Ефірні олії

Евкаліпт, кмин, шавлія, троянда, лаванда, м’ята, валеріана, лимон, кадило, любисток, материнка, чебрець, фенхель, троянда, коріандр, кмин, кріп, петрушка, розмарин, шавлія та інші.

Ефірні олії. Це леткі речовини з характерним сильним запахом і смаком, нерозчинні у воді. Ефірні олії утворюються в рослинах і мають сильно виражені фізіологічні та фармакологічні властивості. Ефірні олії у рослинах містяться в особливих клітинах і виходять звідти після руйнування або ж при нагріванні рослини. Фізіологічна дія їх здійснюється різними шляхами: при безпосередньому контакті із шкірою викликають подразнення, посилюється приплив крові до місця (гіперемія), що має практичне значення при накладанні компресів, полоскань. При високій концентрації можуть спричинити опіки шкіри. Розчинені у жирах (в'єтнамський бальзам), ефірні олії, нанесені на шкіру, локально гальмують запалення. Вони можуть проникати через шкіру і розноситися по всьому організму. Але краще їх застосовувати інгаляційно. Це полегшує дихання і покращує відходження харкотиння.

Ефірні олії, потрапляючи в ротову порожнину, подразнюють рецептори слизової оболонки рота, через нервову систему діють на шлунок, підсилюють секрецію шлункового соку, підшлункової залози і жовчі, чим сприяють підвищенню апетиту.

Крім того, ефірні олії проявляють статичну дію на бактерії, особливо на такі, що мають проникливу для жироподібних речовин оболонку (стафілокок). Розпилювання ефірних олій дезинфікує шкіру, одяг, покращує самопочуття людини.Рослини, що містять ефірні олії з давніх давен вживали як пахощі і прянощі. В основі їх використання лежали органолептичні (смак, запах) і антимікробні властивості як самих ефірних олій, так і сировини, що їх містить. Їх широке використання в парфумерній, кондитерській, косметичної та харчовій галузях промисловості, а також у медицині засновано на фізичних властивостях і біологічній активності. Вони з успіхом використовуються для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів (масляні розчини ефірної олії багна при ринітах, масло евкаліпта, сосни, ялиці, м'яти та ін - для інгаляцій), сприяють відходженню мокротиння (тимол і борнеол), виявляють виражену спазмолітичну дію і седативний ефект (олія м'яти перцевої, валеріани лікарської і ін.) Ефірна олія м'яти використовується також як ранозагоювальний засіб, що може пояснити наявністю в олії азуленових сполук. Сечогінні (олія петрушки, любистку), гірко-ароматичні речовини (ментол, аліцин, азулен), антисептичні, дезинфікуючі (соснові і смерекові ефірні олії), жовчогінні, шлункові.

Ефірні олії з лікувальною метою можуть використовуватися як самостійно (масло лаванди, мирта, деревію, ополонок), так і у вигляді окремих компонентів. Так, похідні п-цимолу використовуються в якості анестетика, ментол і камфора входять до складу валідолу, на основі сесквітерпенового спирту ледолу запропонований протикашльовий препарат «Ледин», має протизапальну, ранозагоювальну і протиопіковий спектрами дії. Ефірні олії м'яти та лаванди знімають бронхоспазм. Ефірна олія лаванди має антитоксичну дію - здатна очищати атмосферу від забруднень важкими металами (зв'язує іони міді та свинцю).

В останнє десятиліття дуже популярним стало направлення в профілактичній медицині - аерофітотерапія. Заснована вона на летючості ефірних олій та їх високій антибактеріальній активності. Це доступний шлях масової профілактики захворювань, корекція повітря у виробничих приміщеннях, пологових будинках, кімнатах відпочинку розпиленням мізерно малих доз ефірних олій. Цей метод підвищує працездатність, регулює самопочуття та емоційний стан людини, виявляє приховані резерви організму. Фітоаерозолі здатні зменшити рівень загального холестерину, нормалізувати показники протромбінового індексу, вільного гепарину і фібриногеном.

Завдяки вираженій антімікробній дії ефірні олії здавна застосовувалися для боротьби з інфекціями та епідеміями. Крім того, фізіологами встановлено, що приємні запахи знижують кров'яний тиск, уповільнюють пульс, а неприємні, навпаки, підвищують тиск і учащають пульс.

Ці два напрямки профілактичної медицини цілком сумісні і можуть дуже активно посилювати працездатність людини. Так, японськими вченими встановлено, що число помилок програмістів знижується на 20%, коли вони вдихають запах лаванди, на 33% - від запаху жасмину, на 54% - від запаху лимона.

Запах степів бадьорить подорожнього, запах соснового бору, запах ялиці порізному впливає на людину, одних бадьорить, інших гнітить. Наведені факти свідчать про суто індивідуальну реакцію людини на ефірні олії, що пов'язано як з якісним складом ефірних олій, так і з фізіологічними властивостями людини.

СМОЛИ

Бруньки та листки берези бородавчастої, осики, тополі чорної, хвої, трава звіробою звичайного, корені ревеню лікарського

Смолисті речовини мають значні бактерицидні та бактеріостатичні властивості. Їх використовують для лікування гнійних уражень шкіри, підшкірної основи, а також для інгаляцій при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, для лікування опіків та післяопераційних ускладнень, спричинених гнійною мікрофлорою. Особливо ефективні у вигляді настойок при первинній обробці ран та ураженої поверхні шкіри. Завдяки високій бактерицидній здатності вони запобігають розвиткові мікробів (патогенний стафілокок, стрептокок, палички синьо-зеленого гною та ін.