Фітонциди

Часник, цибуля, червоний стручковий перець, хрін, кропива, городня капуста, яблука, апельсини, мандарини, журавлина, брусниця, калина, черемха, листя дуба, евкаліпту, берези, сосни, смереки, бузку, смородини, родовик лікарський

Фітонциди проявляють антибіотичну дію (вбивають різні мікроби, плісені, гриби, найпростіші), стимулюють захисні сили організму та регенерації пошкоджених тканин, покращують самопочуття. Фітонциди широко застосовують для лікування і профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, ангіни, захворювань травного каналу, хвороб порожнини рота та ін.

Флавоноїди

Арніка гірська, плоди глоду колючого, крушини ламкої, трава вересу звичайного, шишки хмелю звичайного, листки чаю, квітки і листки підбілу лікарського, плоди шипшини коричної, винограду, смородини чорної, горобини звичайної, квіти бузини чорної, цвіт липи, петрушка, плоди кінського каштана, хвощ польовий, корінь солодки

Окремі представники мають Р-вітамінну активність, протимікробну, бактерицидну, спазмолітичну, протизапальну, холеретичну, естрогенну, ранозагоювальну, протипухлинну, сечогінну, гіпоазотемічну, антиоксидантну, і протигістамінну дію, зменшують вплив токсичних речовин. Їх застосовують при різноманітних проявах алергії (бронхіальна астма, анафілактичний шок), інфаркті міокарда, цукровому діабеті. Вони позитивно впливають на травний канал, печінку. В поєднанні з аскорбіновою кислотою проявляють протизапальний і протиалергічний вплив на капілярну систему. Окремі флавоноїди збільшують амплітуду скорочення серця, відновлюють роботу його при втомі й отруєнні хлороформом, хініном, нормалізують серцевий ритм, тонізують серцевий м'яз, розширюють коронарні судини, знижують зсідання крові.

Серед флавоноїдів слід назвати такі, добре вивчені, як рутин, кверцетин, кемпферол та інші. Основна дія флавоноїдів полягає у регулюванні стану капілярів - підвищують їх проникливість при атеросклерозі, розширюють капіляри, сприяють зниженню і нормалізації артеріального тиску.

Кумарини

Петрушка, кріп та ін види родини зонтичних, трава деревію звичайного, грижниці голої, листки рути запашної, корені дягелю лікарського, буркун лікарський, гіркокаштан звичайний.

Кумаринові сполуки - це токсичні речовини, які мають здатність накопичуватися в організмі. Кумарини у невеликих кількостях присутні в рослинах, які здавна вживають в їжу в якості прянощів (петрушка, кріп та ін види родини зонтичних). Вони проявляють спазмолітичну, протимікробну, діуретичну, дію, а також розширюють коронарні судини. Деякі кумарини виявляють Р-вітамінну активність.

Фурокумарини проявляють фотосенсибілізуючу активністю, тобто підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових променів посилюють утворення пігментів. Цією властивістю користуються при лікуванні вітиліго (лейкодерма). Ця властивість особливо виражено у фурокумаринів псорален (препарат «Псорален»), одержуваного з плодів бобового багаторічної рослини псоралеї костянкової. Доступними і раціональними при використанні є плоди моркви. Вони містять до 1% кумаринів, до 3% ефірних масел, флавоноїди. Цей комплекс БАВ у вигляді рідкого екстракту (препарат «Уролісан») надає спазмолітичну і протизапальну дії, сприяє відходженню каменів з сечоводів. Застосовують при сечокам'яній і жовчнокам'яній хворобі, має жовчогінну дію, особливо показаний при дискінезії жовчних шляхів.

Однією з найбільш характерних властивостей є антикоагулянтна активність. Цією властивістю володіють дикумарол, скополетин та ін. Виготовлений з рослинної сировини препарат дикумарол застосовують у медичній практиці як антикоагулянт його застосовують при флебітах, інфаркті міокарда, тромбозі церебральних судин. Слід зауважити, що кумарин (дикумарол) в якості антикоагулянту використовувати небезпечно, тому він різко знижує згортання крові. Крім того, він токсичний. В якості доступного та нешкідливого рослинного антикоагулянту можна використовувати траву медунки (Pulmonaria mollissima).

При передозуванні кумаринових сполук виникає нудота, блювання, зникає апетит, з'являються пронос, висип на шкірі, кровоточивість слизових оболонок