- •1.Визначте основні періоди істрії України та дайте їх загальну характеристику.
- •2.Характеристика палеоліту ,мезоліту(Залюднення території сучасної України.Стоянки первісних людей.Форми соціальної організації.Релігійні вірування.)
- •3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
- •4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
- •5.Прабатьківщина,розселення та етнічна належність племен Трипільської культури.Форми господарської діяльності та побут трипільців.Суспільні відносини,релігійні вірування та мистецтво трипільців.
- •6.Доведіть,що племена Трипільської археологічної культури були одним із найбільш цивілізованих етносів енеолітичної доби.
- •7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.
- •8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.
- •9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.
- •10.Походження та розселення кіммерійських племен на території України.
- •11.Джерела про суспільні відносини кіммерійців.
- •12.Форми господарської діяльності,побут та культура кіммерійців
- •13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.
- •14.Основні етапи скіфської історії.
- •16.Доведіть,що кочові народи,які заселяли південні українські землі з кінця II тис.До н.Е.До iiIст н.Е (кіммерійці,скіфи,сармати)залишили помітний слід в історії України.
- •17.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •18.Визначте основні періоди та етапи античної колонізації Північного Причорномор’я.
- •19.З’ясуйте роль античної колонізації Північного Причорномор’я в українській історії.
- •20.Проблема визначення історичної прабатьківщини слов’ян.
- •21.Етапи етногенезу слов’ян та утворення схілної гілки слов’янства.
- •22.Слов’яни у давнину:найдавніші відомості про слов’ян у джерелах,суспільні відносини,форми господарської діяльності,побут,релігійні вірування давніх слов’ян.
- •23.Східні слов’яни у VI-iXст.Розселення,суспільний розвиток,господарство,култура і побут.
- •24.Причини політичної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї та винекнення перших політичних об’єднань.Заснування і піднесення Києва.
- •25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.
- •26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.
- •27.Проаналізуйте аргкменти прихильників і противників норманської теорії походження державності на Русі.
- •28.Передумови винекнення Давньоруської держави.
- •29.Давньньоруська Держава за правління Аскольда і Діра.Джерела та історіографія проблеми.
- •30.Піднесення могутності Русі та її вихід на міжнародну арену за правління Асколіда і Діра.
- •31.Аскольдове хрещення Русі.
- •32.Джерела про державотворчу діяльність князя Олега.
- •33.Формування території Давньруської Держави та основні напрями внутрішньої політики князя Олега.
- •34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.
- •35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.
- •36.Київська Русь в часи князювання Ігоря.Джерела та історіографія проблеми.
- •37.Походи князя Ігоря на Візантію:причини,наслідки.
- •38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
- •39.Київська Русь у період князювання Ольги.Джерела та Історіографія проблеми.
- •40.Адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги.
- •41.Дипломатія княгині Ольги.Джерела та історіографія проблеми.
- •42.Основні напрямки зовнішньої політики князя Святослава.
- •43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.
- •44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
- •45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
- •46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
- •47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
- •48.Хрещення Русі:Причини,хід,історичне значення.Історіографія проблеми.
- •49.Зовнішня політика Володимира Великого.
- •50.Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого.
- •51.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі.»Руська правда» як джерело з історії Київської Русі.
- •52.Основі аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого.
- •54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
- •55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
- •56.Визначте причини винекнення тріумвірату Ярославичів.
54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення. Дбаючи про захисні держави, він відвоював захоплені Польщею Червенські міста і Волзьку волость, знову підкорив угро-фінські племена чуді, провів кілька успішних походів проти агресивних ятвягів і литовців, заснував міста Ярослав на р. Сян та Юр'їв над Чудським озером, які мали сприяти зміцненню північно-західних кордонів країни. На півдні Ярослав продовжив будівництво захисних споруд проти кочівників, зокрема, закладаючи по р. Рось міста Юр'їв, Корсунь та ін. У 1036 р. він успішно завершив боротьбу своїх попередників проти печенігів, розгромивши їхні орди під Києвом.
Значну увагу приділяв Ярослав Володимирович внутрішній організації держави. Він розбудував і укріпив Київ, оточив його муром, звів Золоті ворота — головний парадний в'їзд до міста, цілу низку інших архітектурних споруд. Було також розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир. Дбав великий князь про розвиток освіти, засновував школи і бібліотеки. Неослабною князівською підтримкою користувалося християнство. В усіх великих містах розгорнулося будівництво храмів, засновувалися монастирі. Найбільший із них — славнозвісний Києво-Печерський — став важливим осередком не лише чернечого життя, а й культури, освіти, літописання. Важливою ознакою доби стало домінування руського люду в державному управлінні. Функція варягів зводилася до військової служби. З призначенням у 1051 р. київським митрополитом відомого вітчизняного релігійного діяча і письменника Іларіона було зроблено спробу зменшити залежність руської церкви від Константинополя.Важливим державним заходом Ярослава Мудрого було започаткування одного з перших писаних зводів законів — "Руської правди". Він узагальнив правові норми для громадян усієї держави, узаконив зміни, які сталися в суспільстві та свідомості людей і були викликані насамперед утвердженням феодального господарства. До того часу належить також створення першого літописного зводу 1037— 1039 рр.Свідченням могутності Київської Русі часів Ярослава, досягнення нею рівня найрозвинутіших країн середньовічної Європи були численні шлюби членів; великокнязівського роду з представниками найвпливовіших правлячих династій Заходу. Не випадково сучасники називали руського князя "тестем Європи". Усе це зміцнювало міжнародний авторитет Київської держави.В останні роки правління Ярослав Мудрий, прагнучи запобігти князівським міжусобицям після його смерті, запровадив принцип сеньйорату, згідно з яким поділ земель і політичної влади у державі здійснювався на основі старшинства.
55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.