25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.

Русь – земля полян з центром у Києві, завдяки своєму географічному становищу (через Київ проходив шлях «із варяг у греки»), йдучи попереду інших українських земель у своєму розвитку, з давніх-давен мала значення національно-політичного осередку життя українських племен. Таким чином, зростання ролі Києва стало важливим елементом тих внутрішніх факторів, які спонукали появу української державності, з якої шляхом історич­ного розвитку розвинулася й виросла Київська держава, захоплюючи в сфери своєї київсько-руської державної ідеології всі інші поодинокі українські землі і навіть поширюючи свої державні впливи далеко за українські етнографічні межі.

- Болгарська. Ця теорія твердить, що Київ був заснований у VІ ст. вихідцями із Болгарії. Основоположники цієї теорії опирались на збірку давніх болгарських літописів, а також свідчення візантійського імператора Костянтина Порфірородного. Гіпотеза хозарськаЗагальновідомо, що в середині VII ст. тюркомовні племена утворили в пониззях Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу – Хозарський каганат. У VIII ст. він підкорив слов’янські племена полян, сіверян, радимичів та в’ятичів. Ці факти були використані для обґрунтування тези про хозарське походження Київської Русі. Наприклад, у Конституції Пилипа Орлика (1710) стверджувалось, що хозари-козаки першими прийняли християнство ще до Володимира Святого. Це означало, що протоукраїнська держава, де головною силою були хозари-козаки, раніше за Володимира прилучилася до європейської цивілізації. Постала ця гіпотеза за конкретної політичної ситуації, на основу пошуку протидії (зокрема, й ідеологічної) політиці Москви. Щоб уникнути будь-яких намагань довести спорідненість історії України та Московії, в т.ч. й щодо віри, П. Орлик і висунув тезу про хрещення «хозар-козаків», наголошуючи, що вони раніше навернулися до цивілізованого світу, не маючи ніякого відношення до азійського деспотизму Москви.

Така точка зору істориками різних поколінь не була сприйнята всерйоз, як і твердження сучасного історика-дослідника О. Пріцака про те, що поляни були не слов’янами, а різновидом хозар, а їхня київська гілка – спадкоємицею роду Кия. Археологічні дослідження давнього Києва свідчать про місцеву слов’янську самобутність його матеріальної культури.

26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.

Норманська теорія , або «так звана норманська теорія» , або «норманізм» — назва антинаукової з погляду радянської пропаганди[1][2] точки зору, котру часто з негативною конотацією, надають супротивники науково встановлених фактів про заснування (або завоювання-захоплення) Київського престолу варягами-Рюриковичами (шведськими вікінгами-норманами) та їхньою варязькою дружиною. Вираз «норманська теорія» в Росії та СРСР часто використовувався як ідеологічне кліше або як звинувачення (особливо радянського часу) в політичній неблагонадійності та непатріотизмі.

Норманська теорія практично відразу після свого створення викликала різку критику. Вперше вона була висловлена ​​в рамках антинорманнскую теорії, сформульованої М.В. Ломоносовим і заснованої на гіпотезі про абсолютну самобутності слов'янської державності. З моменту створення норманської і антинорманнскую теорій пройшло вже більше двох з половиною століть. За цей час накопичено величезну кількість нового джерельної матеріалу, а надії на те, що питання про буде остаточно вирішене не виправдовуються. І норманська, і антинорманнскую теорії розвивалися з різною інтенсивністю весь цей час і по цю пору кожна мають велику кількість прихильників. При цьому серед «антінорманністов», деякі погоджуються з тим, що варяги - скандинави, і одночасно стверджують, що вони не принесли державність на Русь, а лише зіграли деяку політичну роль як найманці при княжих дворах і були асимільовані слов'янами. Інша частина «антінорманністов» знайшли і відстоюють свідоцтва того, що варяги і тотожні їм руси - слов'яни.

Проблема походження Київської Русі — одна з найактуальніших у вітчизняній історіографії. Навколо неї тривалий час велася гостра полеміка між двома таборами науковців — "норманістами" та "антинорманістами""Норманісти" вважали, що як державність, такі саму назву "Русь" на київські землі принесли варяги — нормани, вихідці зі Скандинавії, які в добу появи Давньоруської централізованої держави проводили активну воєнну, торгову й політичну діяльність. Творцями норманської теорії були німецькі історики Г. Байєр, Г. Міллер та Л. Шльоцер, які працювали у другій пол. XVIII ст. в Академії наук у Петербурзі. Свою гіпотезу вони мотивували на основі довільного тлумачення "Повісті временних літ", де йшлося про закликання слов'янами на князювання варязького князя Рюрика та його братів. З українських учених норманську теорію підтримували О. Єфименко, Д. Дорошенко, Є. Маланюк та ін.