Фітотерапія сьогодні і завтра

Фітотерапія (лікування рослинами) такаж давня, як і історія людської цивілізації. Власне медицина, її витоки беруть свій початок з фітотерапії.

Варто наголосити, що лікарські рослини і в наш час - це комора несподіванок, наукових відкриттів, які чекають на тих, хто серйозно і наполегливо ступає на стежку теоретичного вивчення чи практичного застосування їх для лікування та профілактики численних недуг. Чимало лікарських рослин та окремі їхні родини приховують у собі безліч загадок, які ще досі не розшифровані наукою, зокрема не доведено їхню фармакологічну активність та лікувальну дію.

Важливою особливістю лікарських рослин є те, що вони швидше й активніше включаються в біохімічні процеси людського організму, ніж хімічні, чужі для організму синтетичні засоби.

Перевага на стороні лікарських рослин ще й тому, бо вони на відміну від синтетичних лікарських препаратів рідко викликають ускладнення, особливо алергічні реакції. Лікарські рослини, нормалізуючи функції окремих органів і систем, позитивно впливають на обмін речовин в організмі. Ось чому їх можна призначати для тривалого застосування.

Наявність у рослинах комплексу діючих речовин з різнобічним проявом фармакологічної активності сприяє ефективному лікуванню захворювань.

Основною задачею сьогодення в даному напрямку є спростування застарілої й хибної думку окремих лікарів стосовно того, що лікарські рослини - це щось патріархальне, не варте уваги. Незнання лікарями ботаніки, фітотерапії, неприязне ставлення до використання рослин у лікарській практиці завдали чимало шкоди медичній науці й охороні здоров'я. Відрадно констатувати, що в наші дні наукова і практична медицина поряд з використанням новітніх фармацевтичних препаратів дедалі частіше звертається до багатющого світу рослин і знаходить у ньому несподівані й бажані відповіді на різні питання в галузі лікувальної справи.

Характерним для лікарських рослин та отриманих із них біологічно активних речовин є широкий спектр їх фармакологічної дії. Наприклад, активні речовини женьшеню, лимонника китайського, елеутерокока впливають на нервову і серцево-судинну системи, функцію ендокринних залоз. Покращують рефлекторну діяльність нервової системи. Зменшуються гальмівні процеси в нервових клітинах, підвищується розумова працездатність.

Дія препаратів багатьох лікарських рослин поступова, м'яка, фізіологічна. Вона не призводить до негативних змін у організмі, а навпаки сприяє вирівнюванню, нормалізації життєво важливих процесів, забезпечує організм вітамінами, мінеральними солями, амінокислотами, підтримує на оптимальному рівні обмін речовин.

Існує поширена думка про нешкідливість застосування лікарських трав, відсутність побічних ефектів, можливість тривалого застосування при хронічних захворюваннях разом із низькою вартістю все це привертає до себе увагу багатьох, особливо літніх людей.

Кількість лікарських рослин у природі досягає понад 20 тис. Офіційна медицина використовує лише близько 300 рослин. Цим пояснюються величезні перспективи вивчення і застосування багатющого світу рослин.

Фітопрепарати надходять у продаж в такому вигляді: грубий рослинний матеріал, гомеопатичні препарати, стандартні європейські препарати на травах.

Світовий ринок лікарських трав досяг 15 біліонів доларів, з яких 7 біліонів у Європі. Розширення виробництва фітопрепаратів пов'язане із старінням населення і великою кількістю хронічних захворювань, які потребують тривалої підтримуючої терапії, що не приводила б до виникнення побічних ускладнень.

До 50-х років ліки із рослин складали біля 80% всіх лікарських засобів. На сьогодні майже 1/3 лікарських препаратів отримують із рослин, а фітопрепарати посідають важливе місце в клінічній практиці.

Заслуговує на увагу та обставина, що розвиток фармакології в нашій країні тісно пов'язаний з вивченням в експериментальних умовах фізіологічно активних речовин рослинного походження.

Фітотерапія має ряд важливих особливостей:

1. Речовини, що перебувають у рослинах, належать до найрізноманітніших хімічних сполук, а саме - органічних та неорганічних. У процесі росту рослини синтезують не тільки органічні безазотисті сполуки (крохмаль, цукри, глікозиди та інші), але й азотовмісні речовини (алкалоїди, нуклеїнові кислоти, ферменти, вітаміни, гормони). Для синтезу таких речовин необхідні вода, кисень, вуглець, азот, мікро- та макро- елементи. Всі перераховані компоненти (як у чистому вигляді, так і в комплексних сполуках) знайшли широке застосування в медичній практиці як лікарські препарати.

2. Діючі речовини лікарських рослин за хімічною будовою нагадують фізіологічно активні сполуки організму або продукти його життєдіяльності (метаболіти).

3. Лікарські рослини та їх окремі частини рідше, ніж синтетичні сполуки, викликають ускладнення, особливо алергічні реакції, порушення імунобіологічних властивостей організму. Перш за все вони діють комплексно наявними в них біологічно активними речовинами, такими як алкалоїди, глікозиди, флавоноїди, сапоніни, мікроелементи, рослинні гормони, вітаміни та інші. Тому препарати рослинного походження можна призначати тривалий час різними шляхами введення. До більшості з рослинних препаратів організм людини адаптований, оскільки вони часто присутні у рослинній їжі. Синтез біологічно активних речовин у рослинах відбувається в умовах навколишнього середовища. Саме тому лікувальні властивості, на які багаті рослини, за своєю природою близькі людському організму. Природні біологічно активні речовини менш токсичні, і навіть за тривалого їх застосування буває значно менше побічних реакцій.

4. Наявність у лікарських рослинах комплексу речо вин, що сприяє ефективнішому лікуванню хворих і зменшенню токсичної дії.

5. Отримані з рослин препарати мають широкий терапевтичний спектр фармакологічної дії. Наприклад, алкалоїд беладонни - атропін діє на нервову, серцево-судинну, травну системи, тонус гладких м'язів; під впливом атропіну змінюються функції ока, органів дихання та інше.

6. Лікарські рослини можуть бути джерелом напівфабрикатів для отримання складних за хімічною будовою гормональних та інших препаратів.

Внаслідок цього виникає питання: наскільки вивчено рослини як джерело лікарських засобів? В усьому світі є біля 300 тисяч видів рослин. Детально вивчено з ботанічної точки зору біля 100 тисяч і вказано, що природа заклала лікувальні властивості в 10 тисяч видів рослин. Включено в Фармакопею й описано біля 300 рослин, які знайшли застосування в клінічній практиці. Наведені факти свідчать про те, що людство ще мало знає про лікувальні властивості рослин.

Широкому впровадженню лікарських рослин у клінічну практику заважає не тільки недостатність знань про вміст діючих речовин, але і важкість їх виділення, очищення від баластних продуктів. Важливим є і той факт, що кількість активних сполук у рослинах різна і визначається особливостями метеорологічних факторів, складом грунту, умов заготівлі і зберігання.

Внаслідок безконтрольної заготівлі лікарських рослин природні запаси деяких значно зменшились, у зв'язку з чим ці рослини занесені в Червону книгу.

Разом із тим деякі рослини можуть стати причиною гострих і хронічних отруєнь, які складають біля 5% від загальної кількості отруєнь.

Правила фітотерапії:

1. Фітотерапія пропонує починати лікування простими, тобто несильно діючими рослинами.

2. Фітотерапія рекомендує застосовувати всю рослину, відповідні препарати, які містять речовини, що є у рослині.

3. Фітотерапія рекомендує прописувати не складні рецепти, а такі, що містять не більше трьох основних лікарських рослин.

4. Тривалість застосування фітотерапії - як мінімум 3 - 4 тижні.

Переваги фітотерапії і пов'язаний з нею ризик

Деякі з переваг фітотерапії мають особливе значення, і це необхідно підкреслити. Так, зокрема:

а) основною перевагою фітотерапевтичних засобів вважається їх менша токсичність і менша кількість побічних ефектів;

б) фітотерапевтичні засоби значно дешевші;

в) фітотерапевтичні засоби хворий може приготувати в домашніх умовах.

Лікувальна дія росли пов'язана із специфічними хімічними речовинами, які містяться в них. Більшість лікувальних сполук у рослинах - це органічні речовини (білки, алкалоїди, глікозиди, флавоноїди, кумарини, сапоніни, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вітаміни, ефірні олії, гіркоти, мікро- та макро- елементи та інші).

Лікарські рослини виконують різні функції. Це зокрема, забезпечення потреб у поживних речовинах.

Обмін речовин та енергії можуть порушуватися через нестачу в раціоні деяких речовин, які організм нездатний синтезувати (вітаміни). Важливою є нормалізація хімічного складу інших сполук, так званих незамінних амінокислот, рослинних жирів. Коли їх бракує в раціоні, організм починає споживати більше інших продуктів, що може призвести до ожиріння.

Лікарські рослини здатні пригнічувати хворобливі мікроорганізми - бактерії, гриби, віруси, простіші, які можуть спричинити запалення, порушення функції окремих органів і систем. Ефект досягається завдяки застосуванню рослин, які мають фітонцидну (антимікробну) здатність і не шкідливі для організму людини. Розрізняють бактерицидну дію рослин - коли лікарські рослини знищують мікроорганізми і бактеріостатичну - пригнічують ріст і розмноження мікроорганізмів.

До лікарських рослин, які містять фітонциди належать: цибуля, часник, хрін. Ефірні олії містяться у лаванді, м'яті, чебрецю, материнці. Антибіотики містяться у звіробої та інших рослинах.

Лікарські рослини мобілізують захисні сили організму людини.

Багато лікарських рослин (ехінацея, женьшень, родіола рожева, аралія, елеутерокок, обліпиха, солодка, люцерна, левзея, оман високий, ялівець, корінь лопуха, цикорій, любисток та багато інших) здатні мобілізувати природні захисні сили організму.

Лікарські рослини мають антиалергічну дію (любисток, череда, м'ята і інші).

Лікарські рослини можуть посилювати секреторну (видільну) функцію шлунка - золототисячник, м'ята, деревій. Посилення видільної функції можна досягнути завдяки потогінним, жовчогінним, проносним та іншим властивостям певних рослин.

Лікарські рослини здатні посилювати приплив крові до органів і систем, завдяки чому в останніх змінюється обмін речовин і швидше настає одужання.

Багато лікарських рослин здатні припиняти кровотечі за рахунок підсилення синтезу факторів зсідання крові (кропива, деревій, калина, конюшина, люцерна).

Для прискорення загоювання ран застосовують лікарські рослини, які посилюють поділ клітин (обліпиха, шипшина).

Лікарські рослини можуть підсилювати ферментативну активність організму. Багато реакцій обміну речовин здійснюється за допомогою біологічних речовин, каталізаторів-ферментів, які прискорюють протікання хімічних процесів і забезпечують перетворення великих мас органічних речовин на необхідні для життя продукти.

Лікарські рослини впливають на нервову систему. Деякі здатні стимулювати діяльність ЦНС (женьшень, левзея, аралія, елеутерокок, родіола), проявляють загальностимулюючу дію. Інші рослини (хміль, астрагал хлопунець, астрагал солодколистий, собача кропива, конюшина біла та інші) діють заспокійливо.