- •1.Визначте основні періоди істрії України та дайте їх загальну характеристику.
- •2.Характеристика палеоліту ,мезоліту(Залюднення території сучасної України.Стоянки первісних людей.Форми соціальної організації.Релігійні вірування.)
- •3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
- •4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
- •5.Прабатьківщина,розселення та етнічна належність племен Трипільської культури.Форми господарської діяльності та побут трипільців.Суспільні відносини,релігійні вірування та мистецтво трипільців.
- •6.Доведіть,що племена Трипільської археологічної культури були одним із найбільш цивілізованих етносів енеолітичної доби.
- •7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.
- •8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.
- •9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.
- •10.Походження та розселення кіммерійських племен на території України.
- •11.Джерела про суспільні відносини кіммерійців.
- •12.Форми господарської діяльності,побут та культура кіммерійців
- •13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.
- •14.Основні етапи скіфської історії.
- •16.Доведіть,що кочові народи,які заселяли південні українські землі з кінця II тис.До н.Е.До iiIст н.Е (кіммерійці,скіфи,сармати)залишили помітний слід в історії України.
- •17.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •18.Визначте основні періоди та етапи античної колонізації Північного Причорномор’я.
- •19.З’ясуйте роль античної колонізації Північного Причорномор’я в українській історії.
- •20.Проблема визначення історичної прабатьківщини слов’ян.
- •21.Етапи етногенезу слов’ян та утворення схілної гілки слов’янства.
- •22.Слов’яни у давнину:найдавніші відомості про слов’ян у джерелах,суспільні відносини,форми господарської діяльності,побут,релігійні вірування давніх слов’ян.
- •23.Східні слов’яни у VI-iXст.Розселення,суспільний розвиток,господарство,култура і побут.
- •24.Причини політичної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї та винекнення перших політичних об’єднань.Заснування і піднесення Києва.
- •25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.
- •26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.
- •27.Проаналізуйте аргкменти прихильників і противників норманської теорії походження державності на Русі.
- •28.Передумови винекнення Давньоруської держави.
- •29.Давньньоруська Держава за правління Аскольда і Діра.Джерела та історіографія проблеми.
- •30.Піднесення могутності Русі та її вихід на міжнародну арену за правління Асколіда і Діра.
- •31.Аскольдове хрещення Русі.
- •32.Джерела про державотворчу діяльність князя Олега.
- •33.Формування території Давньруської Держави та основні напрями внутрішньої політики князя Олега.
- •34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.
- •35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.
- •36.Київська Русь в часи князювання Ігоря.Джерела та історіографія проблеми.
- •37.Походи князя Ігоря на Візантію:причини,наслідки.
- •38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
- •39.Київська Русь у період князювання Ольги.Джерела та Історіографія проблеми.
- •40.Адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги.
- •41.Дипломатія княгині Ольги.Джерела та історіографія проблеми.
- •42.Основні напрямки зовнішньої політики князя Святослава.
- •43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.
- •44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
- •45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
- •46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
- •47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
- •48.Хрещення Русі:Причини,хід,історичне значення.Історіографія проблеми.
- •49.Зовнішня політика Володимира Великого.
- •50.Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого.
- •51.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі.»Руська правда» як джерело з історії Київської Русі.
- •52.Основі аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого.
- •54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
- •55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
- •56.Визначте причини винекнення тріумвірату Ярославичів.
46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
Військова реформа Володимира спрямовувалася на посилення оборони держави. Суть її полягалася у ліквідації "племінних" військових об`єднань і злитті воєнної системи з системою феодального землеволодіння. Великий князь роздавав земельні маєтності конкретним особам із забов`язанням військової служби та організації оборони в масштабах тих володінь. Наслідки військової реформи виявилися дуже скоро і мали великий вплив на хід державних справ. З одного боку, вона дозволила створити могутній заслон на південних рубежах країни проти степовиків, а з другого-спричинила утворення нової або молодшої знаті-дружини, цілком залежної від великого князя. В давньоруському епосі новостворена знать була опорою Володимира на противагу родовому боярству.Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Її суть полягала в ліквідації «племінних» військових об’єднань і злитті військової системи з системою феодального землеволодіння. Володимир активно роздавав «мужам лучшим» земельні володіння. Ця реформа мала кілька важливих наслідків: вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів; сформувати боєздатне віддане князю військо; створити нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству.
47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
Питанню «вибору віри» князя Володимира Святославовича присвячена велика кількість літератури. Однак у них переважно акцентується увага на такий момент, як хрещення Русі. Щодо інших можливостей «вибору віри» (язичницької, мусульманської, іудейської, західнохристиянської), то про них автори згадують рідко. Загалом переважає думка, ніби ці можливості були безперспективні.
Проте це не зовсім так. Уже той факт, що в «Повісті минулих літ» приділено багато уваги питанням «вибору віри», критиці неправославних вірувань, сам по собі є промовистим. Звичайно, розповіді про «вибір віри», наведені в «Повісті…», є легендами. Однак за будь-якою легендою стоїть реальність. І якби не було реальних можливостей «вибору віри», то такі легенди не виникали б, і їм би стільки уваги не приділяли християни-літописці. Останні хотіли утвердити думку, ніби вибір християнства візантійського обряду для Русі був правильний та єдино можливий.Ця теза християн-літописців (правда, вже в модифікованій, «секуляризованій» формі) так чи інакше домінувала й продовжує домінувати серед науковців, які досліджували давньоруську історію. Зумовлено це, по-перше, тим, що вони, здебільшого, формувалися в лоні християнської (часто – православної) культури, по-друге, те, що використовували християнські джерела, ступінь довіри до яких був високим. Щодо нехристиянських джерел, котрі висвітлювали «вибір віри» князя Володимира, то вони або не дійшли до нас, або сприймалися критично і використовуються мало.Не будемо зараз обговорювати можливості язичницького, іудейського чи західнохристиянського вибору. Зупинимося лише на можливості вибору мусульманського. Тим більше, що збереглися джерел, які дають змогу більш глибоко висвітлити це питання.Мусульманський світ у X ст., коли Русь «шукала» для себе віру, продовжував переживати час піднесення. І хоча Арабський халіфат, ця могутня мусульманська імперія з центром у Багдаді, знаходилася в стані політичного роздроблення, все ж зберігалася духовна єдність мусульманського світу, що простягнувся від Атлантики аж до Індії. Міста мусульманських держав залишалися осередками розвинутого ремесла й торгівлі. На високому рівні в тодішніх мусульман знаходилися культура й наука. Інтенсивні торгові контакти могли бути каналом для поширення ісламу в Східній Європі. Адже руські купці, приїжджаючи в мусульманські країни, знайомилися з місцевими релігійними віруваннями, а деякі з них, можливо, навіть приймали іслам.
Однак торгівля була далеко не єдиним каналом проникнення на Русь мусульманства. Багаті мусульманські країни ставали об'єктами військових нападів русичів.