаства стає кочове скотарство.Разом з тим набувають велткого поширення морфологічно близькі між собою,предмети озброєння,кінського спорядження,побутові речі та одяг.Стає характерним особливе прикладне мистецтво,виразною рисою якого є своєрідне зображення стилізованих тварин-так званий скіфський «звіриний стиль».

-Ще до вторгнення Дарія скіфи мали воєнні сутички з фракійцями,особливо з придунайськими їх племенами.Вторгнення Дарія викликало відповідний улар.Скіфські війська вторглися у фракію і дійшли до Херсонеса Фракійського.Скіфи зробили спробу Зав’язати джужні стосунки зі спартанцями при царі Клеомені I.Ця подія відбулася в 90-му роціV ст.до н.е. і звичайно стояла в прямому зв’язку з намаганням скіфів убезпечити себе від нових перських посягань.

15.Господарство,побут і звичаї скіфських племен..

Скіфська держава об'єднувала багато різних племен. Власне скіфами, азійським народом були племена царських скіфів і скіфів-кочовиків, які жили в причорноморських та приазовських степах. Вони панували над іншими племенами. Дніпровське лісостепове Лівобережжя заселяли скіфи-землероби, а на захід від Дніпра жили скіфи-орачі, або сколоти. Це були не етнічні скіфи, а осілі хліборобські племена праслов'ян, підвладні скіфам. Вождь царських скіфів мав величезну владу. Він очолював раду царів і військо, був верховним суддею. Царство поділялося на номи (округи), на чолі яких стояли вихідці із царської родини. Вищим органом влади були народні збори, які могли усувати царів від влади й обирати нових із представників царської родини.

Скіфська біднота й перетворені на рабів полонені працювали в господарстві багатіїв. Провідною господарською галуззю було скотарство. Воно забезпечувало людей усім необхідним для життя: м'ясо, молоко, шкіри. Скіфам доводилося весь час пересуватися степом у пошуках пасовиськ. За житло їм служили вкриті повстю вози. Осілі лісостепові племена розташовували свої поселення на високих, зручних для оборони пагорбах, займалися орним землеробством — вирощували пшеницю, ячмінь, жито. Серед ремесел було поширене ковальське, гончарне, ткацьке, бронзоливарне.

Скіфи вірили в існування багатьох богів. Головними вважалися богиня домашнього вогнища Табіті та повелитель неба й родоначальник скіфів Папай. У жертву богу війни Арею приносили людей — військовополонених і рабів.

Бальзамоване тіло померлого возили по всіх скіфських племенах протягом сорока днів, потім ховали у великій могильній ямі, кладучи туди багато коштовних речей, зверху насипали величезний курган. Дослідження в Україні таких грандіозних скіфських курганів, як Чортомлик, Солоха, Огуз, Куль-Оба, Гайманова могила, Товста могила, відкрили світові чудові зразки мистецтва, для якого був характерним так званий звіриний стиль. Зброю, вуздечки, предмети побуту, коштовності прикрашали зображеннями фантастичних грифонів, пантер, вовків, оленів, баранів, птахів, риб.