Сапоніни

Листя берези, плюща, підбілу, насіння каштану, корені солодки мильнянка лікарська, остудник голий, вовчуг колючий і вовчуг польовий, синюха, види родин аралієвих, діоскорейних, бобових, жовтецевих і лілійних.

Сапоніни мають гіркий смак та широкий спектр фармакологічної дії, які використовуються в основному у вигляді готових препаратів. Це стимулюючі і тонізуючі засоби. Вони мають протизапальну, проносну, сечогінну, антиалергічну дії. Сапоніни подразнюють слизові оболонки (діють як поверхнево активні речовини) гортані, шлунка та кишок, при прийомі всередину посилюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, можуть спричинити блювання. Вони здатні посилювати секрецію залоз (слинних, бронхіальних), тому їх призначають при сухому кашлі для розрідження мокротиння. Сапоніни різних рослин мають різну фармакологічну дію. Сапоніни солодки голої мають естрогенну властивість, елеутерокока - підвищують опірність організму, женьшеню (панаксозиди) - дають значний адаптогенний ефект.

Сапоніни володіють гемолітичною активністю, тому їх не можна вводити внутрішньовенно. Гемоліз еритроцитів відбувається за рахунок утворення комплексів з ліпідами мембран. При цьому зовнішня мембрана еритроцита з напівпроникною стає проникною, і гемоглобін виходить у плазму крові, фарбуючи її в червоний колір. Утворюється так звана «лакова» кров. Сапоніни - отрути для холоднокровних тварин і риб.

Препарат сапарал, який одержують з коренів аралії маньчжурської, складається з тритерпенових глікозидів олеїнової кислоти. Сапаралу притаманна протинаркотична дія, він посилює скорочення міокарда, знімає стреси. Застосовують при астеноневротичних станах В залежності від будови аглікона сапоніни діляться на стероїдні та тритерпенові.

Стероїдні сапоніни. При вивченні біологічної дії стероїдних сапонінів виявлено значну їх фунгіцидну, протипухлинну, цитостатичну активність. Вони знижують артеріальний тиск, нормалізують серцевий ритм, сповільнюють і поглиблюють дихання. Препарат поліспонін, який виготовляють з діоскореї, має холестеринемічну дію і використовуються для лікування хворих на атеросклероз. Стероїдні сапоніни є вихідною сировиною для синтезу стероїдних гормонів.

Тритерпенові сапоніни. Переважна більшість тритерпенових сапонінів також виявляє гемолітичну дію. Вони руйнують оболонку еритроцитів і вивільняють гемоглобін.

Фенольні сполуки

Тополя, осика, золотий корінь, волоський горіх, представники родини вересові, кладонія, цетрарія.

Фенольні сполуки здатні гасити вільно - радикальні процеси, тобто вони проявляють антиоксидантну активність. У вільному вигляді фенольні сполуки в рослинах зустрічаються рідко в основному у вигляді фенологлікозидів, наприклад, арбутину, метиларбутину. Арбутин проявляє антибактеріальну та діуретичну дії. До фенольним сполук належать фенолоспирти (саліцин, салідрозід та ін.) Вони містяться в бруньках, корі і кореневищах лікарських рослин родини вербових (тополя, осика) і товстолисті (золотий корінь).

Фенолкарбонові кислоти (бензойна, саліцилова і ін) проявляють протизапальну активність. До групи фенолокислот належать також лишайникові кислоти (усніновая, леканорова), виділені з лишайників Cladonia і Cetraria. У вигляді порошку (тонко подрібнений таллом (слань) цетрарії ісландської Cetraria islandica) був використаний для створення препарату, з високою антибактеріальною дією «Кладосепт». Хіміко-терапевтичні дослідження екстракційних препаратів цетрарії ісландської, окрім антибактеріальної і радіопротекторну активністі виявили протитуберкульозні та протизапальні типи дії.

Оксикоричні кислоти та їх похідні виділені в окрему самостійну групу фенілпропаноїдів, мають дуже високу біологічною активністю. Вони визначають стимулюючі властивості золотого кореня (фенілпропаноід розавін), імуностимулюючий ефект ехінацеї (цикорієва кислота), антифунгінальную активність багатьох рослин родини вересових.