- •1.Визначте основні періоди істрії України та дайте їх загальну характеристику.
- •2.Характеристика палеоліту ,мезоліту(Залюднення території сучасної України.Стоянки первісних людей.Форми соціальної організації.Релігійні вірування.)
- •3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
- •4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
- •5.Прабатьківщина,розселення та етнічна належність племен Трипільської культури.Форми господарської діяльності та побут трипільців.Суспільні відносини,релігійні вірування та мистецтво трипільців.
- •6.Доведіть,що племена Трипільської археологічної культури були одним із найбільш цивілізованих етносів енеолітичної доби.
- •7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.
- •8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.
- •9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.
- •10.Походження та розселення кіммерійських племен на території України.
- •11.Джерела про суспільні відносини кіммерійців.
- •12.Форми господарської діяльності,побут та культура кіммерійців
- •13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.
- •14.Основні етапи скіфської історії.
- •16.Доведіть,що кочові народи,які заселяли південні українські землі з кінця II тис.До н.Е.До iiIст н.Е (кіммерійці,скіфи,сармати)залишили помітний слід в історії України.
- •17.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •18.Визначте основні періоди та етапи античної колонізації Північного Причорномор’я.
- •19.З’ясуйте роль античної колонізації Північного Причорномор’я в українській історії.
- •20.Проблема визначення історичної прабатьківщини слов’ян.
- •21.Етапи етногенезу слов’ян та утворення схілної гілки слов’янства.
- •22.Слов’яни у давнину:найдавніші відомості про слов’ян у джерелах,суспільні відносини,форми господарської діяльності,побут,релігійні вірування давніх слов’ян.
- •23.Східні слов’яни у VI-iXст.Розселення,суспільний розвиток,господарство,култура і побут.
- •24.Причини політичної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї та винекнення перших політичних об’єднань.Заснування і піднесення Києва.
- •25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.
- •26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.
- •27.Проаналізуйте аргкменти прихильників і противників норманської теорії походження державності на Русі.
- •28.Передумови винекнення Давньоруської держави.
- •29.Давньньоруська Держава за правління Аскольда і Діра.Джерела та історіографія проблеми.
- •30.Піднесення могутності Русі та її вихід на міжнародну арену за правління Асколіда і Діра.
- •31.Аскольдове хрещення Русі.
- •32.Джерела про державотворчу діяльність князя Олега.
- •33.Формування території Давньруської Держави та основні напрями внутрішньої політики князя Олега.
- •34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.
- •35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.
- •36.Київська Русь в часи князювання Ігоря.Джерела та історіографія проблеми.
- •37.Походи князя Ігоря на Візантію:причини,наслідки.
- •38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
- •39.Київська Русь у період князювання Ольги.Джерела та Історіографія проблеми.
- •40.Адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги.
- •41.Дипломатія княгині Ольги.Джерела та історіографія проблеми.
- •42.Основні напрямки зовнішньої політики князя Святослава.
- •43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.
- •44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
- •45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
- •46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
- •47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
- •48.Хрещення Русі:Причини,хід,історичне значення.Історіографія проблеми.
- •49.Зовнішня політика Володимира Великого.
- •50.Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого.
- •51.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі.»Руська правда» як джерело з історії Київської Русі.
- •52.Основі аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого.
- •54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
- •55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
- •56.Визначте причини винекнення тріумвірату Ярославичів.
3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
На ранніх етапах існування первісних людей у їх взаємовідносинах із середовищем проживання визначальну роль відігравав природний фактор. Від особливостей навколишнього природного середовища повністю залежали стан, безпека і життя первісних людей. Найдавніші люди становили один з біологічних компонентів природних екосистем.
Відповідно реакція первісних людей була особливо велика на критичні фази в розвитку природи. Так, становлення палеоантропів відбувалось в умо-вах, коли почалось загальне похолодання клімату Європи 700 тис. р. тому. Воно супроводжувалось циклічною зміною льодовикових і міжльодовикових епох.
Протягом палеоліту панувало привласнювальне господарство, що відображало низький рівень розвитку продуктивних сил. Найдавнішим видом господарської діяльності первісних людей було збиральництво. Люди вели стадний, напівкочовий спосіб життя, харчувалися рослинами, плодами, корінням. Щоб прогодувати себе, людина-збиральник повинна була мати кормову територію площею понад 5 км2, проходити за добу 25 – 30 км.
В ході еволюції зростали розумові здібності людини. Вдосконалювалась матеріальна культура – знаряддя праці та вогонь, що штучно добувався, розширили можливості використання ресурсів навколишнього природного середовища.
Оволодіння вогнем відбулося близько 60 тис. р. тому. Вогонь використовувався для приготування їжі, обігрівання житла, захисту від хижих тварин, виготовлення знарядь праці, полювання. Це дало панування людям над певною силою природи і остаточно виділило їх зі світу тварин. Тільки володіння вогнем дозволило людям заселити обширні території в помірному поясі і вижити в умовах суворого льодовикового періоду.
Неандертальці добре пристосовувались до природних умов: використовували природні та будували примітивні житла, носили шкури тварин, виготовляли знаряддя праці з дерева, кістки, каменю, володіли вогнем. Міграції неандертальців на північ відбувались у міжльодовикові епохи, а на південь – в період наступу льодовика.
Неандертальці займалися збиральництвом та полюванням. Полювання зробило людей всеїдними. В полюванні простежувалась спеціалізація – під час розкопок на стоянках знайдені кістки певних видів тварин: мамонти або північні олені, або дикі слони, або бізони. Можливе пояснення цього – перева-жання одного виду тварин в тому чи іншому районі.
Неандерталець здійснював вплив на видовий склад та чисельність тварин, не прагнув до великих перетворень природи, залишався „природною” частиною середовища – в матеріальному і духовному відношенні.
4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.
Неолітична революція полягала в тому що людина від полювання і збиральництва перейшла до відтворювального господарства, тобто почала розводити тварин (рогата худоба,коні,подекуди дикі свині) та почала вирощувати рослини замість того, щоб шукати їх. В епоху мезоліту, що тривала у XI-VIII тис. до н.е., на всіх заселених людиною територіях перестав позначатися вплив останньої фази зледеніння. Сучасні клімат, флора і фауна набули своїх нинішніх географічних меж. Людина набула всіх біологічних характеристик сучасної людини, а людство розділилося на раси. В епоху неоліту (VIII-ІІІ тис. до н.е.) у географічно віддалених людських співтовариствах відбулася ціла серія драматичних технологічних і соціальних змін, котрі називаються «неолітичною революцією». Її сутність полягає у переході від господарства привласнюючого (збиральництва, мисливства і рибальства) до виробляючого (землеробства і скотарства).
Культурне пристосування до життя у післяльодовикових природних умовах спочатку вилилося в активізацію збиральництва. На території Східного Середземномор'я і Малої Азії вперше виникла й одержала поширення практика розведення тварин і культивування рослин. З рослин це полба, пшениця, ячмінь, сочевиця, тобто ті рослини, які вимагали винайдення певних навичок готування, щоб бути вживаними до їжі. Першими продуктивними домашніми тваринами були вівця й коза, велика рогата худоба була приручена згодом. Зрозуміло, що всі ці нові явища мали значні соціальні і культурні наслідки. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження і в людей з'явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості. У людей зникла необхідність щохвилини думати про те, чим угамувати голод, постійно слідувати за стадами диких тварин у їх сезонних пересуваннях чи залежати від термінів дозрівання плодів диких рослин.
З переходом до виробництва продуктів харчування людина одержала вільний час, тому не дивно, що виникли нові види ремесла: ткацтво, обробка обсидіану (вулканічного скла) і початки металургії. В епоху неоліту люди також навчились обпалювати глину, перетворюючи її в особливу речовину - (кераміку) з метою надання виробам з неї твердості, міцності, водонепроникності, вогнестійкості. Освоєння виробництва кераміки стало одним з найважливіших досягнень людини у боротьбі за існування. Варіння їжі в глиняному посуді дозволило істотно урізноманітнити раціон. Поява кераміки стала однією з основних ознак неолітичної епохи. Більше того, цей винахід знаменує справжню революцію, подію величезної ваги у розвитку людства. Адже до цього людина використовувала тільки дане їй у готовому вигляді природою — обпалюючи ж глину, вона створювала новий, невідомий у природі матеріал. Також кераміка мала велике значення і в розвитку естетичного почуття: прикрашаючи вигадливим узором виготовлені нею посудини, людина поступово вдосконалила мистецтво орнаменту, відмічене все більшою геометричною стрункістю, ритмом барв і ліній, народжених її творчим натхненням.
У результаті всього цього населення Землі колосально зросло, різко розширилася і сфера природокористування. Виникає соціальна організація, що базується на сільському господарстві, а саме — родоплемінний лад, в якому поряд з родовими велику роль відіграють сусідські і територіальні відносини. Утверджується патріархат: голови патріархальних родів не тільки і на обробці здійснюють владу над родичами, але й беруть участь в управлінні племенем. З'являється інституція племінного вождя, що виконує функції військово-політичного управління. У кінці епохи починається обробка металів (золота, срібла, міді), тому останній період неоліту (IV-ІІІ тис. до н.е.) називають мідним віком — енеолітом.
разом з циклічністю благотворної дії Сонця породило його шанування в якості умираючого і воскресаючого духу плодоріддя. Одержала поширення магічна практика зміцнення сили Сонця, посилення плодоріддя Землі, викликання дощу тощо. Подібним же чином виникав культ покровителів худоби й розвивалась специфічно скотарська магічна практика.