- •1.Визначте основні періоди істрії України та дайте їх загальну характеристику.
- •2.Характеристика палеоліту ,мезоліту(Залюднення території сучасної України.Стоянки первісних людей.Форми соціальної організації.Релігійні вірування.)
- •3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
- •4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
- •5.Прабатьківщина,розселення та етнічна належність племен Трипільської культури.Форми господарської діяльності та побут трипільців.Суспільні відносини,релігійні вірування та мистецтво трипільців.
- •6.Доведіть,що племена Трипільської археологічної культури були одним із найбільш цивілізованих етносів енеолітичної доби.
- •7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.
- •8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.
- •9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.
- •10.Походження та розселення кіммерійських племен на території України.
- •11.Джерела про суспільні відносини кіммерійців.
- •12.Форми господарської діяльності,побут та культура кіммерійців
- •13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.
- •14.Основні етапи скіфської історії.
- •16.Доведіть,що кочові народи,які заселяли південні українські землі з кінця II тис.До н.Е.До iiIст н.Е (кіммерійці,скіфи,сармати)залишили помітний слід в історії України.
- •17.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •18.Визначте основні періоди та етапи античної колонізації Північного Причорномор’я.
- •19.З’ясуйте роль античної колонізації Північного Причорномор’я в українській історії.
- •20.Проблема визначення історичної прабатьківщини слов’ян.
- •21.Етапи етногенезу слов’ян та утворення схілної гілки слов’янства.
- •22.Слов’яни у давнину:найдавніші відомості про слов’ян у джерелах,суспільні відносини,форми господарської діяльності,побут,релігійні вірування давніх слов’ян.
- •23.Східні слов’яни у VI-iXст.Розселення,суспільний розвиток,господарство,култура і побут.
- •24.Причини політичної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї та винекнення перших політичних об’єднань.Заснування і піднесення Києва.
- •25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.
- •26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.
- •27.Проаналізуйте аргкменти прихильників і противників норманської теорії походження державності на Русі.
- •28.Передумови винекнення Давньоруської держави.
- •29.Давньньоруська Держава за правління Аскольда і Діра.Джерела та історіографія проблеми.
- •30.Піднесення могутності Русі та її вихід на міжнародну арену за правління Асколіда і Діра.
- •31.Аскольдове хрещення Русі.
- •32.Джерела про державотворчу діяльність князя Олега.
- •33.Формування території Давньруської Держави та основні напрями внутрішньої політики князя Олега.
- •34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.
- •35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.
- •36.Київська Русь в часи князювання Ігоря.Джерела та історіографія проблеми.
- •37.Походи князя Ігоря на Візантію:причини,наслідки.
- •38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
- •39.Київська Русь у період князювання Ольги.Джерела та Історіографія проблеми.
- •40.Адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги.
- •41.Дипломатія княгині Ольги.Джерела та історіографія проблеми.
- •42.Основні напрямки зовнішньої політики князя Святослава.
- •43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.
- •44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
- •45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
- •46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
- •47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
- •48.Хрещення Русі:Причини,хід,історичне значення.Історіографія проблеми.
- •49.Зовнішня політика Володимира Великого.
- •50.Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого.
- •51.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі.»Руська правда» як джерело з історії Київської Русі.
- •52.Основі аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого.
- •54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
- •55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
- •56.Визначте причини винекнення тріумвірату Ярославичів.
44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
Князювання Володимира (980—1015), одного а найвизначніших державних діячів, розпочалося в скрутні часи. Країна була знесилена постійним війнами Святослава та між князівськими чварами; печенізька навала спустошувала південні землі, загрожуючи столиці; в суспільстві активізувалися відцентрові тенденції. Тому новий володар спрямовує зусилля на зміцнення внутрішнього становища держави. Він приєднав Полоцьку землю, зайняв Перемишль, Червень та інші порубіжні міста на заході, де проживали дуліби та хорвати, а згодом і Закарпаття; придушив на півночі повстання в'ятичів і радимичів. У той час фактично завершується тривалий процес формування державної території, яка в основному збігалася з етнічним розселенням схід них слов'ян.Ставши правителем величезної країни, князі Володимир зосередив увагу на захисті власних кордонів. Зокрема, він давав належну відсіч агресивним балтським племенам ятвягів, волзьким болгарам, полякам, які зазіхали на руські землі. Щоб убезпечити західний кордон, заснував над Бугом місто, назване його іменем — Володимир (Волинський). Упродовж майже всього правління вів наполегливу і виснажливу боротьбу проти незліченних печенізьких орд. Для захисту від кочівників розпочав будівництво т.зв. Змієвих Валів — системи гігантських земляних валів з добротними дубовими частоколами на них, фортець, укріплених міст, яка простягалася майже на тисячу кілометрів.Водночас зі зміцненням кордонів Київської Русі Володимир розгортає широку програму реформ, метою яких було посилення великокнязівської влади та внутрішньої консолідації країни. Одною з найважливіших була адміністративна реформа (бл. 988 р.), спрямована на ліквідацію племінних княжінь і запровадження нового адміністративного поділу держави на уділи — землі навколо найбільших міст. Усього таких уділів було вісім. Туди призначали врятувати синів великого князя або його довірених осіб — посадників, які безпосередньо залежали від нього. Так Володимир усунув від влади племінних князів, зосередивши її виключно в руках своєї династії.Значну роль як у посиленні обороноздатності країни, так і в зміцненні особистої влади великого князя, відіграла військова реформа. Вона спрямовувалася на ліквідацію "племінних" збройних формувань і заміну їх загальнодержавною системою оборони. Також було запроваджено феодальну організацію війська, коли земельні володіння — бенефіції надавалися за умови несення служби. Це сприяло залученню нових сил із народного середовища, які стали опорою князівської влади.Політичне об'єднання Київської держави потребувало відповідних зрушень і в релігійній сфері. Тому спершу Володимир здійснив спробу запровадити єдиний пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном — т.зв. шестибожія. Однак збагнувши, що язичництво зжило себе і перешкоджає зв'язкам із християнськими країнами Європи, він схилився до прийняття християнства з Візантії.
45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
Суть адміністративної реформи - це ліквідація "племінних князівст". До кінця X століття Київська Русь складалась з ряду "племен", що зберігали свою автономію. Всього було 7 або 8 головних "племінних" утворень: поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі, кривичі, в`ятичі й, можливо радимичі. Взаємини між верховною владою Києва й місцевою "племінною" адміністрацією ускладнювалися невиробленістю юридичної основи. Реформа, здійснена Ольгою в 946 р. після приборкання деревлян, повинна була визначити розмір данини та межі повинностей. Але це не усунуло причини проблем. Володимир ліквідував саму систему "племінних" князівств. Територію Русі він поділив на 8 адміністративних округів. Створено Новогородську, Полоцьку, Туровську, Ростовську, Володимирську волості. В кожну з них призначалася довірена особа, згодом-його сини. Таким чином, сини Володимира діставали уділи не одразу, а після того як виростали.Як і батько, Володимир посадив по великих містах і землях володінь своїх синів, а він їх мав 12. Відтак вони вели ту ж політику, що й батько. Ця реформа зразу ж дала свій позитивний ефект адже було усунено від влади місцевих князів. Влада тепер, навіть на місцях, була зосереджена виключно у руках династії Володимира. Коли ж його варязька дружина почала вимагати більших винагород, то Володимир зробив так, щоб вона перейшла до рук візантійців.
Володимир також залучав місцеву аристократію до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства та адміністрації, а також війни.Яке було значення цієї реформи? Зосередження влади в руках однієї князівської родини дало можливість усунути племінний сепаратизм. Відтак Русь стала державою із сильною князівською владою, в якій всі рішення приймалися із єдиного центру.Володимир провів адміністративну реформу, суть якої полягала у тому, що землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам. Внаслідок зламу сепаратизму племінної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності.